Постанова Рівненський апеляційний суд № 568/207/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2022 року м. Рівне Справа № 568/207/21 Провадження № 22-ц/4815/598/22 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя: Боймиструк С.В., судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 06 серпня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, - В С Т А Н О В И В : 25 лютого 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 16 жовтня 2019 року і до досягнення ним повноліття. Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 11 червня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25 лютого 2021 року і продовжувати до досягнення дитиною повноліття. Вказане рішення не оскаржувалось, однак в його резолютивній частині не було зазначено про відмову в задоволенні вимог за період з 16 жовтня 2019 по 24 лютого 2021 року, хоч в мотивувальній наводились відповідні мотиви, а тому ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. Додатковим Рішенням місцевого суду від 06 серпня 2021 року у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів за період з 16 жовтня 2019 по 24 лютого 2021 року було відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, 31 січня 2022 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій доводить про його незаконність через порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вказує, що 16 жовтня 2019 року вона подавала заяву про видачу судового наказу за вказаний період, проте їй було відмовлено та роз`яснено про позовний порядок стягнення аліментів. Зазначає, що відповідач ухилявся від сплати аліментів. Стверджує, що існують усі підстави стягувати із відповідача аліменти за попередній період. На підставі викладеного просить рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 06 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове про задоволення у позові. За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення аліментів за минулий період з 16 жовтня 2019 року не підлягають до задоволення, оскільки звернення до суду із заявою про видачу судового наказу не може слугувати належним і допустимим доказом того, що відповідач в свою чергу свідомо ухилявся від їх сплати. Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону. Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами визначено статтею 194 Сімейного кодексу України, згідно якої аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Відповідно до ч.2 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Постановою КЦС ВС від 18.05.2020 року (справа № 215/5867/17) сформовано правову позицію, про те, що частиною другою статті 191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести такі обставини як вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та ухилення відповідача від надання утримання дитині. Як вбачається зі змісту заявленої ОСОБА_2 вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_2 в розмірі ј частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не відповідає п.4,5 ст.161 ЦПК України, тому й не було видано судовий наказ.(а.с.11). В свою чергу, позивачем не надано доказів про вжиття заходів щодо одержання аліментів з ОСОБА_2 у період з 16.10.2019 по 24.02.2021, а також доказів його ухилення від надання утримання дитині. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції були всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішенняпідлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Що стосується сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то відповідно до п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_2 звільнена від його сплати. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Додаткове рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 06 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складено 18 серпня2022 року. Головуючий С.В. Боймиструк Судді: Н.М. Ковальчук С.С. Шимків