Постанова Одеський апеляційний суд № 522/16394/19

Номер провадження: 22-ц/813/2933/21 Номер справи місцевого суду: 522/16394/19 Головуючий у першій інстанції Донцов Д.Ю. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.08.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Князюка О. В., суддів:Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., за участю секретаря Дерезюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 подану через представника - адвоката Вездауцан Івана Михайловича, ОСОБА_2 та апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, - ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог До Приморського районного суду м. Одеси 26.09.2019 року звернулась ОСОБА_1 із вказаною позовною заявою та просила суд встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є двоюрідною сестрою громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є двоюрідними сестрами, разом з тим, в свідоцтві про народження позивача допущено помилку замість імені позивача ОСОБА_6 написано ОСОБА_7 , а прізвище батька написано через «і», тобто « ОСОБА_8 », а не « ОСОБА_9 ». Наявність вказаних розбіжностей не дають позивачу можливості вирішити питання щодо належного оформлення спадкових прав. При цьому, помилки були виявлені лише під час отримання листа про перевірку наявності актових записів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області від 05.07.2019 року, оскільки свідоцтво про народження ОСОБА_1 було складено на російській мові. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із вказаною позовною заявою. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин задоволено. Встановлено факт родинних відносин згідно якого ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) є двоюрідною сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . Короткий зміст вимог апеляційних скарг 29.12.2020 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Вездауцан Івана Михайловича подала апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року, відповідно до якої просила змінити рішення суду першої інстанції. 11.11.2020 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року, відповідно до якої просила суд рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. 25.11.2020 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року, відповідно до якої просила суд рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Узагальнені доводи осіб, що подали апеляційну скаргу ОСОБА_2 у поданій апеляційні скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому таким, що підлягає скасуванню за наступних обставин. -В рішенні суду відсутні будь-які посилання на позицію відповідача ОСОБА_4 та третьої особи Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. або причини не з`ясування такої. -Жодним чином не надано оцінки її заявленим клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку зі спалахом у світі коронавірусної хвороби. Таким чином, думка не була врахована чим порушені процесуальні права як відповідача у справі. -В мотивувальній частині рішення суду зазначено «позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного» проте в резолютивній частині рішення позов було задоволено. -Судове рішення необґрунтоване, оскільки судом достеменно не з`ясовано достатність та достовірність доказів родинних відносин позивачки ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_5 . -В оскаржуваному рішенні суду відсутні будь-які обґрунтування того чи являються батьки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і батьки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , одними й тими ж особами, адже посилання на повні дати та місця народження батьків відсутні. -Не зрозуміло чи особи, зазначені батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є одними й тими ж особами, чи зовсім різними людьми із співпадінням прізвища, ім`я та по батькові, та чому актові записи дітей, що ніби то виховувались в одній родині були відновлені в різні часи з різницею майже в рік. ОСОБА_3 вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. -У даному випадку справа повинна була бути розглянута в порядку окремого провадження, а ОСОБА_12 повинна була подати до суду не позов, а заяву про встановлення факту, що має юридичне значення. Розглянувши справу в позовному провадженні суд грубо порушив правила предметної та суб`єктної юрисдикції. -Посилання суду на те, що позивач вимушений був звернутися до суду з вимогами в позовному провадженні у зв`язку з наявністю спору щодо спадку, на який претендує не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позовні вимоги не місять вимог щодо будь-якої спадщини. Судом розглядались виключно вимоги щодо встановлення факту родинних відносин, що не може розглядатися в позовному провадженні. -Судом, як наслідком вищевказаного порушення норм процесуального права, постановлено ухвалу про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить її на праві власності на підставі договору купівлі продажу від 20.06.2015 року посвідченого державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса Пенчевим К.