Постанова Сумський апеляційний суд № 587/418/21
від 06.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа №587/418/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Черних О. М. Номер провадження 33/816/370/21 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Могилинець А. М., представника потерпілого - адвоката Осмоловського В. А., потерпілого ОСОБА_1 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , захисника - адвоката Цюпки О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Осмоловського В. А. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 19 липня 2021 року, якою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , було закрито провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , 25 лютого 2021 року о 19.41 год. на автошляху Київ - Суми-Юнаківка, на території Сумського району, Сумської області, керуючи автомобілем «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя не надав переваги у русі автомобілю «Тойота РАВ 4» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3 «Б», 16.11 Правил Дорожнього Руху України. Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 19 липня 2021 року відносно ОСОБА_2 було закрито провадження за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Осмоловський В. А. просить постанову судді скасувати та постановити нову якою ОСОБА_2 визнати виним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв?язку із закінченням строків притягнення до відповідальності. Зазначає захисник про безпідставність дій судді щодо не виклику свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засіданні за письмовим клопотанням від 14 липня 2021 року. Вказує у на безпідставність дій судді щодо відмови у призначенні повторної судово - автотехнічної експертизи. Також, захисник зазначає про суперечливість висновків експерта у експертизі № 108 від 05 липня 2021 року. Заслухавши учасників судового розгляду та перевіривши матеріали справи, доводи поданих клопотань та апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Так, згідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У відповідності до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п.2.3 «б» водій зобов?язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. П. 16.11, передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Так, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови районного суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції з приводу того, що водій Рено не мав технічної можливості попередити виникнення дорожньо - транспортної пригоди, та щодо відсутності в діях останнього не відповідностей вимогам ПДР України, які б знаходилися в причинному зв?язку з виникненням дорожньо - транспортної пригоди, наведені у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення від 25 лютого 2021 року відносно ОСОБА_2 , в якому було зафіксовано обставини ДТП, згідно яких поліція прийшла до наступного висновку, водій ОСОБА_2 25 лютого 2021 року о 19.41 год. на автошляху Київ - Суми - Юнаківка, на території Сумського району, Сумської області, керуючи автомобілем «Рено Логан» д. н. з. НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя не надав переваги у русі автомобілю «Тойота РАВ 4» д. н. з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3 «Б», 16.11 Правил Дорожнього Руху України; - схемою місця ДТП від 25 лютого 2021 року, на якій зафіксоване взаємне розташування «Рено Логан» д. н. з. НОМЕР_1 та «Тойота РАВ 4» д. н. з. НОМЕР_2 , після ДТП, сліди зіткнення, пошкодження автомобілів; - висновком експерта № 108 від 05 липня 2021 року, згідно якого експерт встановив, що водій «Рено Логан» д. н. з. НОМЕР_1 (за ситуації викладеній в протоколі про адміністративне правопорушення та зафіксованій в схемі ДТП), не мав технічної можливості попередити виникнення дорожньо - транспортної пригоди. З технічної точки зору в діях водія «Рено Логан» не вбачається не відповідність вимогам ПДР України які б знаходилися в причинному зв?язку з виникненням дорожньо - транспортної пригоди. В даній дорожній ситуації водій «Тойота РАВ 4» мав технічну можливість попередити виникнення дорожньо - транспортну пригоди. З технічної точки зору в діях водія «Тойота РАВ 4» вбачається невідповідність вимогам п. 2.3 «б», 2.9 «а», 12.3, 10.1 ПДР України, з яких невідповідність п. 1.3, 10.1 ПДР України знаходяться в причинному зв?язку з виникненням дорожньо - транспортної пригоди. Кут між повздовжними вісями транспортних засобів, на час первинного контакту, становив 0°±5°. Показання водія «Тойота РАВ 4» відносно механізму зближення, позбавлені технічної спроможності, а свідчення водія «Рено Логан» не позбавлені технічної спроможності. Сумніватися у правильності висновків суду першої інстанції, підстав не має. Дослідивши вказані матеріали, в тому числі повторно дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження правильності висновків суду першої інстанції про відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушень вимог п. 2.3 «б», 16.11 ПДР України, тобто відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у поза розумний сумнів. Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставний не допит свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та не призначення повторної судово - автотехнічної експертизи, то з вказаними доводами погодитися не можна. Так, згідно норм ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися. Водночас, оскільки на суд покладено обов`язок здійснювати правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року та 2 червня 2016 року), зазначений обов`язок суду полягає у викладенні в мотивах прийнятих рішень відповідної аргументації з дотриманням принципів верховенства права. Як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), вимога щодо мотивування судового рішення - важлива процедурна гарантія від свавільності судових органів (рішення у справі «RuizTorija v. Spain», §§ 29-30). Обґрунтування судового рішення, його мотивування та аргументація - це ключовий критерій якості окремого судового рішення, за яким оцінюється ефективність діяльності всієї судової системи. Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м`якого права», наголосила: якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а слугує насамперед гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи. Отже, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду. Щоб судове рішення вважалося належно мотивованим, недостатньо просто процитувати закон та перерахувати докази, надані сторонами. Важливо навести ті висновки, яких дійшов суд за результатами оцінки доказів, та знайти настільки вагомі й одночасно зрозумілі аргументи на користь прийнятого рішення, щоб вони переконали в законності й справедливості вирішення спору навіть ту сторону, яка в цьому спорі програла. З огляду на дану справу, суд апеляційної інстанції бере до уваги характер та обсяг письмових доказів (пояснення, фото, схема ДТП, висновок експерта), при цьому, звертає увагу і на факт наявності окремого судового рішення від 19 липня 2021 року за заявленим клопотанням. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що дії суду щодо відмови у задоволенні клопотання не були явно свавільними, оскільки рішення мало відповідні мотиви, в тому числі з оцінкою обставин справи та доцільності проведення додаткових дій та ймовірний їх вплив на оперативність розгляду справи в цілому. Співставляючи, як мотиви апеляційної скарги, так і мотиви клопотання про допит свідків та призначення повторної судового - автотехнічної експертизи, суд апеляційної інстанції аналізує доцільність таких аргументів сторони через призму доказової бази, зокрема, чи можливе в виду проведення відновлювальних ремонтних робіт автомобіля «Тойота РАВ 4» отримати більш повніші відомості і дані, або ж отримати від заявлених у клопотанні свідків більш детальну та точну інформації щодо обставин ДТП, ніж зафіксована, як в протоколі, так і на схемі ДТП та фотознімках, що виявляється на думку, суд більш ніж сумнівним. Таким чином, переконливих доводів, щодо помилковості чи недостатності мотивів рішення судді викладених у рішенні щодо необхідності відмови у задоволенні клопотання представника потерпілого - адвоката Осмоловського В. А., апеляційна скарга не містить. З аналогічних підстав суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави і для призначення повторної експертизи, оскільки мотиви повторної експертизи побудовані фактично на неможливості експерта надати відповідь на порушені питання через проведеннявідновлювальних ремонтних робіт автомобіля «Тойота РАВ 4», що у будь - якому разі, навіть за умови проведення повторної експертизи залишиться без відповіді, оскільки слідова картина зіткнення на вище зазначеному автомобілі була не поправно знищена. Крім того, правильність висновків суду апеляційної інстанції з приводу доводів апеляційної скарги підтверджується ще і допитом в суді апеляційної інстанції учасників ДТП, які пояснили, що в звязку тривалого часу після ДТП нічого не пам?ятають, таким чином повторне призначення експертизи і на думку апеляційного суду, буде лише приводом для затягування розгляду справи. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, пункт 26, рішення у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року, пункт 53). Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи. Оскільки порушенні адвокатом питання, в виду наявності достатньої сукупності доказів по даній справі для прийняття рішення, явно не можуть свідчити про недопустимість, чи не достатність доказів у даній справі, а тому додатковий допит свідків чи повторна експертиза в цілому може свідчити про невиправдану тяганину при розгляді справи та порушенні прав, свобод та інтересів учасників справи на розумні строки розгляду. За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови судді. Керуючись ст. 294 КУпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 19 липня 2021 року відносно ОСОБА_2 , залишити - без змін, а апеляційну скаргу адвоката Осмоловського В. А. на цю постанову судді - без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.