Постанова Київський апеляційний суд № 754/1866/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 серпня 2021року м. Київ справа №754/1866/21 провадження № 33/824/3858/2021 Київський апеляційний суд у складі судді Кравець В.А. за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його адвоката Хуторненка Ігоря Миколайовича розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року у складі судді Панченко О.М., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн, - В С Т А Н О В И В: Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн. Судом установлено, що 19 грудня 2020 року о 08 год. 30 хв. ОСОБА_1 здійснюючи регулярні перевезення на міському маршруті №780 на транспортному засобі ATAMAN А-092Н6, д.н.з. НОМЕР_1 , у режимі маршрутного таксі перевозив пасажирів у кількості більш, ніж кількість місць для сидіння, що передбачено технічною характеристикою транспортного засобу, а саме, 34 чоловіки замість 23, чим порушив пункт 11.2 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та Постанови КМУ №641 від 22 січня 2020 року. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 03 серпня 2021 року, тобто з пропущенням строку на апеляційне оскарження, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження постанови; оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях апелянта складу адміністративного правопорушення. На підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП дізнався 29 липня 2021 року з листа старшого державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Менчиць Н.Є., присутнім при проголошенні оскаржуваної постанови не був, також як і не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а копія постанови була отримана нарочно 30 липня 2021 року захисником ОСОБА_1 - Хуторенком І.М. безпосередньо в суді першої інстанції. Оскільки у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 23 лютого 2021 року, апеляційний суд з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод та з огляду на викладені апелянтом обставини доходить висновку про задоволення клопотання ОСОБА_1 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин. Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Звертає увагу суду на те, що у протоколі про адміністративні правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не конкретизовано порушену норму закону, а саме не зазначено відповідного пункту та підпункту постанови Кабінету Міністрів України №641. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено за його відсутності, у протоколі невірно вказані дані про місце роботи ОСОБА_1 , його дату народження, невірно відображено номер маршруту автобуса (вказано «780» замість «730»), а також неправильно зазначено дату постанови КМУ №641. Вказує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність, а тому не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП. Також у справі відсутні пояснення свідків правопорушення. ОСОБА_1 та його адвокат Хуторненко І.М. у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у скарзі. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката Хуторненка І.М., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Ця норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми, тощо та є обов`язковими для виконання. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ГП 303427 від 19 грудня 2020 року 19 грудня 2020 року о 08 год. 30 хв. ОСОБА_1 , здійснюючи регулярні перевезення на міському маршруті №780 на транспортному засобі ATAMAN А-092Н6, д.н.з. НОМЕР_1 , у режимі маршрутного таксі перевозив пасажирів у кількості більш, ніж кількість місць для сидіння, що передбачено технічною характеристикою транспортного засобу, а саме, 34 чоловіки замість 23, чим порушив пункт 11.2 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та Постанови КМУ №641 від 22 січня 2020 року. Отже, уповноважена особа - поліцейський роти №2 ботальону №2 полку №2 УПП в м. Києві ДПП капрал поліції Лепеха Р.О. не дотримався вказаних вимог закону при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП, не зазначив, які саме пункти (положення) постанови КМУ №641 від 22 липня 2020 року порушив ОСОБА_1 , належним чином не виклав суть вчиненого останнім адміністративного правопорушення, що призвело до неконкретності змісту зазначеного протоколу, а також не відібрав пояснення у свідків щодо обставин події. При цьому, зазначив невірну дату постанови КМУ №641, а саме, замість «22 липня 2020 року» вказав «22 січня 2020 року». Окрім того, у протоколі зазначені суперечливі дані щодо місця роботи ОСОБА_1 , дати його народження та номера маршруту автобуса. Тобто, протокол про адміністративну відповідальність щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Наявний у матеріалах справи диск з відеозаписами, не підтверджує факту перевезення ОСОБА_1 пасажирів у кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, оскільки надані відеозаписи лише частково відображають передню частину салону автобуса з пасажирами, які розміщені на відповідних сидіннях. Під час розгляду справи судом першої інстанції, а також перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав, зауважив, що протокол було складено за його відсутності, пояснення працівниками поліції у нього не відбиралися. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції наведені порушення не перевірив, фактичні обставини не з`ясував, обґрунтовуючи своє рішення, формально послався на докази без належного їх дослідження та оцінки у розумінні ст.ст. 251, 252 КУпАП, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що доводи апелянта про відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, є обґрунтованими, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, як незаконна, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись статтями 247, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року - скасувати. Провадження у справі закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.А. Кравець