Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/8791/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8791/20 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Фінансового управління Ізмаїльської міської ради Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Фінансового управління Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Фінансового управління Ізмаїльської міської ради Одеської області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 21 вересня 2020 року, просила суд: визнати дії Головного управління ДПС в Одеській області та Фінансового управління Ізмаїльської міської ради Одеської області протиправними щодо відмови в проведенні перерахування надміру сплачених коштів зі сплати земельного податку (18010700) у розмірі 30011,33 грн. на погашення податкового боргу з оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (18010300); зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області та Фінансове управління Ізмаїльської міської ради Одеської області здійснити перерахування надміру сплачених коштів зі сплати земельного податку (18010700) у розмірі 30011,33 грн. на погашення податкового боргу з оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (18010300). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Фінансового управління Ізмаїльської міської ради щодо відмови у погодженні висновку Головного управління ДПС в Одеській області №0099923EV/1502 від 29 липня 2020 року; зобов`язав Фінансове управління Ізмаїльської міської ради погодити висновок Головного управління ДПС в Одеській області №0099923EV/1502 від 29 липня 2020 року. В решті позовних вимог було відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду Фінансове управління Ізмаїльської міської ради подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що Головне управління ДФС в Одеській області стосовно позивачки прийняло податкові повідомлення-рішення із земельного податку форми "Ф" №6455495-1302 від 30 червня 2016 року на 2016 рік в сумі 727,37 грн.; №6845496-1302 від 30 червня 2016 року на 2016 рік в сумі 8382,08 грн.; №6543627-1302 від 30 червня 2017 року на 2017 рік в сумі 771,01 грн.; №6543626-1302від 30 червня 2017 року на 2017 рік в сумі 8885,00 грн.; №718170-1312-1502 від 30 червня 2018 на 2018 рік в сумі 771,01 грн.; №718172-1312-1502 від 30 червня 2018 року на 2018 рік в сумі 14216,00 грн. Відповідно до листа Ізмаїльського управління Головного управління ДФС в Одеській області від 30 січня 2019 року №1403/Ш/15-32-52-07-07, податкові повідомлення-рішення із земельного податку форми "Ф" №6455495-1302 від 30 червня 2016 року на 2016 рік в сумі 727,37 грн.; №6845496-1302 від 30 червня 2016 року на 2016 рік в сумі 8382,08 грн.; №6543627-1302 від 30 червня 2017 року на 2017 рік в сумі 771,01 грн.; №6543626-1302від 30 червня 2017 року на 2017 рік в сумі 8885,00 грн.; №718170-1312-1502 від 30 червня 2018 на 2018 рік в сумі 771,01 грн.; №718172-1312-1502 від 30 червня 2018 року на 2018 рік в сумі 14216,00 грн. були визнані недійсними у зв`язку з формуванням нових податкових повідомлень-рішень №15318-5207-1502/2016 від 30 січня 2019 року на 2016 рік в сумі 895,01 грн., №15318-5207-1502/2017 від 30 січня 2019 року на 2017 рік в сумі 948,71 грн., №15318-5207/2018 від 30 січня 2019 року в сумі 948,71 грн. 05 серпня 2019 року позивачка звернулася до Ізмаїльського управління ДФС в Одеській області із заявою про повернення надміру сплачених грошових коштів у сумі 30960,04 грн., на підставі якої Головне управління ДФС в Одеській області підготувало висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені від 27 серпня 2019 року №301420-52 (т.1 а.с.81) та направило його на погодження до Фінансового управління Ізмаїльської міської ради. Вказаний висновок Головного управління ДФС в Одеській області від 27 серпня 2019 року №301420-52 Фінансове управління Ізмаїльської міської ради повернуло без погодження, що підтверджується листом Головного управління ДПС в Одеській області від 30 вересня 2019 року №1404/Ш/15-32-52-07-11 (т.1 а.с.18). У зв`язку з тим, що надміру сплачені позивачкою грошові кошти за земельним податком їй не були повернуті, остання в подальшому звернулась до Ізмаїльського управління ГУ ДПС в Одеській області із заявою від 16 жовтня 2019 року, у якій, зокрема, просила повернути надміру сплачені суми грошових зобов`язань із земельного податку у розмірі 30011,33 грн. шляхом їх перерахування на погашення її податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (т.1 а.