Постанова Рівненський апеляційний суд № 565/1366/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 вересня 2021 року м. Рівне Справа № 565/1366/17 Провадження № 22-ц/4815/1155/21 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Гордійчук С.О., суддів: Боймиструк С.В., Хилевич С.В. секретар судового засідання: Шептицька С.С. учасники справи: заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягувач ОСОБА_3 боржник: ОСОБА_4 розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 02 червня 2021 року, ухвалене в складі судді Мануляк Ю.В., повний текст судового рішення виготовлено 04.06.2021, у справі №565/1366/17 в с т а н о в и в : У травні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Заява обґрунтовується тим, що відповідно до рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області у справі № 565/1366/17 від 23.08.2017 року з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн., починаючи з 25.07.2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Боржником у даному виконавчому провадженні є батько заявників ОСОБА_4 , а стягувачем їх матір ОСОБА_3 . Протягом останніх років ОСОБА_4 добровільно сплачував аліменти заявникам, безпосередньо на їх рахунки. Однак, через не врахування державним виконавцем даних сум у виконавчому провадженні станом на 21.04.2021 року виникла заборгованість у розмірі 70500 грн. Аліменти у виконавчому провадженні № АСВП 54786252 стягуються виключно в інтересах заявників та є їх власністю, а не власністю стягувача ОСОБА_3 . Заявники на даний час досягли повноліття і можуть самостійно розпоряджатися грошима, а ОСОБА_3 з ними не проживає, тому вважають за необхідне змінити сторону у виконавчому провадженні № АСВП 54786252, шляхом заміни стягувача з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 02 червня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено. В поданій апеляційній скарзі заявники вказують, що суд невірно тлумачить норми матеріального права щодо їх правонаступництва у виконавчому провадженні. Вважають, що оскільки аліменти є їх власністю в силу положень ст. 179 СК України, а мати з ними не проживає то наявні підстави для задоволення їхньої заяви. Просять ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні . Відзив до апеляційного суду не надходив. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Статтею 352 ЦПК Українипередбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам судове рішення відповідає. Судом встановлено, що рішенням Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області у справі № 565/1366/17 від 23.08.2017 року з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн., починаючи з 25.07.2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. На підставі вказаного рішення Кузнецовським міським судом Рівненської області 08.09.2017 року видано виконавчий лист. Заявники ОСОБА_1 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Місце проживання заявників, стягувача та боржника зареєстроване за однією адресою, однак ОСОБА_3 на час роботи проживає в місті Києві, а ОСОБА_4 проживає з дружиною в місті Вараш Рівненської області за іншою адресою. Відповідно до положень статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частинами першою, другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Зазначеній нормі кореспондує частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Системний аналіз зазначених норми закону дає підстави для висновку, що правонаступництво у виконавчому провадженні означає перехід прав і обов`язків сторони виконавчого провадження (стягувача або боржника) від однієї особи (правопопередника) до іншої особи (правонаступника), у зв`язку з правонаступництвом у матеріальних правовідносинах. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України). Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 686/5377/18, від 30 червня 2021 року справа № 243/5859/16-ц ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обґрунтовували заяву про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що протягом останніх років їх батько ОСОБА_4 добровільно сплачував аліменти, безпосередньо на їх рахунки. Однак, через не врахування державним виконавцем даних сум у виконавчому провадженні станом на 21.04.2021 року виникла заборгованість у розмірі 70500 грн. Крім того, їх матір ОСОБА_5 не проживає з ними. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років (ч.4 ст.194 СК України). Згідно п.10 розділу ХVIІ інструкції у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом. Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження». Отже, нормами чинного законодавства передбачено порядок виконання рішення суду про стягнення аліментів та стягнення заборгованості з боржника по сплаті аліментів. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», які безпосередньо регулюють питання заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником. Зокрема, невиконання/виконання одним із батьків своїх повноважень щодо утримання дитини, нецільове використання аліментів, право неповнолітньої дитини на самостійне одержання коштів та самостійне розпорядження ними не є підставами для правонаступництва у розумінні статті 442 ЦПК України та частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначене узгоджується із правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 693/1065/19. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 02 червня 2021 року залишити без зміни. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 09 вересня 2021 року. Головуючий : Судді :