Постанова 4852 № 340/4587/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 340/4587/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., за участю секретаря судового засідання Цвєткової К.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року (суддя Пасічник Ю.П.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, - в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 17.09.2020 № 535, яким інспектору взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.09.2020 № 680 о/с, згідно з яким відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції з 22.09.2020; поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції з 22.09.2020; стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи із 23.09.2020; стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу; допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування. Наказ про звільнення не містить обґрунтовані підстави його прийняття. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на час звільнення відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.09.2020 № 680 о/с обіймав посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції. До відповідача 15.05.2020 надійшла доповідна записка начальника управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП, в якій проінформовано про надзвичайну подію, а саме: 15.05.2020 о 01:30 год. на 741 км автомобільної дороги М-12 «Стрий-Тернопіль- Кропивницький- Знам`янка» під час несення служби в складі наряду «Ліана-1011», екіпажем в складі інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 виявлено факт перевищення допустимих габаритів транспортного засобу Мегсеdеc-Веnz Sргіntег 518 СDІ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проте водій транспортного засобу не виконав законні вимоги працівників поліції, під час затримання завдав поліцейському ОСОБА_2 , у зв`язку з чим запропоновано призначити проведення службового розслідування. Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 15.05.2020 № 914 призначено службове розслідування з метою перевірки інформації, наведеній у вищеназваній доповідній записці. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 15.06.2020 № 1144 продовжено строк проведення службового розслідування на один місяць. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 07.09.2020, в якому зафіксовано встановлені обставини події, зокрема, вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в образливому, принизливому, погрозливому поводженні з громадянами з використанням ненормативної лексики, терпимому ставленні до насильницьких, болісних і образливих діянь інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_2 щодо громадянина, у невжитті всіх можливих заходів для припинення цих діянь. Встановлені обставини підтверджуються матеріалами, зібраними в ході службового розслідування, та не спростовуються позивачем. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 17.09.2020 № 535 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, в якому викладені обґрунтовані мотиви його прийняття. Згідно з наказом № 680 о/с від 22.09.2020 позивача звільнено зі служби з 22 вересня 2020 року. Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних наказів в частині ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Згідно зі ст. 12 Закону дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. За приписами стаття 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, за приписами якого службове розслідування призначається за наявності даних, зокрема, про ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом, зокрема: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Аналіз наведених норм права та встановлених обставин справи дає можливість дійти висновку, що відповідачем було призначено та проведено службове розслідування відповідно до вимог закону. Доводи апелянта про не забезпечення його права на правову допомогу не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, адже позивачем не надано доказів подання до дисциплінарної комісії відповідного клопотання або письмових пояснень, як то передбачено наказом № 893, так само як і не подано доказів подання скарги на будь-які дії членів дисциплінарної комісії. Доводи апелянта щодо порушення відповідачем терміну проведення службового розслідування спростовуються обставинами справи в контексті приписів ч. 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якою передбачено, що до строку проведення службового розслідування не зараховуються документально підтверджені періоди перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або перебування у відпустці. Щодо пропорційності застосованого дисциплінарного стягнення, суд апеляційної інстанції зазначає, що з аналізу вищенаведених нормативно-правових актів випливає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Аналогічна правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду: від 05.05.2019 у справі № 825/1902/16, від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 26.01.2021 № 2140/1342/18. Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення останнім дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення службової дисципліни та вчинення дій, які дискредитують звання працівника поліції, що прямо передбачено в наказі від 17.09.2020 № 535, на підставі якого, в свою чергу, прийнятий кадровий наказ № № 680 о/с від 22.09.2020. Як зазначалося вище, наказ № 535 містить ґрунтовні підстави для його прийняття. Додатково суд апеляційної інстанції зазначає, що чинне законодавство покладає на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських. Таким чином позивач був зобов`язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції. З огляду на встановлені в ході службового розслідування обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним, адже оцінка дій ОСОБА_1 була проведена відповідачем на підставі матеріалів дисциплінарного провадження, в яких зафіксовані обставини, що мали місце під час виконання позивачем службових обов`язків. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року в адміністративній справі № 340/4587/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 07 вересня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Повна постанова складена 07 вересня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова