Ухвала КЦС ВС № 522/15568/14-ц

Ухвала Іменем України 26 липня 2021 року м. Київ справа № 522/15568/14-ц провадження № 61-11177ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Перша одеська нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ВСТАНОВИВ: У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про надання додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року позов задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку ОСОБА_3 для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 та визначено ОСОБА_3 додатковий строк протягом двох місяців, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , який не є стороною у справі, проте вважає що рішення суду порушує його права, оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 червня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року закрито. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року не вирішувалось питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 . У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 червня 2021 року, у якій заявник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України). Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про незаконність та неправильність судового рішення. Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації. Встановлено, що предметом спору є визначення ОСОБА_3 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина перша статті 1216, частина перша статті 1220, частина друга, третя статті 1223 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина перша, п`ята статті 1268, частина перша статті 1269, частина перша статті 1270, частина перша - третя статті 1272 ЦК України). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (частина перша статті 1261 ЦК України). Встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_5 ОСОБА_4 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті брата ОСОБА_5 . Заявник ОСОБА_1 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 чого він не заперечує, рішення суду першої інстанції оскаржує як теперішній власник спірного майна. Крім того, зі змісту заявлених позовних вимог ОСОБА_3 випливає, що позивачем не ставилося питання про визнання права власності на спірну квартиру і скасування свідоцтва про право на спадщину за законом чи скасування правовстановлюючих документів, а отже, заявлені позовні вимоги стосуються лише спадкоємців ОСОБА_5 , позивача і відповідачки, оскільки інші спадкоємці відсутні. Зважаючи на указані встановлені обставини та підстави апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 не є учасником спірних спадкових правовідносин, а рішенням Приморського районного суду м. Одеси 19 березня 2015 року не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , закрив апеляційне провадження у справі. З таким висновком апеляційного суду погоджується й Верховний Суд з огляду на таке. Відповідно до статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною першою статті 352 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Зазначені норми права визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Судове рішення, яке оскаржується в апеляційному порядку особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Зазначені висновки викладені Верховним Судом, наприклад, у постановах: від 25 березня 2020 року у справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18). Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Аналіз наведеної процесуальної норми свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. У разі, якщо доводи заявника про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю. Таким чином, у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції, з посиланням на те, що оскаржуваним судовим рішенням вирішені питання про її права та інтереси, апеляційному суду належить відкрити апеляційне провадження та за результатами розгляду, у разі з`ясування, що оскаржуваним судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Якщо ж буде з`ясовано, що права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи судом вирішувалися, апеляційний суд повинен переглянути оскаржуване судове рішення в апеляційному порядку по суті. Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18). Встановивши, що предметом позову у цій справі є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, а правовідносини у цій справі стосуються прав та обов`язків спадкоємців - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , судове рішення місцевого суду ухвалене у цій справі не містить вимог щодо визнання права власності на спірну квартиру, а отже, й висновків щодо прав та обов`язків ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що при вирішенні цього спору не вирішувалось питання про права, свободи, інтереси або обов`язки заявника, а тому відкрите апеляційне провадження підлягає закриттю. Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, оскільки зводяться до власного тлумачення норм процесуального права та непогодження з усталеною судовою практикою у подібних правовідносинах. Таким чином, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Керуючись частиною четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Перша одеська нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Яремко А. С. Олійник С. О. Погрібний