Ухвала КЦС ВС № 2610/23391/2012

Ухвала 09 вересня 2021 року м. Київ справа № 2610/23391/2012 провадження № 61-11420ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Фаловської Ірини Миколаївни, Мартєва Сергія Юрійовича, Стрільчука Віктора Андрійовича у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, Кредитна спілка «КС Володар», Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадрига», про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Л. М., Кредитна спілка «КС Володар» (далі - КС «КС Володар»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадрига» (далі - ТОВ «Квадрига»), про поділ майна подружжя. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на машиномісце під № НОМЕР_1 загальною площею 11,6 кв. м, яке розташовано у підземному автопаркінгу за адресою: АДРЕСА_2 . В іншій частині позову відмовлено. Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції постанови апеляційного суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. 26 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, витребувано матеріали цивільної справи. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовлено. У липні 2021 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду. У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла скарга (заява) ОСОБА_1 на дії суддів: Фаловської І. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., у якій вона просила закрити касаційне провадження. Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2021 року у задоволенні скарги відмовлено. 31 серпня 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Фаловської І. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. Заява обґрунтована тим, що відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. ОСОБА_1 зазначила, що в ухвалі Верховного Суду про відкриття касаційного провадження від 14 липня 2021 року не зазначено постанови Верховного Суду, які суд апеляційної інстанції, в оскаржуваному судовому рішенні, не врахував і застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Тому суддями Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Фаловською І. М., Мартєвим С. Ю., Стрільчуком В. А. порушено норми цивільного процесуального права. Крім того, зазначено, що ухвала не підлягає оскарженню, що позбавляє її права для звернення до суду вищої інстанції зі скаргою. Тому такі обставини дають підстави їй вважати, що касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у цій справі буде вирішено на користь ОСОБА_2 ОСОБА_1 наголосила, що процесуальні рішення суддів, які є підставою для звернення до суду вищої інстанції зі скаргою, не можуть свідчити про їх упередженість та, відповідно, не можуть бути підставою для їх відводу. Проте встановлено об`єктивно обґрунтовані факти (процесуальне рішення суддів, яке не може бути оскарженим до суду вищої інстанції), які свідчать про пряму зацікавленість колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Фаловської І. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., що викликає сумнів в її неупередженості та об`єктивності під час розгляду цієї справи. Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Фаловської І. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. визнано необґрунтованою. Передано вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, встановленому частиною першої статті 33 ЦПК України, іншому судді. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2021 року справу призначено судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Олійник А. С. Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Фаловської І. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі, зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Згідно з частиною другою статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. Відповідно до частини другої статті 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Отже, постановлення судом касаційної інстанції ухвали про відкриття касаційного провадження у цій справі відбулося відповідно до цивільного процесуального закону. Власне тлумачення заявником норм цивільного процесуального закону щодо встановлення об`єктивно обґрунтованих фактів (процесуальне рішення суддів, яке не може бути оскарженим до суду вищої інстанції) не є підставою для встановлення суб`єктивного чи об`єктивного критерію, що викликає сумнів в неупередженості та об`єктивності суддів під час розгляду цієї справи. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Згідно із суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (справа «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року, пункти 49, 50). Верховний Суд виходить з того, що суддя вважається безстороннім, поки не доведено зворотного. У заяві про відвід ОСОБА_1 зазначила, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. ОСОБА_1 не навела об`єктивних обґрунтованих аргументів та фактів, які дають підстави сумніватися у безсторонності, неупередженості колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Фаловської І. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., що вони прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи, а незгода із відкриттям касаційного провадження не є підставою для відводу судді. Доводи заяви ОСОБА_1 про відвід суддів не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України, з огляду на їх оціночний характер та відсутність доказів фактичної наявності упередженості та заінтересованості у розгляді справи колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Фаловської І. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Фаловської Ірини Миколаївни, Мартєва Сергія Юрійовича, Стрільчука Віктора Андрійовича у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, Кредитна спілка «КС Володар», Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадрига», про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. С. Олійник