с.59-61). На підставі вказаної заяви, Головне управління ДПС в Одеській області підготувало висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені №319244-52 від 29 жовтня 2019 року (т.1 а.с.82) та направило його на погодження до Фінансового управління Ізмаїльської міської ради. Фінансове управління Ізмаїльської міської ради листом №2-26/375 від 11 листопада 2019 року повернуло без погодження висновок №319244-52 від 29 жовтня 2019 року у зв`язку з тим, що у даному висновку зазначено платіжне доручення №@PL254218 від 25 серпня 2016 року на суму 8382,08 грн., що вказує на пропущення визначеного ст.43 Податкового кодексу України 1095-денного строку для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових коштів до бюджету. У вказаному листі також зазначено, що термін зберігання бухгалтерських документів по виконанню місцевих бюджетів складає 3 роки (т.1 а.с.83). Позивачка 06 липня 2020 року звернулась до Ізмаїльської ОДПІ із заявою про перерахунок надміру сплачених коштів, в якій просила перерахувати надміру сплачені кошти з земельного податку (18010700) у розмірі 30011,33 грн. на погашення податкового боргу з оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб, які є власниками об`єктів нерухомості (18010300) (т.1 а.с.66). За результатом розгляду заяви позивачки від 06 липня 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області підготувало висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових коштів та пені з земельного податку №0099923EV/1502 від 29 липня 2020 року та направило його до Фінансового управління Ізмаїльської міської ради. Натомість, відповідно до листа Фінансового управління Ізмаїльської міської ради від 30 липня 2020 року №2-26/253, останнє повернуло без погодження висновок Головного управління ДПС в Одеській області №0099923EV/1502 від 29 липня 2020 року у зв`язку з тим, що у даному висновку зазначені платіжні доручення від 25 серпня 2016 року №@PL254216 на суму 727,37 грн. та платіжні доручення від 25 серпня 2016 року №@PL254218 на суму 8382,08 грн., що вказує на пропущення визначеного ст.43 Податкового кодексу України 1095-денного строку для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових коштів до бюджету. У вказаному листі також зазначено, що термін зберігання бухгалтерських документів по виконанню місцевих бюджетів складає 3 роки (т.1 а.с.67). Відмова в проведенні перерахунку надміру сплачених грошових коштів на погашення податкового боргу і стала підставою для звернення з даним позовом до суду. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що твердження Фінансового управління Ізмаїльської міської ради щодо порушення позивачкою 1095-денного строку, встановленого п.43.3. ст.43 ПК України, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки днем виникнення у позивачки переплати із земельного податку у розмірі 30011,33 грн. є день скасування податкових повідомлень-рішень із земельного податку форми "Ф", яке відбулось 30 січня 2019 року. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів справи, а саме прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише Фінансовим управлінням Ізмаїльської міської ради та лише в частині задоволених позовних вимог, а тому колегія суддів вважає з належне переглянути рішення суду першої інстанції лише у вказаній частині та відносно правомірності дій апелянта. Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Так, з матеріалів справи вбачається, що сторонами визнано факт сплати позивачкою земельного податку, зокрема за платіжними дорученнями від 25 серпня 2016 року на суму 8382,08 грн., від 18 серпня 2017 року на суму 8885,00 грн. та від 23 листопада 2018 року на суму 14216,00 грн. та наявності у неї згідно з даними інтегрованої картки платника податків переплати із земельного податку у загальній сумі 30011,33 грн.. Також, сторонами не оскаржується та обставина, що податкові повідомлення-рішення із земельного податку форми "Ф" №6455495-1302 від 30 червня 2016 року на 2016 рік в сумі 727,37 грн.; №6845496-1302 від 30 червня 2016 року на 2016 рік в сумі 8382,08 грн.; №6543627-1302 від 30 червня 2017 року на 2017 рік в сумі 771,01 грн.; №6543626-1302від 30 червня 2017 року на 2017 рік в сумі 8885,00 грн.; №718170-1312-1502 від 30 червня 2018 на 2018 рік в сумі 771,01 грн.; №718172-1312-1502 від 30 червня 2018 року на 2018 рік в сумі 14216,00 грн. визнані недійсними у зв`язку з