Постанова Київський апеляційний суд № 756/13594/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Номер справи: 756/13594/20 Номер провадження: 33/824/831/2021 Категорія: ст. 44-3 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 23 лютого 2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Антонової Г.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови суддіОболонського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року, ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. Цією ж постановою, стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Як встановлено постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що ОСОБА_1 08.10.2020 року о 14 год. 22 хв., перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12, не забезпечила дотримання вимог щодо профілактики заходів протидії поширення коронавірусної хвороби COVID-19, а саме: не здійснює температурний скринінг всім працівникам закладу, при вході не організоване місце для обробки рук, відсутній спиртовмісний антисептик, чим порушила розпорядження КМДА № 641 від 22.07.2020 року, тобто вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року. Скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року, та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. В обґрунтування клопотання про поновлення строку, апелянт посилається на те, що в судовому засідання не була присутня під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, на її адресу копія оскаржуваної постанови не надходила, про існування постанови Оболонського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року їй стало відомо лише 14 грудня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення. В поданій апеляційній скарзі, апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови, не були в повному обсязі з`ясовані та перевірені всі обставини справи, оскаржувана постанова прийнята із порушенням процесуальних та матеріальних норм, у зв`язку з чим, не може вважатись законною та обґрунтованою. Зокрема, як вказує апелянт, судом першої інстанції не було наведено жодних доказів, які б вказували на наявність в її, ОСОБА_1 , діях складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а весь зміст постанови зводиться до цитування протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, як вважає апелянт, посилання суду на порушення її діями розпорядження КМДА № 641 від 22.07.2020 року є необґрунтованим, оскільки згідно акту органів місцевого самоврядування м. Києва щодо проведення профілактичних і протиепідемічних заходів на період карантину на території м. Києва, зазначене розпорядження, взагалі не існувало. Також, вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 08.10.202 року не містить переліку жодних матеріалів та доказів, які вказують на обставини правопорушення, та не узгоджуються між собою із опитувальником щодо організації протиепідемічних заходів на підприємствах, установах та організація незалежно від форм власності та підпорядкування, розміщених на території м. Києва. Більш того, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що протокол про адміністративне правопорушення та опитувальник від імені суб`єкта господарювання щодо якого здійснювалась перевірка були підписані різними особами. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Антонової Г.І., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. По-перше, враховуючи обставини, наведені в апеляційній скарзі щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року у справі щодо ОСОБА_1 , вважаю, що строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови підлягає поновленню, оскільки його було пропущено з поважних причин. По-друге, незважаючи на висновок судді про те, що вина ОСОБА_1 доведена, а її дії слід кваліфікувати за ст. 44-3 КУпАП, як порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, суд апеляційної інстанції встановив, що наведений вище висновок судді, так само як і наявні в матеріалах справи докази, на яких ґрунтується цей висновок, не дають підстав вважати, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, з огляду на таке. Так, відповідно до диспозиції ст. 44-3 КУпАП, вказаною нормою встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Тобто для встановлення наявності в діях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення, так само як і в постанові судді, повинні бути зазначені конкретні норми Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» або інших актів законодавства, які визначають правила щодо карантину людей або санітарно-гігієнічні чи санітарно-протиепідемічні правила і норми, які були порушені цією особою. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 342 від 08 жовтня 2020 року, який було складено щодо ОСОБА_1 ,остання порушила вимоги ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», п. 1 постанови КМУ від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», пункти 1, 2 постанови Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.2020 року № 38, що є порушенням правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-епідеміологічних правил і норм, а саме: не здійснюється температурний скринінг всім працівникам закладу, при вході не організоване місце для обробки рук, відсутній спиртовмісний антисептик. Між тим, приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, суддя, який розглядав дану справу, встановив, що вказаними в постанові діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушила розпорядження КМДА № 641 від 22.07.2020 року, про яке не тільки не було зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, а й якого взагалі не існує, оскільки розпорядження КМДА під № 641 видавалось 27.04.2020 року і воно взагалі не стосується будь-яких заходів, пов`язаних з профілактикою поширенню коронавірусної хвороби COVID-19. Більш того, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу, на підставі якого можливо зробити висновок про наявність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП. Обґрунтованими слід також визнати доводи апеляційної скарги і про те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватися беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а обов`язок щодо збирання доказів, згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Враховуючи ці та інші обставини, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять у собі належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а тому постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року, що оскаржується, не може бути визнана законною та обґрунтованою. За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказану скаргу задовольнити; постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо неї - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діяхскладу зазначеного вище адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо неї. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі щодо неї - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Родіонов С.О.