Постанова 4824 № 753/14711/20

Справа № 753/14711/20 Головуючий у 1 інстанції Скуба А.В. Провадження № 33/824/4496/2020 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 19 листопада 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Семенцов Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 25.09.2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №181928 від 05.09.2020 року, «05.09.2020 року о 00 год. 33 хв. за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 57 в закладі бару «Портер Паб» знаходились відвідувачі, чим були порушені умови карантину згідно Постанови КМУ №760 від 26.08.2020 року (абз. 12 п.3 п.п.3), що тягне адміністративну відповідальність адміністратора паб-бару ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність статтею 44-3 КУпАП». Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25.09.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення. Також в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційних вимог, вказує, що всупереч вимогам закону, судом першої інстанції не були в повному обсязі з`ясовані та перевірені всі обставини справи, зокрема щодо невідповідності складеного протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, а обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та не підтверджені належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, який в розумінні ст. 44-3 КУпАП не є суб`єктом вказаного правопорушення. Надання послуг закладу господарського харчування здійснюється безпосередньо юридичною особою чи фізичною собою - підприємцем, у той же час, адміністратор та інші працівники виконують свої трудові функції в межах своїх службових обов`язків. Однак, апелянт зазначає, що він не є фізичною особою-підприємцем, не наділений організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями як співробітник організації, яка здійснює надання послуг закладу громадського харчування. Вважає хибним висновок суду першої інстанції стосовно того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки він не є суб`єктом господарювання. Також апелянт зазначає на те, що ст. 44-3 КУпАП за своїм змістом є банкетною адміністративно-правовою нормою, а вказівка в протоколі про адміністративне правопорушення про порушення ОСОБА_1 умов карантину згідно Постанови КМУ №760 від 26.08.2020 року (абз. 12 п.3 п.п.3), такими, що не відповідає дійсності, оскільки вказане посилання на (абз. 12 п.3 п.п.3) не існує. У зв`язку з викладеним, апелянт вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності. У своїй апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначає, що про дату судового засідання він повідомлений не був, копію оскаржуваної постанови отримав 14.10.2020 року. У зв`язку з викладеним просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду. Враховуючи доводи апелянта про причини пропуску строку на оскарження постанови, апеляційний суд визнає їх поважними, а тому клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 25.09.2020 року підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час та місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається із матеріалів справи, зазначена справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1 , при цьому матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення особи про судовий розгляд. Розглянувши справу за даних обставин, суддя місцевого суду, допустив порушення гарантованих ст. 268 КУпАП прав ОСОБА_1 . Право ОСОБА_1 - особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду і скористалась правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Заслухавши адвоката Мостовенка Ю.В. - захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Проте, всупереч вимог вказаних правових норм, місцевий суд не з`ясував всі обставини справи, у зв`язку з чим оскаржувана постанова не може бути визнана законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність,права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Склад адміністративного правопорушення це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Так, згідно диспозиціїст. 44-3 КУпАІІ відповідальність за даною нормою закону настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР 181928 від 05.09.2020 року, складеного відносно ОСОБА_1 зазначено про порушення умов карантину згідно Постанови КМУ № 760 від 26.08.2020 року (абз.12, п.3, п.п.3), проте положеннями вказаної постанови лише затверджено зміни, що вносяться до розпорядження КМУ від 25.03.2020 р. № 338 та до постанови КМУ від 22.07.2020 р. №

641. Разом з тим, посилання в протоколі про адміністративне правопорушення на порушення відповідних пунктів (абз.12, п.3, п.п.3) викликають у суду апеляційної інстанції сумніви у правильності їх зазначення. Таким чином, аналізом постанови КМУ № 760 від 26.08.2020 р. «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» встановлено, що вона не є нормативно-правовим актом, що встановлює карантин та запроваджує посилені протиепідемічні заходи. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП має бути з`ясовано, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, та відповідно до ст. 252 КУпАП слід дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Разом з тим, відповідно норми ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею цього Кодексу. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Але даних вимог закону ст. ДОП Дарницького УП ГУНП в м. Києві Грозний А.І. - особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП щодо ОСОБА_1 , не дотрималася, так, враховуючи, що згідно протоколу правопорушення сталось в громадському місці, в протоколі відсутні відомості про свідків правопорушення: їх прізвища, місце проживання (перебування), підписи, пояснення. Окрім того, до матеріалів справи не додано інших відомостей, які б свідчили про те, що особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, є суб`єктом господарювання чи найманим працівником. Також до протоколу про адміністративне правопорушення не були долучені завірені належним чином: витяг з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання; наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 у період, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення; посадова інструкція, у якій зазначені обов`язки ОСОБА_1 ; накази хто був керівником закладу у період, що указаний у протоколі про адміністративне правопорушення; посадова інструкція керівника закладу, у якій зазначенні його посадові обов`язки. Інших відомостей на підтвердження обставин, зазначених в протоколі та для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин ст. ДОП Дарницького УП ГУ НП в м. Києві к-н поліції Грозний А.І. - особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП щодо ОСОБА_1 , до матеріалів справи не надав. Також, апеляційний суд звертає увагу на долучену до матеріалів справи під час судового засідання, відповідь директора ТОВ «Роздрібні продовольчі мережі» ОСОБА_3 , відповідно якої ОСОБА_1 у ТОВ «Роздрібні продовольчі мережі» на посаді адміністратора не працює, у відповідності до посадової інструкції, до повноважень адміністратора закладу «Портер ПАБ» не входить обов`язок здійснювати контроль за режимом роботи закладу. Адміністратор не наділений повноваженнями відкривати та закривати заклад. За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення потребує додаткової перевірки та доопрацювання, а також надання достовірних відомостей щодо особи правопорушника з посиланням на відповідні докази. Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями збирати докази, самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. За змістом закону, підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обгрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим. Верховним Судом України визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення ( п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 ). З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що місцевий суд під час підготовки справи до розгляду не звернув уваги, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, що є перешкодою розгляду справи по суті, а тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню з поверненням матеріалів справи до Дарницького УП ГУ НП в м. Києві для належного оформлення. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25.09.2020 року стосовно ОСОБА_1 скасувати. Прийняти нову постанову, якою матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повернути до Дарницького УП ГУ НП в м. Києві для належного оформлення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Ю.В.Семенцов