формуванням нових податкових повідомлень-рішень №15318-5207-1502/2016 від 30 січня 2019 року на 2016 рік в сумі 895,01 грн., №15318-5207-1502/2017 від 30 січня 2019 року на 2017 рік в сумі 948,71 грн., №15318-5207/2018 від 30 січня 2019 року в сумі 948,71 грн.. Так, відповідно до ст.14.1.115 Податкового кодексу України (далі ПК України), надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Відповідно до ст.17.1.10 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені у ст.43 ПК України, згідно якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Згідно зі ст.43.2 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Відповідно до п.43.3 ПК України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Відповідно до ст.43.4 ПК України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Згідно з п.43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Пунктом 43.6 статті 43 ПК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. Відповідно до п.9 Порядку про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі Порядок №787) у випадках повернення платежів (крім податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган, який контролює справляння надходжень бюджету або який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, передає подання на погодження відповідному місцевому фінансовому органу. Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує подання шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає його органу, який подав подання, для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства. Відповідно до абз.3 п.5 Порядку №787 у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок, погоджений з відповідним місцевим фінансовим органом, у випадках повернення податків, зборів, пені, платежів, що зараховані до місцевих бюджетів або підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Надання та погодження висновку здійснюється відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року №60 (далі Порядок №60). Так, згідно із пунктом 1 розділу II Порядку №60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Положеннями пункту 2 розділу II Порядку №60 передбачено, у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. Пунктом 4 розділу II Порядку №60 визначено, що після надходження до територіального органу ДФС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС. Після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів. З матеріалів справи вбачається, що повертаючи висновки про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені без погодження, Фінансове управління Ізмаїльської міської ради посилалось на ту обставину, що вони складені поза межами 1095-денного строку від дня виникнення переплати. Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами та зазначає, що переплата зі сплати земельного податку, як така, виникла лише у 2019 році після визнання недійсними податкових повідомлень-рішень із земельного податку форми "Ф" №6455495-1302 від 30 червня 2016 року на 2016 рік в сумі 727,37 грн.; №6845496-1302 від 30 червня 2016 року на 2016 рік в сумі 8382,08 грн.; №6543627-1302 від 30 червня 2017 року на 2017 рік в сумі 771,01 грн.; №6543626-1302від 30 червня 2017 року на 2017 рік в сумі 8885,00 грн.; №718170-1312-1502 від 30 червня 2018 на 2018 рік в сумі 771,01 грн.; №718172-1312-1502 від 30 червня 2018 року на 2018 рік в сумі 14216,00 грн.. До вказаної дати переплата була відсутня, оскільки відповідні податкові зобов`язання зі сплати земельного податку були чинним та обов`язковими до сплати позивачкою, що (сплата) і було вчинено нею. Отже, враховуючи, що позивачка звернулась до Ізмаїльського управління ДФС в Одеській області із заявами про повернення надміру сплачених грошових коштів із дотриманням 1095-денного строку звернення, встановленого п.43.3 ст.43 ПК України, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для проведення перерахунку надміру сплачених коштів з земельного податку у розмірі 30011,33 грн. на погашення податкового боргу з оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. З огляду на наведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Фінансового управління Ізмаїльської міської ради щодо відмови у погодженні висновку Головного управління ДПС в Одеській області та зобов`язання його погодити є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Фінансового управління Ізмаїльської міської ради Одеської області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.