Постанова 4824 № 757/56694/24-ц

Унікальний номер справи 757/56694/24-ц Номер апеляційного провадження 22-ц/824/5506/2026 Головуючий у суді першої інстанції Т. В. Остапчук Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 19 травня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. сторони позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_3 розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Сільченко Тетяною Андріївною, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року, у с т а н о в и в : У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ТОВ Фірма «Матінка», ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу. 04.11.2025 року в підготовчому засіданні представником відповідача - адвокатом Захарчук І.А. було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки вирішення спору у даній справі залежить від судових рішень, які будуть ухвалені у справах №757/18911/24-ц, №757/18912/24-ц, №761/8910/24, оскільки задоволення позову чи відмова у задоволенні позову в даній справі залежить від вирішення питання про те, чи є дійсно борг відповідача ОСОБА_2 , перед позивачем за договорами позики та який розмір боргу. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року зупинено провадження у справі №757/56694/24-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ТОВ Фірма «Матінка», ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу до закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №757/18911/24-ц, №757/18912/24-ц, №761/8910/24. Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа по обвинуваченню відповідача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Так, слідчими СУ ГУ Національної поліції у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100000000577 від 03.08.2022 за ознаками вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - кримінальне провадження) на загальну суму 374 689 дол. США та 10 000 євро. ОСОБА_1 визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. Зауважує, що ОСОБА_1 подано цивільний позов у кримінальному провадженні про стягнення незаконно отриманих коштів відповідачем ОСОБА_2 в сумі 350 000 дол. США. У вказаній справі завершено підготовче провадження та розпочато судовий розгляд. Також, в провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває справа №757/18912/24-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором позики від 01.08.2022 в розмірі 24 689 дол. США. Щодо вимоги ОСОБА_1 у справі № 757/18911/24-ц, зазначає, що 24.04.2025 ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за Договором позики від 01.08.2022 в розмірі 10 000, 00 євро. 15.09.2025 Печерський районний суд м. Києва ухвалив рішення у даній справі, яким задовольнив позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 10 000,00 євро та витрати з оплати судового збору в розмірі 4 212, 22 грн. Отже, звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що наявні непогашені боргові зобов`язання відповідача ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 , а також наявне право вимоги ОСОБА_1 , як кредитора, за договором позики та у кримінальному провадженні на загальну суму 374 689 дол. США та 10 000 євро. Підставами ж подання даного позову було те, що, на думку позивача, договір купівлі-продажу рухомого майна, відповідачем укладено з метою ухилення від повернення боргу позивачу в розмірі 350 000 доларів США та боргів у розмірі 24 689 доларів США, 10 000 Євро. На момент укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оспорюваного договору, позивач вже почав вживати заходів для стягнення боргу в судовому порядку. Тобто відповідач ОСОБА_2 достеменно розумів, що позивач прагне повернути позичені кошти, тому вживав заходів з метою запобігання настанню негативних наслідків майнового характеру для себе. Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що мета цього позову полягає у збереженні майна для реального виконання судових рішень, а не у встановленні факту існування або розміру боргу, що є предметом позовів у інших провадженнях. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ Фірма «Матінка», ОСОБА_4 правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. За правилом частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України та частини 1 статті 369 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Так, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції зауважив, що 24.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовними заявами про стягнення боргу з ОСОБА_2 (справа №757/18911/24-ц та справа №757/18912/24-ц). До того ж слідчим СУ ГУ Національної поліції у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100000000577 від 03.08.2022 за ознаками вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення. Наразі досудове розслідування завершене, а обвинувальний акт від 06.03.2024 направлено до суду. Позивач подав цивільний позов у кримінальному провадженні щодо збитків (справа №761/8910/24). Отже, суд дійшов висновку, що наявність цивільних позовів ОСОБА_1 до ОСОБА_2 доводять той факт що ОСОБА_2 наявність боргу перед позивачем не визнається. Таким чином, допоки відсутній вирок у кримінальному провадженні №12022100000000577, в якому заявлено цивільний позов №761/8910/24 та відсутні рішення по справах №757/18911/24-ц, №757/18912/24-ц, які набрали законної сили, вважати що права позивача є порушеними неможливо. Перевіривши такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Відповідно до п. 6 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. За пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом з тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16 та Верховним Судом у постанові від 10 березня 2021 року у справі № 207/413/18 (провадження № 61-7608св20). Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Незважаючи на те, що зупинення провадження у справі має тимчасовий характер, судам необхідно враховувати право кожної особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку та розглядати кожну справу без надмірного формалізму. Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд першої інстанції не врахував, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Відповідно до висновків Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинні існувати тісний матеріально- правовий зв`язок, а факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Підставою для зупинення провадження у справі став факт наявності досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100000000577 від 03.08.2022 за ознаками вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - кримінальне провадження) на загальну суму 374 689 дол. США та 10 000 євро., в якому позивачем заявлено цивільний позов про відшкодування збитків, а також відсутність рішень по справах №757/18911/24-ц, №757/18912/24-ц, №761/8910/24 які набрали законної сили. Так, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що наявність цивільних позовів ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 доводять той факт що ОСОБА_2 наявність боргу перед позивачем не визнається. Наявність відкритого кримінального провадження та заявлений у ньому цивільний позов не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду даної справи до ухвалення судового рішення у кримінальному провадженні, вирішення питання про відшкодування збитків не перешкоджає суду розглянути спір щодо договору купівлі - продажу, ухваленого між відповідачами. Докази, які б доводили неможливість розгляду даної цивільної справи, в матеріалах справи відсутні. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції також не зазначив, які саме обставини не можуть бути встановлені ним самостійно при вирішенні цієї справи, та яким чином встановлені у справах №757/18911/24-ц, №757/18912/24-ц, №761/8910/24 обставини вплинуть на оцінку доказів, якими учасники справи обґрунтовують свої доводи та заперечення у даній справі, виходячи з предмету та підстав заявленого позову. Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує своє право вимоги до відповідача ОСОБА_2 у справах №757/18911/24-ц, №757/18912/24-ц за кількома договорами позики, укладеними між ними договорами позики. Будь-яких зустрічних вимог у даних справах відповідачем не заявляється. У справі, яка переглядається, предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, укладеного між ОСОБА_2 та його матір`ю в період прострочення виконання боргових зобов`язань перед позивачем ОСОБА_1 , на його думку. На думку позивача, на момент укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оспорюваного договору, він вже почав вживати заходів для стягнення боргу в судовому порядку. Позивач зазначає, що метою його позову є збереження майна для реального виконання судових рішень, а не у встановленні факту існування або розміру боргу, що є предметом інших проваджень. Водночас, суд першої інстанції не встановив підстав звернення позивачем до суду у цій справі, не перевірив відсутності підстав, визначених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України для зупинення провадження та необґрунтовано зупинив провадження у цій справі. За таких обставин, висновок суду про наявність підстав для зупинення провадження у справі є помилковим. Відповідно до пункту1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Натомість, безпідставно зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції порушив право позивача на розгляд справи у розумні строки. Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Отже, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Сільченко Тетяною Андріївною, задовольнити. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді Л. Д. Поливач А. М. Стрижеус О. І. Шкоріна