Ухвала КЦС ВС № 522/15568/14-ц

УХВАЛА 13 травня 2020 року м. Київ справа № 522/15568/14-ц провадження № 61-16086св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа - Перша одеська нотаріальна контора, особа, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_3 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Перша одеська нотаріальна контора, про поновлення строку та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_4 як представника ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року у складі судді Домусчі Л. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2015 року у складі колегії суддів: Бабія А. П., Станкевича В. А., Ступакова О. А., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовної заяви У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, уточнивши який просив визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 . В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 18 серпня 1992 року його мати ОСОБА_6 розлучилася з батьком ОСОБА_5 , після чого батько належним чином не виконував батьківських обов`язків щодо його утримання та піклування, уникав спілкування з ним і матір`ю, проживав окремо, востаннє він бачив батька на початку 2011 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , про що йому стало відомо лише у 2014 році. Він є єдиним спадкоємцем, оскільки інших дітей у ОСОБА_5 не було і він не був одружений. Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_2 звернулася до Першої одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та 05 грудня 2011 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 . Строк для прийняття спадщини був пропущений у зв`язку з тим, що позивач був призваний та проходив військову службу у лавах Збройних Сил України і працював поза межами м. Одеси. Крім того, ОСОБА_2 , яка є його тіткою, приховала від нього факт смерті батька, що підтверджує її заява про прийняття спадщини, в якій вона вказала, що є єдиним спадкоємцем. Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити. Короткий зміст судових рішень ухвалених у справі Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 поважними. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк протягом двох місяців, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розраховувати з дня набрання рішенням законної сили. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі частини третьої статті 1272 ЦК України позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення строку та визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягають задоволенню, оскільки відповідач приховала від державного нотаріуса відомості про наявність у померлого спадкоємця першої черги - сина, тобто позивача. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2015 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року залишено без змін. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї та їх узагальнені аргументи У касаційній скарзі, поданій 22 серпня 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 як представник ОСОБА_3 просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2015 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову. Касаційна скарга мотивована зокрема тим, що оскаржуваними судовими рішеннями ухваленими у справі вирішено питання про права ОСОБА_3 , оскільки він є власником 248/1000 часток квартири АДРЕСА_1 , які належали спадкодавцю ОСОБА_5 , однак до участі в розгляді справи ОСОБА_3 не було залучено. 28 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Козачишина О. В. як представника ОСОБА_7 мотивований тим, що суди вірно встановили обставини справи та прийняли законне і справедливе рішення. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Приморського районного суду м. Одеси. 13 вересня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судами ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 і ОСОБА_8 ОСОБА_2 є сестрою ОСОБА_5 . Згідно з дублікатом від 17 січня 2011 року свідоцтва про право власності від 14 грудня 1999 року, виданим управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, ОСОБА_5 та його батькам ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в рівних частках на праві спільної часткової власності належить 248/1000 квартири АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , який проживав окремо від позивача ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_8 29 березня 2011 року до Першої одеської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини, в тому числі частки квартири АДРЕСА_1 , вказавши, що інших спадкоємців, передбачених законом, та пережившої дружини спадкодавець не має. 06 вересня 2011 року до Першої одеської державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_2 з проханням оформити на неї майно після смерті її брата ОСОБА_5 із зазначенням, що інших родичів немає, і вона є спадкоємцем першої черги. 05 грудня 2011 року до Першої одеської державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_2 з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину після смерті її брата ОСОБА_5 із зазначенням, що інших спадкоємців за законом та пережившого подружжя померлого немає. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05 грудня 2011 року спадкоємцем майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його сестра ОСОБА_2 . Відповідно до договору дарування частки квартири від 27 грудня 2012 року ОСОБА_2 передала безоплатно у власність ОСОБА_3 248/1000 часток квартири АДРЕСА_1 . 02 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Першої одеської державної нотаріальної контори, яка надала йому письмову відповідь від 02 липня 2014 року, що він пропустив строк, встановлений статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, і може за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини, а також роз`яснено, що за позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року. Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке. Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції. Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно щодо якого виник спір, не обов`язково свідчить про те, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Натомість питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення. Предметом спору у цій справі є поновлення ОСОБА_1 строку та визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_5 . Суди встановили та визначили коло спадкоємців, а саме: син - ОСОБА_1 (позивач у цій справі) та сестра - ОСОБА_2 (відповідач у цій справі). ОСОБА_3 не є спадкоємцем померлого ОСОБА_5 , тому спір про поновлення строку та визначення додаткового строку для прийняття спадщини не стосується його прав та інтересів як спадкоємця. Схожого за змістом правового висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Ураховуючи те, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року та ухвала Апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2015 року не вирішує питання про права та обов`язки ОСОБА_3 , який не брав участі у справі, тому касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 як представника ОСОБА_3 в частині оскарження зазначених судових рішень підлягає закриттю. Керуючись статтями 289, 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 як представника ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2015 року закрити. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська Судді С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун