LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811447/2569/20

від 13.08.2021 ·

Справа № 447/2569/20 Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М. Провадження № 22-ц/811/746/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія:69 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2021 року м.Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря Юзефович Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в с т а н о в и в: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 і після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ». Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 11 листопада 2020 року позов задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 27.10.2012 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №501. 21.01.2021 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в даній справі, оскільки суд не вирішив її вимоги щодо прізвища, яким вона буде іменуватися після розірвання шлюбу, а в позовній заяві вона просила залишити їй після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_3 ». Додатковим рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 22 січня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Додаткове рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_1 , просить його скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким її вимогу про вирішення питання щодо прізвища, яким вона буде іменуватись після розірвання шлюбу, а саме: після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 », задовольнити. Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що у відповідності до ч.3 ст.115 СК України, документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, а тому всі заявлені вимоги, зокрема, щодо прізвища особи, яка у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище, повинні вирішуватись судом в цьому рішенні. Звертає увагу, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», розірвання шлюбу, здійснене судом після набрання чинності цим Законом, не підлягає державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану. В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 03.08.2021 року, є дата складення повного судового рішення 13.08.2021 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Згідно зі статтею 104 СК України, однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання. Відповідно до положень статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання органом державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, визначених цим Кодексом (ст.ст.106, 107), або на підставі рішення суду. Згідно з частиною третьою статті 115 СК України, розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили. Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Отже, з урахуванням наведених вище норм СК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу, який є документом про розірвання шлюбу, необхідно вирішувати питання щодо прізвища особи, яка у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище, для уникнення повторного звернення до суду з такою вимогою. Разом з тим, за наявності вимоги позивача про вирішення питання щодо прізвища, яким вона буде іменуватись після розірвання шлюбу, а саме: після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 », суд першої інстанції цієї вимоги позивача не вирішив, оскільки в резолютивній частині рішення немає висновку суду по цьому питанню. Пунктом 1 частини першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Згідно з частиною п`ятою статті 270 ЦПК України, суд може ухвалити додаткове рішення або постановити ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення. Отже, в порушення наведених вище вимог процесуального закону, за наявності визначених законом підстав для ухвалення додаткового рішення, суд відмовив у задоволенні заяви позивача, при цьому, прийнявши процесуальний документ, який у такому випадку не передбачений процесуальним законом, а тому оскаржуване додаткове рішення, яке по суті є ухвалою про відмову в прийнятті додаткового рішення, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення за заявою позивача. Керуючись ст.ст. 270, 367, 374, 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22 січня 2021 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення в даній праві. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 13 серпня 2021 року. Головуючий: Бойко С.М. Судді: Копняк С.М. Ніткевич А.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»