Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/5892/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 01 вересня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/5892/21 Головуючий у першій інстанції Супрун О. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1251/21 Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Бобрової І.О., суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є. за участю секретаря Зіньковець О.О., учасники справи: заявник головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Кравченко Юлія Сергіївна, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи (стягувачі): ОСОБА_2 , Головне управління ДПС у Чернігівській області, Північна митниця держмитслужби, Акціонерне товариство «Чернігівгаз», розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 червня 2021 року у справі за поданням головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Кравченко Юлії Сергіївни про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, місце постановлення судом першої інстанції ухвали м. Чернігів, дата складання судом першої інстанції повного тексту ухвали 01.06.2021, В С Т А Н О В И В: 28 травня 2021 року головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кравченко Ю.С. звернулась з поданням про встановлення боржнику ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним зобов`язань, покладених на нього: -наказом № 927/1302/13, виданим 19.11.2013 Господарським судом Чернігівської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Чернігівгаз» 6436,81 грн; -постановою № 54296004, виданою 23.01.2019 Деснянським ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Деснянського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області 2034,69 грн; -вимогою № Ф-14745-17, виданою Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Чернігівській області 12582,90 грн; -постановою № 0662/10200/19, виданою 20.11.2019 Північною митницею Держмитслужби, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Північної митниці Держмитслужби 8500,00 грн; -виконавчим листом № 750/9903/16-ц (провадження № 2/750/629/17), виданим 08.06.2017 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 480 119,00 грн. Вимоги подання обґрунтовано тим, що державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень та здійснювалися всі необхідні дії з метою виконання рішення суду. З часу відкриття виконавчих проваджень дій на погашення заборгованості боржником не вчинено, не повідомлено про наявність майна, рахунків, доходів. Боржник надає недостовірну інформацію з приводу місця реєстрації та проживання, а тому є підстави вважати, що у даному випадку наявний факт ухилення боржника від виконання рішення суду. У зв`язку із зазначеним, посилаючись на те, що ОСОБА_1 значиться документованим паспортом громадянина України для виїзду за кордон, державний виконавець просив подання задовольнити. Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2021 року подання головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кравченко Ю.С. про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України задоволено. Встановлено ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до повного виконання зобов`язань за: -наказом № 927/1302/13, виданим 19.11.2013 Господарським судом Чернігівської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Чернігівгаз» 6436,81 грн; -постановою № 54296004, виданою 23.01.2019 Деснянським ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Деснянського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області 2034,69 грн; -вимогою № Ф-14745-17, виданою Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Чернігівській області 12582,90 грн; -постановою № 0662/10200/19, виданою 20.11.2019 Північною митницею Держмитслужби, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Північної митниці Держмитслужби 8500,00 грн; -виконавчим листом № 750/9903/16-ц (провадження № 2/750/629/17) виданим, 08.06.2017 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1480119,00 грн. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Пітецького В.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні подання головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Кравченко Юлії Сергіївни про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовити. На думку скаржника, суд першої інстанції обмежився лише констатацією факту наявності відкритих виконавчих проваджень та неподання боржником декларації про доходи та майно. Натомість, суд мав з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. У рішенні суду повинні бути наведені конкретні факти злісного ухилення від сплати боргу (непомірні трати, приховування майна, укладення фіктивних договорів тощо), тобто ухилення має місце коли боржник має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 19.08.2020 у справі № 910/8130/17. Належних та допустимих доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань за відповідними виконавчими документами державним виконавцем надано не було. Разом з тим, боржник ОСОБА_1 жодним чином не ухиляється від виконання зобов`язань за виконавчими провадженнями. Державний виконавець має всі можливості для примусового виконання відповідних виконавчих документів, в тому числі накладання арешту на належне боржнику майно та примусову його реалізацію. Скаржник звертає увагу, що в матеріалах зведеного виконавчого провадження наявні відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до яких боржник має зареєстроване право власності на будинок та нежитлову будівлю, які є предметами іпотечних договорів, а також на 1/4 частину квартири. З огляду на зазначене, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.05.2019 у справі № 2-173/2011, при забезпеченні кредитного зобов`язання іпотекою боржник не може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон. У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 Деснянський відділ державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі в. о. начальника відділу Нікітенка М.