Л. -На аркуші 2 рішення (абз. 2) суд вказав, що дослідивши матеріали справи дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, але в резолютивній частині позов було задоволено. -Недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. -Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. -У рішенні суду наявні посилання на повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про народження ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проте такі витяги відсутні в матеріалах справи, оскільки відомості про народження цих осіб знаходяться на території Республіки Молдови. З відповіді консула Молдови в м. Одесі від 24.02.2020 року вбачається, що вони не мають повноважень про надання такої інформації з одночасним роз`ясненням процедури отримання таких документів. ОСОБА_1 частково не погоджується вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права виходячи з наступного. -Рішення суду ухвалено 12 жовтня 2020 року, саме тоді коли було проголошено вступну та резолютивну частину, а не 26 жовтня 2020 року як зазначено у повному тексті оскаржуваного рішення. -В мотивувальній частині допущені помилки, а саме: позов задоволено в повному обсязі, а в мотивувальній частині зазначено наступне: «дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав». -В свідоцтві про народження відсутні будь-які помилки, оскільки воно викладене російською мовою. Не відомо чому суд про це зазначив. Що стосується імені «Ганна» то виправлення в реєстрі були зроблені на час ухвалення рішення. Однак Приморським районним судом м. Одеси чомусь не було задоволено клопотання щодо приєднання до матеріалів справи витягу з РАЦС та висновку. -Суб`єктний склад учасників по справі визначений неправильно, оскільки відсутній співвідповідач ОСОБА_2 , яка була залучена ухвалою суду від 30.10.2019 року -Ухвала про забезпечення позову була постановлена тільки один раз 30 жовтня 2019 року, однак в оскаржуваному рішенні зазначено 31 липня 2019 року, попри те, що провадження у справі було відкрито 27 вересня 2019 року. -У вступній частині рішення не зазначено хто був присутній в залі судового засідання. -Не зазначено факт того, що жодного відзиву на позовну заяву до суду не надходило. -Не надано оцінки фотознімкам, які були додатками до позовної заяви -Не надано оцінки всім наявним в матеріалах справи свідоцтвам про смерть на ім`я ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , посвідчення про підвищення кваліфікації на імя дідуся позивачки, фотографії в кількості 42 шт. -Посилаючись на витяги надані з РАЦС не зазначено їх дати та номери в мотивувальній частині рішення. З огляду на зазначене ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, спотворив факти, які не відповідають дійсності. Просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року, а саме його мотивувальну частину змінити, резолютивну частину рішення залишити без змін. 24 березня 2021 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , з якого вбачається, що позивачка не погоджується з доводами вказаної апеляційної скарги, вважає резолютивну частину рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року законною, та такою, що не підлягає скасуванню. 21 липня 2021 року на електронну адресу Одеського апеляційного суду було надіслано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.11.2020 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин повернуто до Приморського районного суду м. Одеси для усунення недоліків. Ухвалою від 17.02.2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2020 року про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_14 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин було відкрито. Ухвалою від 17.02.2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2020 року про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_14 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин було відкрито. Ухвалою від 17.02.2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2020 року про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_14 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин було відкрито. Ухвалою від 17.02.2021 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду на 11 березня 2021 року на 11 годину 30 хвилин. 19 серпня 2021 року в судове засідання з`явився представник позивача адвокат Врона А.В., подану апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за відсутності її учасників. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , про що 09.01.2019 року складено відповідний актовий запис №434, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 17.07.2019 року. Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. відкрито спадкову справу №02/2019 щодо майна померлої ОСОБА_5 . З довідки приватного нотаріуса від 11.06.2019 року №35/01-16 вбачається наступний склад спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_5 : ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповіді приватного нотаріуса №36/01-16 вбачається неможливість встановлення родинного зв`язку між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та зазначено, що доказом родинних та інших відносин спадкоємців із спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили. Судом встановлено, що згідно паспорту громадянина України, виданого органом 5114 від 04.06.2019 року, № НОМЕР_3 , ПІБ позивача зазначено як ОСОБА_1 . При цьому, свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 видано від 07.05.1974 року на російській мові, в якому ПІБ позивача мовою