Постанова 4811 № 466/4488/20

Справа № 466/4488/20 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І. Провадження № 22-ц/811/3735/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я. Категорія:1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 серпня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого- судді Мельничук О.Я., суддів Ванівського О.М., Крайник Н.П., при секретарі Ждан К.О. за участю представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 22 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, - В С Т А Н О В И В : Позивач ОСОБА_3 19.10.2020 звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову до вирішення спору по суті шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 та на все рухоме майно, що належить ОСОБА_1 . Необхідність забезпечення позову обґрунтовується тим, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 22 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі № 466/4488/20 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково. З метою забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Виконання ухвали доручено Шевченківському відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 79000, м. Львів, вул. Котлярська,

6. Ухвалу суду в апеляційному порядку через свого представника ОСОБА_2 оскаржила ОСОБА_1 . Вважає ухвалу суду незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Звертає увагу, що ОСОБА_5 не являється власником квартири, щодо якої вжито заходи забезпечення позову. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 22 жовтня 2020 року та винести нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 підлягає до задоволенню із наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу про забезпечення позову, суд зазначив, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Щодо вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно, що належить ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку, що така не підлягає до задоволення, оскільки вказаний захід забезпечення позову буде невідповідним та не співмірним з заявленими позовними вимогами. Колегія суддів не погоджується з висновками суду в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову, повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову. Частиною 3 ст.151 ЦПК України, передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.1ст. 153 ЦПК України. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Частина 3 ст. 152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання. Як вбачається з відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2018 належить ОСОБА_4 . Оскільки квартира на яку накладену арешт не належить ОСОБА_1 , відповідачу по справі, суд безпідставно вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , в зв`язу з чим ухвала Шевченківського районного суду міста Львова від 22 жовтня 2020 року підлягає скасуванню в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . В решті ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 22 жовтня 2020 року залишити без змін, оскільки скаржником в цій частині фактично не оскаржується. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 22 жовтня 2020 року скасувати в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , та в цій частині ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . В решті ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 22 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 30 серпня 2021 року. Головуючий: О.Я. Мельничук Судді: О.М. Ванівський Н.П. Крайник