Постанова 4857 № 260/3451/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/3451/20 пров. № А/857/11004/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Курильця А.Р., Пліша М.А.; розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, прийняте суддею Ващилін Р. О., в м.Ужгород, за правилами спрощеного позовного провадження, у справі № 260/3451/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: 22.10.2020 Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося в суд з позовом, в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 435662,21 грн., у тому числі, пеня у розмірі 87343,46 грн. по платежем 30 11011001 "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 33512,48 грн., в т.ч. пеня у розмірі 6718,73 грн., 85 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування" у розмірі 402149,73 грн., в т.ч. пеня у розмірі 80624,73 грн. В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що заборгованість відповідача виникла у зв`язку з несплатою ним в повному обсязі грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами проведеної податкової перевірки. Вказана сума відповідачем не оскаржувалася, а тому є узгодженою і підлягає стягненню в судовому порядку. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено. Головне управління ДПС у Закарпатській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального права, неповного з`ясування обставин справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що податковим органом не надані докази щодо належного надіслання за місцем проживання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення податкової вимоги, а тому позов про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у зв`язку з не сплатою такої заборгованості є передчасним, оскільки податкову вимогу № 732-20 від 03.10.2018 було надіслано на адресу відповідача по справі рекомендованим листом (копія якого міститься в матеріалах справи), а саме на податкову адресу, яку було відомо податковому органу - АДРЕСА_1 , відтак, в силу вимог статті 42 ПК України вона вважається належним чином надісланою. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволені позову відмовити в повному обсязі. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовою особою Головного управління ДФС у Закарпатській області у період з 17.07.2018 по 19.07.2018 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання валютного законодавства та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.04.2016 по 04.10.2016. За результатами зазначеної перевірки контролюючим органом складено акт № 843/07-16-13-11/ НОМЕР_1 від 26.07.2018, яким виявлено наступні порушення податкового законодавства: 1) пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України від 02.12.2010 - перевіркою визначено суму податку на доходи фізичних осіб з оподаткованого доходу, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 257220,00 грн; 2) пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4 п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України - перевіркою визначено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 21435,00 грн; 3) ч. 1 п. 2 ст. 6, ч. 2 п.1 ст. 7 розд. ІІІ, п. 11 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в результаті чого перевіркою визначено суму податкових зобов`язань з єдиного внеску в сумі 15950,00 грн; 4) п. 181.1 ст.181, п. 183.1, п. 183.2 ст. 183 ПК України, перевіркою визначено відсутність реєстрації платником ПДВ. На підставі виявлених під час проведення перевірки порушень податкового законодавства податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0182351311 від 15.08.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір на суму 21435,00 грн. та 5358,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0182331311 від 15.08.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 257220,00 грн. та 64305,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Вказані податкові повідомлення-рішення надісланні відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 30), однак повернулися до контролюючого орган без вручення адресату. Крім цього, встановлено, що зважаючи на несплату ОСОБА_1 визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання такому платнику податку було нараховано також пеню у розмірі 87343,46 грн. В подальшому, у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 нарахованого контролюючим органом податкового зобов`язання відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПК України було виставлено податкову вимогу від 03.10.2018 №732-50, відповідно до якої сума заборгованості склала 435662,21 грн (а. с. 37). Зазначена податкова вимога була скерована контролюючим органом 17 жовтня 2018 року на ту ж саму адресу (а.с.38). Однак, відповідачу вручена не була. Враховуючи те, що наявний податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки податковим органом не надані докази щодо належного надіслання за місцем проживання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення податкової вимоги, а тому позов про стягнення з відповідача податкового боргу у зв`язку з несплатою такої заборгованості є передчасним. Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 67 Конституції України, на платників податків покладено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом. Аналогічні норми визначені пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пункт 54.3 статті 54 ПК України встановлює обов`язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, в тому числі, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Положенням пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Вказане повноваження контролюючого органу кореспондується також з положеннями п. 87.11 ст. 87 ПК України. Крім цього, п. 95.2 ст. 95 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Зазначене узгоджується також з встановленим нормами ст. 59 ПК України обов`язком контролюючого органу надіслати платнику податків, у якого виник податковий борг, податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. З наведеного слідує, що обов`язковою передумовою для звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу є надіслання платнику податків податкової вимоги. В даному випадку на виконання вищезазначених вимог податкового законодавства 17 жовтня 2018 року ГУ ДФС у Закарпатській області надіслало ОСОБА_1 податкову вимогу №732-50 від 03 жовтня 2018 року, яка була скерована на адресу: АДРЕСА_1 та у зв`язку з не врученням адресату була повернута органом поштового зв`язку до контролюючого органу. Поряд з цим, наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, довідкою, наданою на запит суду першої інстанції Відділом реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області підтверджується, що ОСОБА_1 05 вересня 2018 року був знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 45) Отже, станом на день формування податкової вимоги та скерування такої позивачу останній був знятий з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що вказує на відсутність обізнаності відповідача про суму нарахованого йому податкового боргу. Також, судом апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що позивачем на виконання вимог ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року про залишення позовної заяви без руху було надано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . З наданої інформації встановлено, що така була надана 03 вересня 2019 року за вх.№89/10/50 позивачу відділом обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУ ДМС України в Закарпатській області на запит ГУ ДФС в Закарпатській області вих. №3.18/9209 від 02 вересня 2019 року (а.с.53) Враховуючи вищезазначене колегія суддів констатує, що позивачу було відомо про зміну місця більш як за рік до подання зазначеного позову до суду першої інстанції, однак доказів надіслання ОСОБА_1 податкової вимоги №732-50 від 03 жовтня 2018 року на нову адресу під час розгляду справи контролюючим органом не надано, а судом не здобуто. Нормами п. 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Зазначене кореспондується з п. 6 Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610. Податковою адресою платника податків - фізичної особи в розумінні ст. 45 ПК України визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Згідно п. 70.1 ст. 70 ПК України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Відповідно до пп. 70.16.7-1 п. 70.16 ст. 70 ПК України, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам інформацію про фізичних осіб, які зареєстрували своє місце проживання у відповідному населеному пункті чи місце проживання яких знято з реєстрації в такому населеному пункті, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також про втрачені, викрадені паспорти громадянина України у п`ятиденний строк з дня надходження відповідних заяв фізичних осіб та про паспорти громадянина України померлих громадян щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця. Отже, з урахуванням зазначеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган повинен бути обізнаним про зміну податкової адреси платника податків - фізичної особи, а отже повинен направляти податкову вимогу за дійсною адресою. Таким чином, оскільки податкова вимога № 732-50 від 03 жовтня 2018 року податковим органом на належну адресу відповідача не направлялась, у зв`язку з чим вручена не була, відтак, позов про стягнення з відповідача податкового боргу, у зв`язку з несплатою такої заборгованості є передчасним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2018 року у справі № 802/467/16-а. Відтак, аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі № 260/3451/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець М. А. Пліш