Постанова 4813 № 522/10612/21

Номер провадження: 22-ц/813/4040/23 Справа № 522/10612/21 Головуючий у першій інстанції Науменко А. В. Доповідач Пузанова Л. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.03.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач) Пузанової Л.В., суддів: Орловської Н.В., Приходько Л.А., секретар Зєйналова А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановив: В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є спадкоємцем за законом майна своєї бабусі- ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за спадковою трансмісією у зв`язку із смертю батька, а сина спадкодавця- ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і не встиг прийняти спадщину після матері. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 та частина квартири АДРЕСА_2 . Після смерті батька- ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_2 . Протягом проміжку часу з 10 травня 2019 року по 14 травня 2021 року він не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тому що був юридично необізнаний та перебував у скрутному матеріальному становищі, що також пов`язано із введенням на території України карантинних заходів. Позивач вказав, що починаючи з березня 2020 року він постійно проживає в квартирі АДРЕСА_1 , підтримує в ній порядок, оплачує комунальні послуги, придбав деякі меблі. 14 травня 2021 року, бажаючи прийняти та оформити спадщину свого батька, звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сакал І.М. та від неї дізнався, що його батько- ОСОБА_4 не прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_3 . Посилаючись на те, що строк для прийняття спадщини пропущено ним з поважних причин та на те, що Одеська міська рада звернулася до суду із заявою про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою, що зумовить порушення його прав як спадкоємця та перехід права власності на спадкове майно до держави в особі Одеської міської ради, позивач просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_3 та після ОСОБА_4 терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили. Ухвалою від 22 вересня 2021 року Приморський районний суд м.Одеси за заявою позивача здійснив заміну первісного відповідача Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради на належного відповідача -Одеську міську раду. Рішенням суду від 25 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Хижняк Анастасія Володимирівна, просить рішення суду першої інстанції скасувати. В обґрунтування доводів скарги зазначила про те, що суд неналежно оцінив надані позивачем на підтвердження заявлених ним вимог докази та дійшов несправедливого висновку щодо відсутності підстав для визначення йому додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. В судове засідання учасники справи не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені шляхом доставлення судової повістки на електронну адресу представника позивача- адвоката Хижняк А.В. та на електронну адресу Одеської міської ради (пункт 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України), (а. с.65, 211-216). Адвокат Хижняк А. В. надіслала на електронну адресу апеляційного суду клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з тим, що у призначений для розгляду справи час буде брати участь в судовому засіданні в іншій справі. Відповідно до статті 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що адвокат Хижняк А.В. не підтвердила повідомлені причини неявки в судове засідання відповідними доказами, колегія суддів вважала їх неповажними та зважаючи на необхідність дотримання встановленого статтею 371 ЦПК України строку розгляду апеляційної скарги (апеляційне провадження в справі відкрито 26.12.2022року), ухвалила розглядати справу у відсутність сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи. Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд зробив висновок, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Рішення суду мотивовано тим, що строк на прийняття спадщини після батька- ОСОБА_4 позивачем не пропущено, а поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини після смерті баби- ОСОБА_3 належними та достатніми доказами не підтверджено, тому його вимога визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. В процесі розгляду справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , баба позивача по лінії батька, якій на день смерті на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори 14 березня 2003 року, належала квартира АДРЕСА_1 , та 1/2 частина квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради 15 серпня 2003 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача, а син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , якому на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради 15 серпня 2003 року, належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_2 . Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 була квартира АДРЕСА_2 . Разом з ним зареєстрованим за зазначеною адресою з 12.12.1995 року значиться ОСОБА_1 , позивач (а. с. 66,120,121). Заповіт ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не складався, тому спадкування після них здійснюється за законом. Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалася (а. с.138). Із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сакал І.М. 08 листопада 2019 року ( в межах шести місяців з дня смерті спадкодавця) звернувся його син- ОСОБА_1 , позивач у цій справі, який повідомив нотаріусу про те, що інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 немає (а. с.99). Звернувшись 14 травня 2021 року усно до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сакал І.М. щодо спадкування після ОСОБА_3 , 18 травня 2021 року позивач отримав письмову відповідь про те, що він не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановлений законом строк, тому відповідно до вимог статті 1272 ЦК України йому необхідно звернутися до суду для продовження строку на прийняття спадщини (а. с.32). Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців). Згідно із положеннями статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Частинами першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Як роз`яснив Пленуму Верховного Суду України у постанові Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. ОСОБА_1 як на поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини послався на юридичну необізнаність, перебування у скрутному матеріальному становищі, що пов`язано також із введенням на території України карантинних заходів, однак наведені ним обставини не перешкодили прийняти спадщину після смерті батька- ОСОБА_4 шляхом звернення до нотаріуса з відповідною заявою в межах встановленого статтею 1270 ЦК України строку і це відбулося до введення на території України карантинних заходів. Натомість неприйнятою ним в установлений законом строк є спадщина після баби- ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та шестимісячний строк на прийняття спадщини після якої закінчився 05 червня 2018 року. Своє право на спадкування після баби позивач обґрунтовує статтею 1276 ЦК України, яка регулює питання переходу права на прийняття спадщини та передбачає, що, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців. Отже, наведена норма права передбачає перехід права на прийняття спадщини лише у випадку, якщо спадкоємець помер після відкриття спадщини, але в межах встановленого законом шестимісячного з часу відкриття спадщини строку та не встиг її прийняти. Батько ж позивача помер майже через півтора року після смерті своєї матері, тому він вважається таким, що не прийняв спадщину, а не таким, що не встиг її прийняти. З огляду на викладене, правило спадкової трансмісії до спірних правовідносин застосуванню не підлягає, а позивач як онук належить до п`ятої черги спадкоємців за законом та для нього строк для прийняття спадщини визначений частиною другою статті 1270 ЦК України, відповідно до якої, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців. Отже, позивач у випадку відсутності спадкоємців першої-четвертої черги після ОСОБА_3 чи неприйняття ними спадщини повинен був подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини до 05.09.2018 року. Враховуючи, що причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, що перешкоджали вчинити необхідні дії для прийняття спадщини після баби- ОСОБА_3 , позивач належними та достатніми доказами не підтвердив і на такі не посилається, в той час як юридична необізнаність не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів, що досліджені в судовому засіданні, та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних та достатніх доказах і як такі, що висновків суду не спростовують, підлягають відхиленню. Зокрема, посилання представника скаржника на те, що позивач не цікавився питанням спадкування після баби, оскільки знав, що її спадкоємцем за законом в першу чергу є її син, а його батько- ОСОБА_4 , не свідчить про наявність підстав вважати причину пропуску ним строку для прийняття спадщини поважною, оскільки для реалізації свого права на спадкування після баби позивач повинен був вживати усіх передбачених законом заходів для вчинення необхідних дій з врахуванням бажання чи небажання спадкоємця першої черги (як і наступних черг) прийняти спадщину. Вчинення цих дій залежало лише від самого позивача, тому він і несе ризик настання негативних наслідків своєї поведінки у спірних правовідносинах. Спадщину після батька ОСОБА_4 позивач прийняв, тому посилання представника скаржника на те, що смерть батька стала стресовою і трагічною подією для нього, яка призвела до стану депресії та перешкодила прийняти спадщину у встановлений законом строк, є недоречним. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, однак колегія суддів вважає, що оцінка доказів здійснена судом першої інстанції відповідно до вимог статті 89 ЦПК України і підстави для їх переоцінки відсутні. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстави для його скасування і ухвалення нового судового рішення про задоволення позову відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 січня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Л. В. Пузанова Судді: Н.В. Орловська Л.А. Приходько Повний текст постанови складено 13 березня 2023 року Суддя Л. В. Пузанова