Постанова 4855 № 640/8712/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8712/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Комбіо" Северина Юрія Петровича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Комбіо" Северина Юрія Петровича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якому просив зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT "Банк Камбіо" Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду, а саме - відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Саксаганським РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області 28.11.1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , за Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що 18 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" було укладено Договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті (далі - "Договір"). Згідно п. 5.1.1. Договору Банк зобов`язується здійснювати обслуговування Клієнта при наявності належним чином оформлених розрахункових документів, поданих до Банку. Як вбачається з матеріалів справи 18.09.2014 року на поточний рахунок Позивача надійшли кошти в розмірі 200 000.00 грн., від юридичної особи ТОВ "СВП "Криворіждорвибухпром" як позика фізичній особі згідно Договору позики № 875 від 18.09.2014 року. Зарахування коштів на поточний рахунок Вкладника та їх фактична наявність на поточному рахунку підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_3 , яка міститься в матеріалах справи. На підставі постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 №782 "Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією 04.12.2014 прийнято рішення №140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо". Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" виконавчою дирекцією Фонду 02.03.2015 прийнято рішення № 46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно якого призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 по 01.03.2016. У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду вищезазначеного рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку, Фонд розпочав виплати коштів вкладникам даного банку з 06.03.2015 року. Згодом позивачу стало відомо про отримання ТОВ "СВП "Криворіждорвибухпром" від відповідача повідомлення про нікчемність правочину відповідно до якого юридичній особі повідомлено проте що правочин вчинений 18.09.2014 щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ "БАНК КАМБІО" з рахунку ТОВ "СВП "Криворіждорвибухпром" (код ЄДРПОУ 34440022) № 26007300100004 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_3 в сумі 200 000,00 грн. з призначенням платежу "Переказ грошових коштів згідно Договору позики № 875 від 18.09.2014 р. без ПДВ " є нікчемним, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Не погоджуючись з вказаним діями відповідача та вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 26 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI (далі - Закон № 4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Згідно із статтею 28 вказаного Закону, Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти. Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування. Відповідно до п.п. 3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 9 серпня 2012 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік). Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Згідно з п. 6 розділу ІІІ вказаного Положення, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення. Відповідно до п.п. 2, 3 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Загальний Реєстр / Реєстр переказів" (додаток 12) та за правилами формування csv файлів (додаток 10). Згідно із п. 9 розділу ІV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. Рекомендована форма заяви наведена в додатку 13 до цього Положення. До заяви додаються: копія паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу) - сторінки, що містять прізвище, ім`я, по батькові, інформацію про серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі, місце проживання або місце перебування; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія сторінки паспорта, у якому органами державної податкової служби зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування розглядаються у строк, що не перевищує трьох календарних місяців. Відповідно до ч. 2 та п.1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Згідно ч. 2 ст. 37 Закону Уповноважена особа Фонду має право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів та звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку. Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Підстави нікчемності правочинів, укладених банком визначені ч.3 ст.38 Закону, згідно якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. Крім того, згідно ч.3 ст.36 Закону нікчемними є правочини, вчинені органами управління банку після призначення уповноваженої особи Фонду. Відповідно до частини першої статті 26 та частини першої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обов`язок Уповноваженої особи щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, безпосередньо пов`язаний із наявність у позивача статусу вкладника банку. Наявність такого статусу обумовлюється дійсністю договору банківського вкладу. Тобто, Уповноважена особа, встановивши обставини, передбачені частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", має право не включити фізичну особу до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами посилаючись на нікчемність договору банківського вкладу. Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, однак дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу. Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб`єкта владних повноваження не є обґрунтованим. Вказані нормативно-правові акти передбачають, що у відповідних випадках договори є нікчемними в силу закону. Відповідно, визнання договорів нікчемними не потребує видання певного акту. Натомість, вкладник, договір із яким Уповноважена особа вважає нікчемним, може захистити свої права, які випливають із договору банківського вкладу, шляхом пред`явлення позову про визнання протиправними дій Уповноваженої особи, вчинених у зв`язку з визнанням відповідного договору нікчемним. У такому випадку висновок про визнання судом нікчемності правочину є правовою оцінкою, яка має бути викладена у мотивувальній частині судового рішення. При цьому рішення Уповноваженої особи фонду є лише формою вираження думки останньої та створеної нею комісії щодо того, що договір банківського вкладу є нікчемним в силу закону. Суд звертає увагу, що скасування рішення суб`єкта владних повноважень має передувати відновленню порушених прав позивача якщо це рішення безпосередньо призвело до такого порушення. Однак, уповноважена особа Фонду гарантування не наділена повноваженнями визнавати нікчемними договори банківських вкладів, саме тому оцінка судами має надаватися наявності у правочину ознак, описаних п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452. З матеріалів справи вбачається, що кошти на рахунок позивача надійшли кошти на виконання Договору позики № 875 від 18.09.2014 року укладеного позивачем з ТОВ "СВП "Криворіждорвибухпром". Зі змісту повідомлення про нікчемність правочинів вбачається, що Уповноваженою особою за наслідками проведення перевірки виявлені правочини, що підпадають під ознаки нікчемності у відповідності до вимог ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про що повідомлено позивача. Договір банківського рахунку укладений між Банком та позивачем визнано Уповноваженою особою нікчемним на підставі п.2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме банк уклав правочини (у тому числі договори) умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Уповноважена особа вважає, що, укладаючи такі договори банківського вкладу (депозиту) банк надав кредиторам переваги (пільги), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Крім того, вказує що за вказаним Договором Банк взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим та вважає, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок "дроблення" великого вкладу іншого клієнту з метою створення штучного зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави. Вкладом, розміщеним на індивідуальній основі або на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайний, може вважатися лише вклад, який запропонований окремій особі на підставі, зокрема, окремих рішень уповноважених осіб банку тощо, тобто такі умови не пропонуються публічно невизначеному колу осіб. У разі неприйняття банком будь-яких документів, у яких фіксуються пільги для певних клієнтів банку (відсутності доказів) такі умови договору не можна вважати індивідуальними. Натомість, з аналізу змісту спірного Договору банківського рахунку не вбачається, що останній містить в собі умови, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку. Крім того, частиною шостою статті 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 цього Закону. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок. Статтею 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено обов`язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому. Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок. Отже, вказаними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти. Водночас, договір банківського рахунку укладений та кошти на рахунки внесені до запровадження тимчасової адміністрації. Отже, відповідачем не доведено наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, за якими правочин віднесено до нікчемних. Таким чином, суд зазначає, що відсутні, визначені частиною 3 статті 36 та частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", підстави нікчемності правочинів, укладених позивачем. Докази визнання у встановленому законом порядку недійсним спірного Договору відсутні. Щодо твердження відповідача про те, що кошти на рахунку позивача, які надійшли як фінансова допомога не належать позивачу та не можуть вважатися вкладом, суд звертає увагу на наступне. Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. З матеріалів справи вбачається, що договір позики укладено у письмовій формі, підтвердженням укладання договору є надходження на рахунок позивача грошових коштів у визначних в договорах сумах, отже, на думку суду, укладання договору позики не суперечить закону. Як і відсутні докази визнання договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги недійсним за рішенням суду. Отже, відповідачем не доведено наявності підстав нікчемності Договору банківського рахунку, укладеного між позивачем та ПАТ "Банк Камбіо". Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Банк Камбіо", якому необхідно здійснити виплату відшкодування, суд зазначає наступне. Відповідно до положень пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Тобто, в даному випадку, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов`язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT "Банк Камбіо" Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду, а саме - відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Саксаганським РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області 28.11.1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , за Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя В.В.Файдюк