Постанова Сумський апеляційний суд № 592/2690/21

Справа №592/2690/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Катрич О. М. Номер провадження 33/816/330/21 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Холодова С. Е. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 травня 2021 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1рік, за те що останній 27 лютого 2021 року о 21 год. 05 хв. в м. Суми по вул. Л.Бикова, біля буд. № 4 водій ОСОБА_1 керував т.з.«MERCEDES BENZ», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «DragerAlcotest» 7510 та в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Холодов С. Е.подав апеляційну скаргу в якій просив постанову судді скасувати, а провадження закрити у зв?язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат стверджував, що суддя здійснюючи розгляд справи у супереч заявленим клопотанням про відкладення розгляду справи допустив порушення принципу змагальності та свободи у наданні доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Апеляційний суд прийняв рішення, про проведення розгляду апеляційної скарги захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Холодова С. Е. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 травня 2021 року, без участі, як самого апелянта - адвоката Холодова С. Е., так і без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Приймаючи таке рішення, суд врахував, що про день та час розгляду провадження у порядку апеляційної процедури учасників провадження було повідомлено належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, при цьому клопотань станом на момент розгляду апеляційної скарги, а саме на 08.30 годину 09 вересня 2021 року від учасників про відкладення не надійшло, а їх участь в розгляді провадження судом апеляційної інстанції при перевірці судового рішення, не є обов?язковою. Крім цього, апеляційний розгляд даної справи неодноразово відкладався, у зв`язку з неявкою учасників провадження, які відповідно до ст. 277-2 КУпАП, повідомлялися про розгляд справи, шляхом направлення повістки на відому апеляційному суду адресу. При цьому, від особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 13 серпня 2021 року надходило клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з перебуванням за межами Сумської області , яке, незважаючи на відсутність доказів поважності такої неявки, апеляційним судом було задоволено і розгляд було відкладено на 09 вересня 2021 року нас 08.30 годину. Також, приймаючи рішення про розгляд справи без участі учасників апеляційний суд враховує і практику ЄСПЛ. Так, у ч.ч. 1-3 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними. Тому, перевіривши матеріали справи, доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню, не підлягає. Так, згідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У відповідності до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. П. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ст. 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться мова у п.2.5 ПДР, є визначена у ст.266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, зареєстрована в МЮ України за № 1408/27853 від 10 листопада 2015 року), п.6 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС і МОЗ України від 09 лютого 2015 року, зареєстрована в МЮ України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року) і п.8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння і проведення такого огляду. Згідно встановленої вказаним законодавством України процедури огляд водія на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Так, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови районного суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення від 27 лютого 2021 року серії ДПР 18 № 039948, складеному уповноваженою на те особою у відповідності до вимог закону, з якого вбачається те, що водій ОСОБА_1 27 лютого 2021 року о 21 год. 05 хв. в м. Суми по вул. Л. Бикова, біля буд. № 4 водій ОСОБА_1 керував т.з. «MERCEDES BENZ», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «DragerAlcotest» 7510 та в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України; - актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого водій ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп?яніння, у присутності 2 свідків, пройти огляд відмовився; - письмовими поясненнями 2 свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно яких останні 27 лютого 2021 року о 21 год. 15 хв. були присутні під час пропонування працівниками поліції водію ОСОБА_1 , що керував т.з. «MERCEDES BENZ», н.з. НОМЕР_2 м. Суми по вул. Л. Бикова, біля буд. № 4, пройти огляд, як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров`я, від чого водій відмовився в категоричній формі; - відео-файлами, які містяться на DVD-R диску, та з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 під час зупинки працівниками поліції спочатку спробував сховатися за водійським сидінням, а потім під час спілкування з поліцейськими визнав факт вживання пива і пізніше після роз?яснень і намагань безуспішно вирішити цю ситуацію за допомогою свого знайомого, відмовився пройти огляд, як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Дослідивши вказані матеріали, в тому числі повторно дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушенні вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів. Твердження апеляційної скарги про безпідставний розгляд справи суддею у супереч заявленим клопотанням про його відкладення, не є обґрунтованими. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини, зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов?язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов?язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов?язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відтак, сторони, які добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов?язані слідкувати за перебігом розгляду справи учасником якої вони є, зобов?язані утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Судові засідання були призначені на: 15 березня 2021 року; 29 березня 2021 року; 06 квітня 2021 року; 28 квітня 2021 року; 12 травня 2021 року та на 27 травня 2021 року. При цьому, кожного разу судовий розгляд зривався як за ініціативою ОСОБА_1 так і його захисника Холодова С. Е. Однак, за період з 09 березня 2021 року і до 27 травня 2021 року як ОСОБА_1 так і його адвокатом Холодовим С. Е. не було надано суду жодних нових доказів як і не заявлено жодних клопотань про витребування додаткових доказів чи перевірки існуючих, таким чином процесуальна поведінка ОСОБА_1 та адвоката Холодова С. Е. була пасивна і в цілому зводилися до системного відкладення розгляду справи, тобто затягування строків розгляду справи. Таким чином, 3 місячний термін розгляду справи і 6 судових засідань повністю відобразили суть процесуальної поведінки особи, що притягається до адміністративної відповідальності та її захисника. Апеляційний суд зазначає, що інші б дії судді при розгляді справи носили б характер зволікання, оскільки подія правопорушення мала місце 27 лютого 2021 року і у випадку відкладення розгляду справи на строки після 27 травня 2021 року, це могло б привести до пропуску строків, передбачених ст. 38 КУпАП і як наслідок до порушення завдань КУпАП, передбачених в ст.

1. Судом першої інстанції зроблено правильні висновки про необхідність розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Холодова С. Е., при цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що до такої виняткової міри суддя вимушений був вдатися виключно із-за дій учасників справи. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді, викладені в постанові і були підставами для її скасування, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а відмова від огляду була зафіксована, як в письмових документах в присутності 2 свідків, так і відео доказах. У своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloranandFrancis v. theUnitedKingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі». У відповідності до п. 1.1 ПДР України (затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року за № 1306), ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил, а згідно п. 2.5 цих Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З огляду на викладене, враховуючи вказані вище вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів вини є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скаргив ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови судді. Керуючись ст. 294 КУпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 травня 2021 року відносно ОСОБА_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Холодова С. Е. на цю постанову судді без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.