Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/6378/18

Дата документу 06.09.2021 Справа № 331/6378/18 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 331/6378/18 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/2868/21 Скользнєва Н.Г. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кухаря С.В. Онищенка Е.А. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2019 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по кримінальній справі № 331/6312/18 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2021 року провадження у справі відновлено для вирішення питання про процесуальне правонаступництво. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2021 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, правонаступника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 . Провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по кримінальній справі № 331/6312/18 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України. Не погоджуючись з ухвалою суду в частині зупинення провадження у справі, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що зупинення розгляду цивільної справи до розгляду кримінальної справи є безпідставним, таким, що спрямоване на позбавлення позивача права звернутися до суду за захистом свого порушеного права, які він вважає, в межах кримінального провадження в якості цивільного позивача. Прийняття до розгляду позовної заяви, яка об`єктивно підлягає розгляду в кримінальному провадженні, відкриття провадження у справі без оплати судового збору, є підтвердженням упередженості суду при розгляді справи та затягування її розгляду зокрема. Просить скасувати ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Наведене дає підстави для висновку, що необхідність в зупиненні провадження у справі згідно п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. При цьому, між двома справами, що розглядаються, має існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи. Разом із цим, відповідна підстава для зупинення провадження у справі застосовується лише у разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Неможливість розгляду справи є оціночним поняттям, яке повинно ґрунтуватися на можливості ухвалення рішення тільки після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій цивільній, кримінальній, адміністративній справі. Строки, на які зупиняється провадження у справі, визначені статтею 253 ЦПК України, згідно із пунктом п`ятим частини першої наведеної норми, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.6 ч.1 ст.251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову в даній справі є стягнення матеріальної шкоди завданої кримінальними правопорушеннями. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2020 року виправдано ОСОБА_3 по обвинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.190 КК України в зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2020 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні злочину, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.27 ч.4 ст.190 КК України, у зв`язку зі смертю обвинуваченого закрито. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2021 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, правонаступника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 . Також встановлено, що ухвалою колегії судді судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпропетровського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року скасовано вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_3 і призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Оскільки встановлені рішенням у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.190 КК України, обставини впливають на збирання та оцінку доказів в даній цивільній справі, і від прийнятого в ній рішення залежить правильне вирішення спору в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, Об`єктивна неможливість розгляду даної цивільної справи до вирішення кримінального провадження полягає в тому, що рішенням суду, ухваленим в порядку кримінального судочинства, можуть бути встановлені обставини, які можуть вплинути на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. З огляду на конкретні обставини справи, істотність пред`явлених вимог, доводи сторін у спорі, колегія суддів не вбачає підстав для висновку, що вирішення по суті питання стосовно відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належна оцінка обставин справи та доводів сторін, що ними охоплюються питання наявності фактичних і правових підстав для такого відшкодування, можливі без урахування результату кримінальної справи. Таким чином, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність правових підстав для зупинення провадження в справі. Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2021 року у цій справізалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчисляються з дня складання повного тексту постанови. Повна постанова складена 06 вересня 2021 року. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар Е.А. Онищенко