Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/3912/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/3912/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 року в адміністративній справі №160/3912/21 (суддя у 1 інстанції Неклеса О.М.) за позовом Фермерського господарства «Сапфір Плюс» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року позовну заяву Фермерського господарства «Сапфір Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18 лютого 2021 року №2409615/42026246 про відмову Фермерському господарству «Сапфір Плюс» у реєстрації податкової накладної від 05 лютого 2021 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 05 лютого 2021 року № 1, що складена Фермерським господарством «Сапфір Плюс», датою її подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фермерського господарства «Сапфір Плюс» частину сплаченого судового збору у розмірі 1135грн. 00 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фермерського господарства «Сапфір Плюс» частину сплаченого судового збору у розмірі 1135грн. 00 коп. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 року клопотання Фермерського господарства «Сапфір Плюс» про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фермерського господарства «Сапфір Плюс» витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3500,00грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фермерського господарства «Сапфір Плюс» витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3500грн. Не погодившись з додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та відмовити позивачу у задоволені заяви про стягнення витрат на правничу професійну допомогу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що витрати на аналіз законодавства, судової практики, підготовку додаткових пояснень чи інших процесуальних документів, які не є заявами по суті справи і вчинення (виконання) яких не вимагається згідно з процесуальним законом, не можуть бути відшкодовані, оскільки не є обов`язковими для відшкодування відповідно до законодавства. Крім того, справа яка розглядається по своїй суті є не складною, й слухається вона в порядку спрощеного провадження. Доводи і позиція позивача протягом усього часу розгляду справи не змінювалася. При цьому, роботи які зазначено в акті є завищеними щодо часу їх виконання. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в якості доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката до суду було надано: договір про надання правничої допомоги №15/03 від 15.03.2021 року, додаткова угода №1 до договору про надання правничої допомоги №15/03 від 15.03.2021 року, акт приймання-передачі виконаних робіт №1 до договору про надання правничої допомоги №15/03 від 15.03.2021 року, рахунок - фактуру №1 від 16.03.2021 року, додаткова угода №2 до договору про надання правничої допомоги №15/03 від 15.03.2021 року, акт приймання-передачі виконаних робіт №2 до договору про надання правничої допомоги №15/03 від 15.03.2021 року, рахунок - фактуру №2 від 05.05.2021 року, платіжне доручення №40 від 23.03.2021 року про сплату 6000,00 грн. за правничу допомогу №15/03 від 15.03.2021 року, платіжне доручення №54 від 06.05.2021 року про сплату 1000,00 грн. за правничу допомогу №15/03 від 15.03.2021 року. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Так, ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Так, доводи скаржника про те, що витрати на професійну правничу допомогу неспівмірні з урахуванням складністю справи, є хибними, оскільки складність справи не є єдиним критерієм для визначення співмірності витрат на професійну правничу допомогу. Отже наданими позивачем документами підтверджено понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн., докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Враховуючи викладене підстави для скасування додаткового судового рішення відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 року в адміністративній справі №160/3912/21 - залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 року в адміністративній справі №160/3912/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко суддя В.А. Шальєва