Постанова Київський апеляційний суд № 756/16087/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2021року місто Київ. Справа 756/16087/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10958/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Желепа О.В. суддів Кравець В.А., Кирилюк Г.М. секретар судового засідання Міщенко Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року (у складі судді Жука М.В., інформація щодо дати складання повного тексту відсутня) про заміну сторони у виконавчому провадженні за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В : У грудні 2020 року ТОВ «Спектрум Ессетс» звернулося до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у цивільній справі за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява обґрунтована тим, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06.08.2010 року позов ПАТ «Ерсте Банк» задоволено та стягнуто на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором. Заявник також вказує, що 25.09.2020 року ПАТ «Фідобанк» відступило ТОВ «Спектрум Ессетс» своє право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 014/0999/44/01702 від 26.03.2007 року. З цих підстав заявник просив суд замінити у виконавчому провадженні стягувача ПАТ «Фідобанк» його правонаступником - ТОВ «Спектрум Ессетс». Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», заінтересовані особи Публічне акціонерне товариства «Фідобанк», ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні ? відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, 25 червня 2021 року ТОВ «Спектрум Ессетс» звернулось із з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою заяву про заміну сторони стягувача задовольнити. Вказує на те, що Оболонський районний суд м. Києва відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ «Спектрум Ессетс» помилково прийшов до висновку, що заміна сторони виконавчого провадження можлива лише при наявності відкритого виконавчого провадження та в межах строку пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання. Зазначає, що заявник в повному обсязі підтвердив своє матеріальне правонаступництво належними доказами, що є підставою для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Разом з тим, відсутність у ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» процесуального правонаступництва унеможливлює звернення з відповідними запитами до Суду щодо отримання копії Рішення, до органу Державної виконавчої служби щодо перебування навиконанні Виконавчих листів виданих Оболонським районним судом м. Києва по справі №2-3409/10. В тексті апеляційної скарги посилається на правові висновки ВС в постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (61-26197св18), постанову від 05 березня 2020 року у справі № 682/952/17 (ЄДРСРУ № 88027620)., постанову від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цсІЗ) Відзиву на апеляційну скаргу подано не було. До апеляційного суду 06 вересня 2021 року надійшли електронною поштою пояснення від представника боржника ОСОБА_1 в яких він посилався, що суд правомірно відмовив в задоволенні заяви, оскільки заявник не подав доказів про те, що існує відкрите виконавче провадження, в якому необхідна заміна сторони. Скаржником в тексті апеляційної скарги заявлено клопотання про розгляд справи без участі його представника. Боржник до апеляційного суду не з`явився, проте його адвокат надіслав суду письмові пояснення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви виходив із того, що матеріали справи не містять доказів того, що на примусовому виконанні органів державної виконавчої служби чи приватних виконавців перебуває виконавчий лист у цивільній справі № 2-3409/2010 , а також суд послався на те, що заявником не доведено, що не сплив строк пред`явлення до виконання виконавчого листа. Колегія суддів з таким висновком не погоджується з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст.55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Як видно із матеріалів справи , 06 серпня 2010 року Оболонським районним судом м. Києва винесено рішення у цивільній справі № 2-3409/10, відповідно до якого, позовні вимоги про стягнення заборгованості були задоволені повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 431 463,77 грн. Вказане рішення набрало законної сили На виконання вищезазначеного рішення суду 18.04.2012 р. видані виконавчі листи. 25 вересня 2020 р. між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ФІДОБАНК» (код ЄДРПОУ 14351016) (надалі також - ПАТ «ФІДОБАНК»), яке є правонаступником АБ «Анжіо», ВАТ «АКБ «Престиж», ВАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Ерсте Банк», АБ «Факторіал-Банк», ВАТ «СЕБ Банк», та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», (код ЄДРПОУ 43285992) (надалі також - ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС») було укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL3N218881 (далі - «Договір»), згідно з умовами якого останнє набуло права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 014/0999/44/01702 від 26.03.2007 року та усіма забезпечувальними договорами. Таким чином, до ТОВ «Спектрум Ессетс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 014/0999/44/01702 від 26.03.2007 року. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Відповідно до п. 11 узагальнення судової практики Вищого спецалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Частинами першою та п`ятою статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. У відповідності до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Таким чином, за своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону «Про виконавче провадження» (в чинній на час постановления оскаржуваних ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності відкритого виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, адже до набрання статусу «стягувача» за виконавчим листом чи у виконавчому провадженні правонаступник кредитора не має процесуального статусу та можливості користуватись всіма наданими правами, наданими «стягувачу» (навіть ознайомитись з матеріалами справи). Аналогічні правові висновки наведені в постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (61-26197св18), постанові від 05 березня 2020 року у справі № 682/952/17 (ЄДРСРУ № 88027620)., постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цсІЗ) До заяви про заміну сторони стягувача, товариством надано всі існуючі належні та допустимі докази на підтвердження матеріального правонаступництва після переходу права вимоги, а саме договір про відступлення прав вимоги № GL3N218881 від 25.09.2020 з витягом з додатку, що підтверджує заміну кредитора у зобов`язанні та наявність заборгованості, копію Платіжного доручення від 2353 від 23.09.2020 що свідчить про виконання договору та копію судового Рішення витягнуте з ЄРСР, що свідчить про перехід на завершальну стадію судового провадження. Таким чином підтверджено своє матеріальне правонаступництво належними доказами, що є підставою для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якшо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40). Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції право на суд, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов`язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід`ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд). Крім цього, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду у справі Ліпісвіцька проти України зазначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку. У рішеннях Європейського суду у справах +4 посилання зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України До ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» у повному обсязі перейшли всі права та обов`язки за договором відступлення права вимоги від ПАТ « Фідо Банк» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0999/44/01702 від 26.03.2007 року та усіма забезпечувальними договорами. Суд першої інстанції наведених обставин та положень закону не врахував, неповно з`ясував обставини справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку, щодо відсутності правових підстав для заміни стягувача у виконавчому документі та виконавчому провадженні. Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що судом першої інстанції при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права. Посилання представника боржника на те, що суд не встановив наявність відкритого виконавчого провадження, апеляційний суд відхиляє, оскільки відсутність відкритого виконавчого провадження не позбавляє права правонаступника кредитора звернутись до суду з заявою про заміну стягувача. Доводи боржника по те, що пропущений строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання, також не впливають на можливість заміни стягувача на стадії виконання. Питання поновлення строку не досліджується при вирішенні питання щодо заміни стягувача. Вказане питання має бути досліджено, в разі, якщо замінений стягувач звернеться до суду з заявою про поновлення такого строку, а не в даній справі. Статтею 376 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є, зокрема, неправильне застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що вирішуючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, що в силу ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви про заміну стягувача . Керуючись ст. ст. 268, 367, 369, 371, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, суд ,- П о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» задовольнити. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 лютого 2021 рокускасувати, ухвалити нове судове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити. Замінити у виконавчих документах та подальших виконавчих провадженнях з виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06.08.2010 року у справі № 2-3409/10 сторону стягувача - Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» - (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк») на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» (код ЄДРПОУ: 43285992, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Кловський Узвіз, буд. 7, поверх 5) Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду, протягом тридцяти днів . Постанова складена 07 вересня 2021 року. Головуючий О.В. Желепа Судді: В.А. Кравець Г.М. Кирилюк