Постанова 4852 № 160/10089/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/10089/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року (суддя Боженко Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної поліції України в Дніпропетровській області від 17.04.2023 № 700к в частині притягнення старшого спеціаліста-криміналіста слідчого відділення поліції № 3 Криворізького районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ № 244 о/с «По особовому складу» Головного Управління Національної поліції України в Дніпропетровській області від 24.04.2023 щодо звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , старшого спеціаліста-криміналіста слідчого відділення відділення поліції № 3 Криворізького районного управління поліції ГУНП за п. 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» з 24.04.2023; поновити ОСОБА_1 на посаді старшого спеціаліста-криміналіста слідчого відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП; стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.04.2023 до моменту ухвалення рішення по справі. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що застосоване дисциплінарне стягнення є надто суворим та неспівмірним з позитивною в цілому службовою характеристикою позивача, характером вчиненого правопорушення та за відсутності встановлення настання негативних наслідків. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на час звільнення з поліції відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 24.04.2023 № 244 о/с обіймав посаду старшого спеціаліста-криміналіста слідчого відділення поліції № 3 Криворізького районного управління поліції. Під час моніторингу активності користувачів інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» було виявлено відомості, які можуть свідчити про порушення встановленого порядку доступу до системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (доповідна записка УІАП від 15.02.2023 № 26/1286). Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області наказом від 02.03.2023 № 521 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію з метою перевірки виявленої інформації. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 13.03.2023 № 568 продовжено строк проведення службового розслідування до 31.03.2023. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 24.03.2023, в якому зафіксовано дисциплінарний проступок ОСОБА_1 , який виразився в порушенні порядку здійснення інформаційних запитів, котрі не пов`язані з безпосереднім виконанням функціональних обов`язків інформаційнокомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». Під час службового розслідування встановлено, що загальна кількість одиниць інформації, яка була переглянута, і запити, які були здійснені в системі ІПНП користувачем DPR_52181 у період, що досліджується з 01.01.2023 по 02.02.2023, становить: по ІП «Слід Слідча дія» - 176, ІП «Адмінпрактика» - 54, ІП «Адрес» - 2, ІП «Єдиний облік» - 1340, ІП «ІПК Зброя» - 3, ІП «Номерна річ» - 1, «МЮ ДВС Реєстр постанов на боржників обмежених в правах» - 1, «Особа» - 32175, всього 33752. Висновок також містить пропозицію застосувати до старшого спеціаліста-криміналіста слідчого відділення поліції № 3 Криворізького районного управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0046725) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 17.04.2023 № 700 к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого спеціаліста-криміналіста слідчого відділення ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Посадової інструкції від 03.01.2023 № 45.3/83, особистого зобов`язання щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних від 15.03.2021, що виразилося у безпідставному опрацюванні інформаційних запитів в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», не пов`язаних з виконанням службових обов`язків, що призвело до значних витрат ресурсів сервера системи ІПНП, в умовах правового режиму воєнного часу застосовано до старшого спеціаліста-криміналіста слідчого відділення поліції № 3 Криворізького районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (0046725) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Згідно з наказом від 24.04.2023 № 244 о/с позивача звільнено зі служби з 24 квітня 2023 року. Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних наказів, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Згідно зі ст. 12 Закону дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. За приписами стаття 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану та передбачено, що службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, за приписами якого підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом, зокрема: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Аналіз наведених норм права та встановлених обставин справи дає можливість дійти висновку, що відповідачем було призначено та проведено службове розслідування відповідно до вимог закону. Щодо висновків службового розслідування, які лягли в основу оскаржуваних наказів, позивач не визнав провину, та надав пояснення, що відповідно до своєї посадової інструкції може користуватися тільки підсистемою ІП «Слід», останньому було невідомо про заборону опрацювання інформаційних запитів у системі ІПНП, якщо це не пов`язано з безпосереднім виконанням функціональних обов`язків. Також ОСОБА_1 пояснив, що вхід та здійснення пошукових запитів в ІП «Особа» системи ІПНП здійснював в особистих цілях, а саме, для проведення перевірок стосовно його сусідів, колишніх однокласників, одногрупників, родичів різного ступеня споріднення. Пояснив, що отриману інформацію будь-яким іншим особам не розголошував. Також ОСОБА_1 в позовній заяві та апеляційній скарзі зазначив, що з моменту вторгнення на територію України РФ, була надана вказівка перевіряти всіх знайомих та не знайомих осіб в зв`язку з виявленням ДРГ, які надавали координати для пуску ракет. В свою чергу, згідно з письмовими поясненнями заступника начальника слідчого відділення поліції ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_2 , під час проведення інструктажів підлеглому особовому складу постійно наголошується про їх обов`язок не розголошувати службову інформацію, заборону використовувати її не за призначенням. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, з 5:30 год 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації. Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Судом першої інстанції вірно встановлено, що матеріали справи містять Зобов`язання, підписане позивачем особисто, щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних від 15.03.2021. Підписавши такий документ, позивач зобов`язався: не опрацьовувати інформацію або пошукові запити до інформаційних підсистем системи ІПНП, якщо це не пов`язано з безпосереднім виконанням покладених службових обов`язків, у тому числі на прохання сторонніх осіб; не використовувати інформацію з системи ІПНП з приватною або будь-якою іншою метою, не пов`язаною з виконанням функціональних обов`язків. Враховуючи встановлені під час службового розслідування обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи щодо мети використання інформаційної системи не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. При цьому відповідачем не підтверджено наявність вказівки керівництва Нацполіції або безпосереднього керівника позивача щодо перевірки осіб з метою захисту інтересів Держави в умовах воєнного стану. Не встановлена ця обставина й під час службового розслідування. Щодо занадто суворого дисциплінарного стягнення та неспівмірного з позитивною в цілому службовою характеристикою позивача, характером вчиненого правопорушення та за відсутності встановлення настання негативних наслідків, суд апеляційної інстанції зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. При цьому колегія суддів вважає обґрунтованим та не спростованим з боку апелянта висновок суду першої інстанції, що суть діянь позивача (зловживання наявною владою, перегляд особистих даних приватних осіб з особистих мотивів) їх кількість (понад 33 тисячі разів), інтенсивність (більше тисячі запитів на день), умисний характер таких дій вказують на пропорційність застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року в адміністративній справі № 160/10089/23 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 14 листопада 2023 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України. Повна постанова складена 14 листопада 2023 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров