Ухвала КАС ВС № 620/6450/20

УХВАЛА 28 серпня 2021 року м. Київ справа № 620/6450/20 адміністративне провадження № К/9901/31650/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №620/6450/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Бета" до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 26 серпня 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №620/6450/20, предметом розгляду якої є визнання протиправною бездіяльності відповідачів, яка полягає у невжитті заходів щодо усунення незаконного зменшення на 2436716,44 гривень у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Бета" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання відповідачів відновити/збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "Агро-Бета" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 2436716,44 грн. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Заявник касаційної скарги підставою касаційного оскарження визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування статей 192 та 200-1 Податкового кодексу України. При цьому жоден із пунктів статті 192 Податкового кодексу України приписами, якої врегульовані особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту) та підпункти, пункти статті 200-1 Податкового кодексу України, якою встановлене електронне адміністрування податку на додану вартість, відповідачем не зазначені. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Суд вкотре зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №620/6450/20 - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Р.Ф.Ханова