Постанова 4856 № 560/6785/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/6785/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 02 лютого 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі ГУ ПФУ в Хмельницькій області, Управління), в якому просила: -визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії у разі втрати годувальника- ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; -зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника-матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня смерті годувальника. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 позов задоволено частково: -визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області №221050001242 від 14.01.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у разі втрати годувальника згідно з заяви від 05.01.2021; -зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника згідно заяви від 05.01.2021 з 28.03.2020. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, Управління посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Зокрема, апелянт вказує на те, що Експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України №056/2218-ш/2 від 12.11.2020 не може бути належним та допустимим доказом в розумінні КАС України, що підтверджує родинні зв`язки позивачки та померлого годувальника. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що у відповідності до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 05.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника (матері), як особа з інвалідністю з дитинства. До заяви додано: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків померлого годувальника; свідоцтво про народження, серії НОМЕР_1 від 01.03.1966, видане Голосківською сільською радою Летичівського району Хмельницької області; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Летичівським РВ УМВС України у Хмельницькій області 11.01.2000 року; свідоцтво про смерть годувальника- ОСОБА_2 , серії НОМЕР_3 , видане Меджибізькою селищною радою Летичівського району Хмельницької області 27.03.2020 року; довідку про місце проживання (реєстрації); документи про перебування на утриманні померлого годувальника; Довідку від МСЕК про інвалідність; а також документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником - свідоцтво про народження та Експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України №056/2218-ш/2 від 12.11.2020 року, а також інші документи. За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення від 14.01.2021 №221050001242, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії у разі втрати годувальника згідно заяви від 05.01.2021 у зв`язку з неможливістю встановити родинний зв`язок з померлим годувальником, так як наявні розбіжності в прізвищах. Вважаючи бездіяльність ГУ ПФУ у Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії у разі втрати годувальника протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначений Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" . Згідно зі статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону №1058-IV. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Згідно норм, визначених у п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до цього Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1). Пунктом 1.7 розділу І Порядку №22-1 визначено, що днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. У п.2.8 розділу ІІ Порядку №22-1 закріплено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Згідно із п. 2.3 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також надаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; 3) довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності); 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України Про правовий статус осіб, зниклих безвісти; 5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) документи про місце проживання (реєстрації); 9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника); 11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону). Відповідно до п. 2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім`ї, а також рішення суду (пункт 2.16 розділ ІІ Порядку №22-1). В спірному випадку, позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, однак позивачу в призначенні пенсії було відмовлено з підстав невідповідності прізвища заявниці, вказаного в свідоцтві про народження, з прізвищем померлого годувальника, вказаним у свідоцтві про смерть. Так, в свідоцтві про народження позивачки - ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 01.03.1966 в графі "мати" зазначено- ОСОБА_2 , а в свідоцтві про смерть годувальника серії НОМЕР_3 від 27.03.2020- ОСОБА_2 . Отже, позивачу відмовлено в призначенні пенсії по втраті годувальника в зв`язку з непідтвердженням факту родинних зв`язків між нею та померлою ОСОБА_2 . З матеріалів справи з`ясовано, що ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника додано експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України №056/2218-ш/2 від 12.11.2020, за змістом якого прізвища ОСОБА_3 (паспорт, запис ОСОБА_1 ; паспорт, запис ОСОБА_4 ; свідоцтво про народження, запис ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 ; свідоцтво про народження, запис ОСОБА_4 , запис ОСОБА_2 ) і ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_2 ) попри розбіжності у документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначених осіб є ідентичними. Колегія суддів погоджується з доводами Управління в тій частині, що вказаний висновок не є документом, який підтверджує факт родинних зв`язків. Однак, як вірно зауважено судом першої інстанції, окрім експертного висновку, ОСОБА_1 надано і інші документи, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків померлого годувальника; свідоцтво про народження, серії НОМЕР_1 від 01.03.1966 року видане Голосківською сільською радою Летичівського району Хмельницької області; паспорт серії НОМЕР_2 виданий Летичівським РВ УМВС України у Хмельницькій області 11.01.2000року; довідку про місце проживання (реєстрації); довідку про перебування на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 , аналіз яких в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 , перебувала на утриманні матері-особи, яка в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_3 від 27.03.2020 значиться під прізвищем " ОСОБА_5 ". За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що висновки відповідача про неможливістю встановити родинний зв`язок позивача з померлим годувальником є безпідставними. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.