Постанова Харківський апеляційний суд № 636/6050/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 25 лютого 2025 року м. Харків справа № 636/6050/24 провадження № 22-ц/818/1617/25 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Курила О.М., Пилипчук Н.П., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Моісеєнко Оксани Олексіївни на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 18 грудня 2024 року, постановлену під головуванням судді Оболєнської С.А., - в с т а н о в и в: У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 12 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 18 грудня 2024 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 12021221240000501, відомості про яке внесено до ЄРДР 12.08.2021 року, стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Моісеєнко Оксана Олексіївна просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що відсутні підстави для зупинення провадження у цивільній справі до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у кримінальному провадженні №12021221240000501, оскільки розгляд вказаної справи можливий і без вироку суду у кримінальній справі. Крім того вказує, що під час судового засідання обидві сторони судового процесу заперечували проти зупинення провадження у справі, однак дані обставин судом першої інстанції не прийняті до уваги. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки саме за наслідками розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_2 може бути встановлена наявність підстав для цивільно-правової відповідальності водія джерела підвищеної небезпеки, в тому числі, протиправність дій заподіювача шкоди та наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою, а також відсутність обставин, які виключають відповідальність особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, передбачених ч. 5 ст. 1187 ЦК України, тому є всі підстави для зупинення провадження по даній цивільній справі. Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Положеннями статті 251 ЦПК України передбачено випадки у разі яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі. Зокрема, відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов`язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Судом встановлено, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12.08.2021 року. Позивач просив суд: стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 49984,47 грн, моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 5906,78 грн. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі. Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 червня 2019 року у справі №910/12694/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 520/57/17-ц, провадження № 61-22485св19. Колегія суддів зауважує, що підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення щодо того, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Відсутність остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні не є підставою, що унеможливлює вирішення спору між сторонами щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Крім того, розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, а нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»). Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Ухвала суду від 18 грудня 2024 року постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали. Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Балаклійського районного суду Харківської області. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Моісеєнка Оксани Олексіївни задовольнити. Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 18 грудня 2024 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: О.М. Курило Н.П. Пилипчук