Л. просить в задоволенні скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що після винесення оскаржуваної ухвали, 13.08.2021 до відділу надійшла заява від стягувача ОСОБА_2 про закінчення ВП № 61742830 у зв`язку зі сплатою боргу в повному обсязі, з огляду на це 25.08.2021 виконавче провадження про стягнення боргу на користь ОСОБА_2 було завершено у зв`язку з фактичним виконанням. Проте, у зв`язку з тим, що боржником виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачені не були, постанови про стягнення вказаних сум виведені в окремі виконавчі провадження. Деснянський відділ ДВС звертає увагу, що рішення боржником в повному обсязі не виконано, загальний розмір заборгованості по зведеному виконавчому провадженню № 59339463 складає 181 553,81 грн. З урахуванням того, що боржник надає недостовірну інформацію з приводу місця проживання, має невиконані зобов`язання, покладені на нього судовими рішеннями, та ухиляється від їх виконання, на думку ДВС підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні. Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 заінтересовані особи (стягувачі): ОСОБА_2 , Головне управління ДПС у Чернігівській області, Північна митниця Держмитслужби, Акціонерне товариство «Чернігівгаз» не скористались. Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вимогам статті 263 ЦПК України ухвала Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 червня 2021 року відповідає в повному обсязі. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зауважив, що боржник у виконавчому провадженні, за положеннями пунктів третього та п`ятого частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця. Однак боржником вказаний обов`язок не було виконано, декларацій про доходи та майно ним не подано. Таким чином, задовольняючи подання державного виконавця, суд виходив з доведеності факту ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань щодо сплати боргів та обґрунтованості подання про обмеження боржника у праві виїзду за кордон, оскільки він, будучи обізнаним про наявність грошових зобов`язань, не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання ним своїх грошових зобов`язань перед стягувачами. Колегія суддів з такими висновками погоджується з огляду на наступне. Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв`язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Статтею 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, зокрема,у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у вказаному вище випадку запроваджується у порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Частиною 5 статті 19 цього Закону визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватись від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати у встановленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідних обставин; своєчасно з`являтись на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Відповідно до ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Отже, за змістом вказаних вище норм, суд, який вирішує подання, повинен перевірити наявність обставин, які підтверджують факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), на момент звернення державного або приватного виконавця з таким поданням. Судом встановлено, що на час звернення державного виконавця з поданням, на виконанні у Деснянському відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало зведене виконавче провадження № 59339463 з виконання: наказу № 927/1302/13, виданого 19.11.2013 Господарським судом Чернігівської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Чернігівгаз» 6436,81 грн; постанови № 54296004, виданої 23.01.2019 Деснянським ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Деснянського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області 2 034,69 грн; вимоги № Ф-14745-17, виданої Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Чернігівській області 12582,90 грн; постанови № 0662/10200/19, виданої 20.11.2019 Північною митницею Держмитслужби, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Північної митниці Держмитслужби 8500,00 грн; виконавчого листа № 750/9903/16-ц (провадження № 2/750/629/17), виданого 08.06.2017 Деснянським районним судом м. Чернігова, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 480 119,00 грн. За вказаними вище виконавчими документами боржником є ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 61742830 від 06.04.2020, ВП № 60537652 від 07.11.2019, ВП № 61364742 від 24.02.2020, ВП № 58202818 від 25.01.2019, ВП № 41047588 від 04.12.2013, якими боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (а.с. 20-24). Відповідно до ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Обізнаність боржника про наявність щодо нього відкритих виконавчих проваджень підтверджується копією супровідного листа від 23.02.2021 № 59339463/15349 про направлення копій постанов про відкриття виконавчого провадження, що отримані останнім 24.02.2021 (а.с. 7). Декларація про доходи боржником у встановлений термін надана не була. Згідно з інформацією, наданої на запит про реєстраційні номери облікових карток платників податків та/або джерела отриманих доходів за РНОКПП НОМЕР_1 від 30.04.2021 інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня, рахунки у фінансових установах відсутні, особу знято з обліку у контролюючих органах (а.с. 17-18). З пояснень ОСОБА_1 від 24.02.2021 вбачається, що майно, яким він володіє на праві власності, а саме: 1/2 частина будинку та 1/2 частина земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , нежитлова будівля по АДРЕСА_2 , є предметами іпотечних договорів з АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 6). На можливу реалізацію іпотечного майна АТ КБ «Приватбанк» згоди не надало (а.с. 10). Актом державного виконавця від 19.02.2021 встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 боржник ОСОБА_1 не проживає, майно боржника, на яке може бути звернено стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено (а.