оригіналу зазначено « ОСОБА_15 », батьками якої є « ОСОБА_16 » та « ОСОБА_17 ». Позивач зазначає, що вказані розбіжності в написанні прізвища та імені мають місце у зв`язку із перекладом з російської мови на українську, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_15 є однією і тією ж особою, а ОСОБА_16 та ОСОБА_13 є батьками ОСОБА_12 . На виконання вимог ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 30.10.2019 року Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області надано повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про народження №161 від 01.02.1945 року. Батьками ОСОБА_10 є ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Окрім цього, з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вбачається, що її батьками є ОСОБА_18 , 1899 року народження, та ОСОБА_19 , 1891 року народження. Актовий запис про народження складено 18.12.1945 року за №2542. Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_16 та ОСОБА_20 є рідними братом та сестрою. ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що складено відповідний актовий запис №10793 від 01.12.2003 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 01.12.2003 року. В свою чергу, 15.06.1949 року між ОСОБА_20 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_21 ) та ОСОБА_22 було зареєстровано шлюб, актовий запис про шлюб №1413 від 15.06.1949 року, що вбачається із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб. З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження та копії актового запису про народження вбачається, що у ОСОБА_23 та ОСОБА_22 народилась донька ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер актового запису про народження 2502 від 26.11.1953 року. З повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб вбачається, що між ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстровано шлюб, номер актового запису 187 від 16.03.1979 року . Встановлення факту наявності родинних зв`язків між ОСОБА_26 та ОСОБА_1 , а саме того, що ОСОБА_26 та ОСОБА_1 є двоюрідними сестрами і є предметом позовних вимог у справі.

Мотивувальна частина Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За приписами ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до п.1 ст.273 ЦПК (попередня редакція ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Встановлення фактів є особливою функцією суду, необхідною для підтвердження певної обставини як факту, про що просить заявник. Необхідність цього виникає у зв`язку із прогалиною в інформації або її відсутності, яка не дає змоги дійти остаточного висновку у питанні. Відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19), що справи про спадкування суди розглядають за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_3 про те, що справа повинна була розглядатися в порядку окремого провадження, оскільки позивач звернулася до суду вимогами в позовному провадженні обумовленні наявністю спору щодо спадку, на який претендує позивач, однак мала необхідність звернутись до суду для підтвердження родинних відносин. Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційних скарг щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції з приводу посилання на аркуші 2 рішення (абз. 2) де судом зазначено, що дослідивши матеріали справи він дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, але в резолютивній частині позов було задоволено, оскільки вбачається описка, так як в мотивувальній частині рішення судом першої інстанції зазначено обґрунтування мотивів задоволення позовних вимог. З тексту рішення суду першої інстанції вбачається саме технічна помилка, що в розумінні статті 376 ЦПК України не може бути підставою для скасування рішення суду. Вказана обставина може бути підставою для виправлення в порядку ст. 253 ЦПК України Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо встановлення обставин родинних зав`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_27 , а саме факту, що вони є двоюрідними сестрами з огляду на наступне. Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про народження №161 від 01.02.1945 року. Батьками ОСОБА_10 є ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Окрім цього, з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вбачається, що її батьками є ОСОБА_18 , 1899 року народження, та ОСОБА_19 , 1891 року народження. Актовий запис про народження складено 18.12.1945 року за №2542. Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_16 та ОСОБА_20 є рідними братом та сестрою. Судом встановлено, що згідно паспорту громадянина України, виданого органом 5114 від 04.06.2019 року, № НОМЕР_3 , ПІБ позивача зазначено як ОСОБА_1 . При цьому, свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 видано від 07.05.1974 року на російській мові, в якому ПІБ позивача мовою оригіналу зазначено « ОСОБА_15 », батьками якої є « ОСОБА_16 » та « ОСОБА_17 ». Вказані дані зазначені й у записі Акта про народження № 708 від 07 травня 1974 року. 24 грудня 2010 року Актовий запис №708 від 07 травня 1974 року про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження за №00029314606, реєстратор: Другий Приморський відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, за наслідком чого дані про особи позивача вказані українською мовою. Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, сформованого 28 липня 2020 року за №00027193780 Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), до Державного реєстру актів цивільного стану громадян стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , внесені, зокрема, відомості про батька українською мовою: ПІБ ОСОБА_28 , росіянин. З матеріалів справи судом встановлено, що у свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 від 07 травня 1974 року, складеному російською мовою, зазначено, що батьком ОСОБА_15 є ОСОБА_16 . Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.03.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_29 , ОСОБА_4 та ОСОБА_30 про встановлення факту родинних відносин - задоволено, втсановлено факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_11 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Рішення суду набрало законної сили, та в апеляційному порядку не оскаржувалось. В свою чергу, 15.06.1949 року між ОСОБА_20 (рідною сестрою ОСОБА_16 ) - (після реєстрації шлюбу ОСОБА_21 ) та ОСОБА_22 було зареєстровано шлюб, актовий запис про шлюб №1413 від 15.06.1949 року, що вбачається із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб. З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження та копії актового запису про народження вбачається, що у ОСОБА_23 та ОСОБА_22 народилась донька ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер актового запису про народження 2502 від 26.11.1953 року. З повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб вбачається, що між ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстровано шлюб, номер актового запису 187 від 16.03.1979 року. Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на вищевказані обставини, та докази надані позивачем як в суді першої так і апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 та ОСОБА_26 є двоюрідними сестрами, а тому позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Клопотання ОСОБА_1 подане на електронну адресу Одеського апеляційного суду 21.07.2021 року колегія суддів не приймає до уваги, оскільки по-перше, дані докази не були надані суду першої інстанції та не були досліджені ним під час розгляду справи, позивачкою не наведено будь-яких підстав не подання зазначених доказів до суду першої інстанції, а по-друге, надані суду докази не стосуються обставин, що підлягають встановленню під час розгляду даної справи. Всі інші доводи апеляційних скарг з приводу зауважень до описової частини рішення колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19. Обґрунтованим є судове рішення, якщо воно ухвалене судом на підставі обставин у судовій справі, які повно і всебічно з`ясовані на основі доказів, що були досліджені судом. Вмотивованим є судове рішення, в якому належним чином зазначені підстави, на яких воно ґрунтується. Під умотивованістю розуміється повне і всебічне відображення в рішенні суду мотивів, якими він керувався при ухваленні свого рішення, при оцінюванні доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які сторони посилалися як на підґрунтя своїх вимог і заперечень, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги або відхилені, й віддзеркалення мотивів щодо позиції суду при застосуванні норм матеріального і процесуального права. Крім того, важливою ознакою вмотивованості судового рішення є обґрунтованість посилань на відповідні правові норми, включаючи рішення ЄСПЛ. Це означає, що посилання на практику ЄСПЛ є: належним (предмет конвенційних норм відповідає природі відносин у конкретній ситуації судового розгляду); релевантним обставинам справи; правильним (тобто без перекручування змісту конвенційних норм); виправданим та пропорційним (стан законодавства щодо певної ситуації дозволяє та/або потребує застосування конвенційних положень). Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 з приводу того, чи особи, зазначені батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є одними й тими ж особами, чи зовсім різними людьми із співпадінням прізвища, ім`я та по батькові апеляційний суд вважає за необхідне вказати, що по-перше дані доводи є припущенням, а по-друге судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення відповідно до імперативної норми статті 263 та ст. 265 ЦПК України зазначено саме обставини встановлені під час розгляду справи, наведено дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів. Також суд відхиляє доводи апелянта ОСОБА_30 про її неналежне сповіщення про дату, час та місце розгляду справи оскільки в матеріалах справи ( т.2, а.с. 142) конверт, який було направлено на адресу проживання ОСОБА_30 повернувся за причиною «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним сповіщенням відповідно до норм ЦПК України. Згідно ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б). Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Звертаючись з апеляційними скаргами учасниками справи не спростовано наведених вище висновків суду першої інстанції та не доведено неправильного застосування ним норм процесуального та матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого судового рішення. У зв`язку з зазначеним, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення буде складено 31.08.2021 року. Головуючий: О. В. Князюк Судді: А. П. Заїкін С.О. Погорєлова