Постанова 4856 № 560/6407/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/6407/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 26 серпня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Іваненко Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі ГУ ПФУ в Хмельницькій області), в якому просила: -визнати протиправним та скасувати рішення №9/7-04 від 28.07.2020 ГУ ПФУ в Хмельницькій області, щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по втраті годувальника; -зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та провести з 24 липня 2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробіток в зоні відчуження за №4/107 від 04.07.2007 р. ВАТ "Дунаєвецьке АТП 16839" в розмірі 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року позов задоволено: -визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області №9/7-04 від 28.07.2020 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію в разі втрати годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; -зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести з 24 липня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , з урахуванням довідки про заробіток в зоні відчуження від 04.07.2007 №4/107, виданої ВАТ "Дунаєвецьке АТП 16839". Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено про неможливість застосування при призначенні пенсії позивачці довідку №4/107 від 04.07.2007 про заробіток в зоні відчуження ОСОБА_2 , видану ВАТ "Дунаєвецьке автотранспортне підприємство 16839", яка видана на виконання рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12.06.2007 у справі №2-О-63, оскільки зазначене судове рішення стосується ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 . Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 06.04.1969 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про шлюб від 06.04.1969 НОМЕР_1 та свідоцтва про смерть від 20.07.2020 Серія НОМЕР_2 . Згідно посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році Серії НОМЕР_3 від 25.04.2019 ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. ОСОБА_1 з 15.02.2004 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а з 24.07.2020 її переведено на пенсію по втраті годувальника згідно цього ж закону. 24.07.2020 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про переведення її на пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із заробітної плати, одержаної ОСОБА_2 , за роботу в зоні відчуження, згідно довідки за № 4/107 від 04.07.2007. За результатами розгляду заяви відповідач листом № 2200-0301-8/40967 від 16.09.2020 повідомив позивача, що згідно документів пенсійної справи ОСОБА_2 одержував пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків з урахуванням довідки про заробітну плату від 04.07.2007 №4/107, виданої ВАТ "Дунаєвецьке АТП 16839" на виконання рішення Дунаєвецького районного суду від 12.06.2007. Зазначеним рішенням встановлено факт роботи ОСОБА_2 на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.09.1986 по 12.09.1986 на будівництві дороги в м. Прип`ять, зобов`язано АТП-16839 видати відповідну довідку про заробітну плату за період відрядження на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС та управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 . Тому рішення Дунаєвецького районного суду від 12.06.2007 щодо врахування заробітної плати при обчисленні пенсії по інвалідності ОСОБА_2 не може бути підставою для обчислення пенсії в зв`язку з втратою годувальника. ГУ ПФУ в Хмельницькій області проведено умовний розрахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розмір пенсії станом на 01.07.2020 року наступний: 3081,60 грн. (мінімальний розмір пенсії по інвалідності годувальника, 1712,00 грн. х 180%) х 50% (відсоток розрахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника на одного утриманця)=1540,80 грн. (основний розмір пенсії на 1 утриманця у зв`язку з втратою годувальника)+171,20 грн. (доплата до прожиткового мінімуму)=1712,00 грн. (розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника). Оскільки розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (1712 грн.) є меншим, ніж розмір пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1805,91 грн.), який одержує ОСОБА_1 , то недоцільно переходити на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, а тому рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 28.07.2020 у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відмовлено. Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернулася до суду із даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області №9/7-04 від 28.07.2020 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію в разі втрати годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Частиною 1 статті 46 Конституції України унормовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, з незалежних від них обставин, а також у старості та у інших випадках, передбачених законом. Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Частиною 1 статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Статтею 13 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов`язана з Чорнобильською катастрофою. Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. Частиною 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. За змістом ч. 4 ст.57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджений порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказаний Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до пункту 1 Порядку пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. За приписами пункту 11 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мінімальний розмір пенсії становить: для непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника; на двох і більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами. Статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, згідно з якими пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. За правилами пункту 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Частинами 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Як з`ясовано судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , який при житті отримував пенсію, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на момент смерті чоловіка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а тому є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника ОСОБА_2 , який має право на отримання пенсії, відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Постановою правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"" № 22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі Порядок № 22-1). Так, пунктом 2.3 Порядку № 22-1 визначено вичерпний перелік документів, необхідних для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до п. 2.8. Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Як вбачається з матеріалів справи, при житті ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась пенсія з урахуванням довідки від 04.07.2007 №4/107, виданої ВАТ "Дунаєвецьке АТП 16839", на виконання рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12.06.2007 у справі №2-О-63. Вказаним рішенням зокрема встановлено факт роботи ОСОБА_2 в період з 01.09.1986 по 12.09.1986 по ліквідації наслідків на ЧАЕС. Частиною 5 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють підстави та порядок призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що позивачем надано всі документи, необхідні для переведення її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. При цьому, колегія суддів доводи відповідача про те, що довідка від 04.07.2007 №4/107 не може застосовуватися для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки видана на виконання рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12.06.2007 у справі №2-О-63 для призначення пенсії ОСОБА_2 вважає необгрунованими та безпідставними, та звертає увагу останнього, що відповідно до вищезазначених норм закону пенсія по втраті годувальника призначається у відсотковому співвідношення саме з пенсії померлого годувальника. Отже, зважаючи на те, що розмір пенсії ОСОБА_2 розраховувався з урахуванням вищезазначеної довідки, то і позивачка має право на обрахунок пенсії з урахуванням складових, що застосовалися при призначенні пенсії померлого годувальника. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області №9/7-04 від 28.07.2020 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію в разі втрати годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Іваненко Т.В.