с. 8). У вказаних вище поясненнях від 24.02.2021 до виконавчої служби ОСОБА_1 зазначив, що майна, коштів, цінностей вкладів у банківських установах він не має, не працює, місце проживання вказав за адресою АДРЕСА_2 . Своїм підписом боржник підтвердив, що він повідомлений про обов`язок повідомляти державного виконавця про зміну місця проживання, роботи та майновий стан у триденний термін. З копії акту державного виконавця від 19.03.2021 вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 боржник не мешкає. За вказаною адресою знаходиться нежитлова будівля ООО «Талан», працівники якого ОСОБА_1 не бачили та не знають (а.с. 9). Відомостей про повідомлення ОСОБА_1 до ДВС про зміну місця проживання матеріали справи не містять. Відповідно до інформації про зареєстровані за боржником транспортні засоби від 30.04.2021, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на транспортний засіб ЗАЗ-110557, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 14). 19.06.2019 головним державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кравченко Ю.С. було винесено постанову про розшук вказаного транспортного засобу (а.с. 19). Представник боржника в судовому засіданні не зміг надати інформацію щодо місцезнаходження вказаного автомобіля в даний час. Згідно з повідомленням Управління Державної міграційної служби України від 26.03.2021 № 58202818/23889 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться документованим паспортами громадянина України для виїзду за кордон (а.с. 12). Після постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали 30.08.2021 ОСОБА_1 надано копію заяви ОСОБА_2 від 13.08.2021 до Деснянського відділу ДВС про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 1480119 грн у зв`язку з фактичним поверненням суми боргу та копію розписки ОСОБА_2 від 13.08.2021 про отримання ним вказаної суми. Інформації щодо виконання ОСОБА_1 інших зобов`язань, що є предметом розгляду даної справи, сторонами не надано. Не містять таких відомостей і матеріали справи. На виконання статті 2 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24.03.2008 № 261/2008 стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 № 25-32/463 та № 25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України. У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти) (постанова ВС від 19.08.2020 у справі № 910/8130/17). Підсумовуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що наданими державним виконавцем матеріалами зведеного виконавчого провадження підтверджується факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань досить тривалий час, про що, зокрема, свідчить наявність не виконаного боржником наказу № 927/1302/13, виданого 19.11.2013 Господарським судом Чернігівської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Чернігівгаз» 6436,81 грн, який понад сім років (з 04.12.2013) не виконується боржником. Апеляційний суд також звертає увагу на ту обставину, що боржником жодного разу не було дотримано вимог державного виконавця, що викладені у постановах про відкриття виконавчих проваджень ВП № 61742830 від 06.04.2020, ВП № 60537652 від 07.11.2019, ВП № 61364742 від 24.02.2020, ВП № 58202818 від 25.01.2019, ВП № 41047588 від 04.12.2013, щодо подання декларації про доходи та/чи майно, на яке можна було б звернути стягнення для погашення існуючої перед стягувачами заборгованості, що є порушенням вимог частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження». Вказану обставину не заперечує і сам ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі. Разом з тим, з постанови Чернігівської митниці ДФС Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил № 0662/10200/19 від 20.11.2019 вбачається, що ОСОБА_1 перебував за межами України та в своїх поясненнях повідомив, що 15.10.2018 ввіз транспортний засіб особистого користування марки «RENAULT KANGOO» на митну територію України, однак до органу доходів і зборів у встановлені МК України строки вказаний транспортний засіб не доставив. При цьому ОСОБА_1 надав недостовірну інформацію та документи щодо перебування вказаного автомобіля на ремонті на СТО ТОВ «ВУДВОРК-ДИЗАЙН», оскільки такого ТОВ за вказаною ним адресою (Чернігів, вул. Любецька,60) не існує. Не повідомив боржник про наявність транспортного засобу особистого користування і виконавчу службу, будучи обізнаним про наявність не виконаних боргових зобов`язань. Додаткові докази та документи, які подав боржник до апеляційного суду, зокрема, розписку стягувача ОСОБА_3 про сплату йому боргу та копію постанови від 25.08.2021 про закінчення виконавчого провадження № 61742830, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки названі вище дії та рішення вчинені вже після розгляду даної справи судом першої інстанції , окрім того, залишається не виконаним інші зазначені в поданні державного виконавця виконавчі документи. Сплата 13.08.2021 боржником стягувачеві ОСОБА_3 боргу в сумі 1 480 119 грн свідчить про приховування ОСОБА_1 від державного виконавця інформації про наявність у нього коштів достатніх для сплати існуючої заборгованості, а також свідчить про дієвість обраного запобіжного заходу. Доводи скаржника щодо того, що він не ухиляється від виконання та не приховує від державного виконавця інформацію про наявне у нього майно, не може бути взято судом до уваги, оскільки саме через відсутність інформації від ОСОБА_1 про місцезнаходження вантажного автомобіля ЗАЗ 110557, останній був 19.06.2019 оголошений в розшук (а.с.19). Посилання скаржника на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.05.2019 у справі № 2-173/2011, відповідно до якого при забезпеченні кредитного зобов`язання іпотекою боржник не може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон, апеляційний суд відхиляє, оскільки матеріалами справи достеменно підтверджується, що іпотекою забезпечені кредитні зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк», які не є предметом розгляду даної справи. У справі «Soering vs UK» від 7 липня 1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, тобто в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні. Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст. 389 ЦПК України. Судді Чернігівського апеляційного суду І.О. Боброва Н.В. Висоцька О.Є. Мамонова Повний текст постанови складений 02.09.2021.