Постанова 4824 № 756/1392/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 756/1392/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/261/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І., при секретарі Маштаковій Т.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 травня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Шевчука А.В.,- встановив: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом. Просив розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 серпня 1998 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис № 1079. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сімейне життя у сторін не склалося, в стосунках відсутнє взаєморозуміння та довіра, виникають конфліктні ситуації. Позивач вважає, що їх сім`я існує формально, а збереження сім`ї буде суперечити інтересам обох сторін. Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 травня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 серпня 1998 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис № 1079 розірвано. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник вимоги апеляційної скарги підтримали. Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. Утім, при вирішенні спору, судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, що є обов`язковою підставою його скасування. Так, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, яка не була повідомлена належним чином. Зворотнє повідомлення про отримання судової повістки не містить підпису ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що жодних повідомлень про розгляд справи вона не отримувала. Рішення судом ухвалено в заочному порядку, проте матеріали справи не містять згоди позивача на ухвалення заочного рішення. Судом першої інстанції не враховано наявність у сторін малолітньої дитини та безпідставно не вжито заходів для їх примирення. Фактично рішення суду ухвалено у підготовчому судовому засіданні, оскільки матеріали справи не містять відповідної ухвали суду про закриття підготовчого засідання, що суперечить нормам цивільного процесуального кодексу. Встановлено, що 08 серпня 1998 року між сторонами укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 . Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що спільне життя з відповідачем не склалося, сім`я існує формально, у стосунках відсутнє взаєморозуміння, довіра, виникають конфліктні ситуації. Збереження сім`ї є неможливим та буде суперечити інтересам сторін. Позивач вказав, що його рішення про розірвання шлюбу є виваженим і остаточним. Майновий спір на даний час відсутній. Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Частинами третьою та четвертою ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України). Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Згідно із ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено ч. 7 ст. 240 ЦПК України. Київським апеляційним судом двічі надавався сторонам строк для примирення. Так, ухвалою апеляційного суду від 27 січня 2021 року надано строк для примирення до 28 квітня 2021 року. Ухвалою апеляційного суду від 12 травня 2021 року надано сторонам строк для примирення тривалістю три місяці. Проте вжиті заходи не призвели до примирення сторін. У судовому засіданні 01 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 заперечив проти апеляційної скарги та підтвердив бажання ОСОБА_1 розірвати шлюб. Враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги про те, що позов не підлягає задоволенню, з підстав не вирішення питання про місце проживання та матеріального забезпечення дітей, колегія суддів відхиляє, оскільки питання місця проживання дітей та сплати аліментів не є предметом даного позову. У разі виникнення спору відповідач має право пред`явити відповідний позов до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 14 травня 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. В порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 261 грн 21 коп. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 травня 2020 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 серпня 1998 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис № 1079 розірвати. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 261 грн 21 коп. за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 06 вересня 2021 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко В.І. Олійник