Постанова 4820 № 686/8898/17

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/8898/17 Провадження № 22-ц/4820/1415/21 Категорія: ухвала ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І. секретар судового засідання Філіпчук О.В. за участю апелянта ОСОБА_1 , представника позивачів ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/8898/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2021 року (суддя Стефанишин С.Л. повне судове рішення складено 22 липня 2021 року) про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди. Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: В травні 2017 року ОСОБА_4 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом та просили суд стягнути із ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі по 250 000 грн кожному. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2021 року призначено у справі судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання: - Чи є ситуація, яка досліджується, психотравмувальною для позивача ОСОБА_4 .? - Якщо так, то чи завдані такій особі страждання (моральна шкода), спричинені за умов неправомірної поведінки відповідача ОСОБА_1 та який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральна шкода ОСОБА_4 ); Проведення експертизи доручено експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На період проведення експертизи провадження у справі зупинено. Не погоджуючись із цією ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апелянт вказує, що події, якими обґрунтовується протиправна поведінка відповідача та які ставляться в причино-наслідковий зв`язок із завданою моральною шкодою мали місце у 2014-2016 роках і лише 5 звернень ОСОБА_4 до працівників поліції протягом цього часу стосувались порушення тиші ОСОБА_1 , виходячи із поставлених експерту запитань, у них не конкретизується, яка саме ситуація досліджується і яка саме ситуація була «психотравмуючою» для позивача. ОСОБА_1 вважає, що експерт повинен для визначення розміру моральної шкоди встановити, чи була поведінка відповідача протиправною, хоча жодні факти протиправної поведінки апелянта, що були викладені у зверненнях ОСОБА_4 до правоохоронних органів не знайшли свого підтвердження, про що було надано відповідні відповіді і в силу чого поведінку відповідача не можна вважати протиправною. Апелянт також посилається на правові позиції Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995. Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 погоджується із висновками суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Позивач вважає, що судом першої інстанції ухвала про призначення експертизи винесена законно, у відповідності до заявленого клопотання, з врахуванням матеріалів справи та позовних вимог. ОСОБА_4 вказує, що заявляти клопотання про призначення експертизи перед судом вправі сторони і це не є порушенням цивільного процесуального законодавства. ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив і просить її відхилити, залишивши ухвалу суду першої інстанції без змін. Позивачі до суду не з`явилися, хоча про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Встановлено, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2021 року оскаржується апелянтом в частині призначення експертизи. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України). Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам. Задовольняючи клопотання позивача та призначаючи по справі судово - психологічну експертизу, суд першої інстанції виходив із того, що ця експертиза необхідна для об`єктивного розгляду справи та з`ясування обставин, що мають значення по справі і доручив її проведення експертам Хмельницького відділення КНДІСЕ. У зв`язку із призначення експертизи суд зупинив провадження по справі. З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами законодавства з огляду на наступне. Встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом та просили стягнути із ОСОБА_1 моральну шкоду, посилаючись на те, що відповідач з листопада 2014 року створює нестерпні умови для проживання позивачам, словесно погрожує, у нічний час вмикає голосно музику, стукає по стінах, тобто за допомогою різних джерел шуму намагається порушити можливість реалізувати позивачам право на відпочинок. В липні 2021 року ОСОБА_4 подав до суду клопотання про призначення по справі судово-психологічної експертизи з метою визначення наявності та встановлення розміру моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_1 позивачу. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2021 року призначено у справі судово-психологічну експертизу на вирішення якої поставлено такі питання: чи є ситуація, яка досліджується, психотравмувальною для позивача ОСОБА_4 .? Якщо так, то чи завдані такій особі страждання (моральна шкода), спричинені за умов неправомірної поведінки відповідача ОСОБА_1 , та який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральна шкода ОСОБА_4 ). Проведення експертизи доручено експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України, якими встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року). Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33) За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Як передбачено ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Із положень ч. 1 ст. 104 ЦПК України слідує, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Таким чином, оскільки спір між сторонами виник відносно відшкодування моральної шкоди, тому, на думку апеляційного суду, вказана ухвала суду першої інстанції про призначення за клопотанням позивача судово-психологічної експертизи, яка є наслідком реалізації права учасника справи на подання доказів, є законною. Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно призначив експертизу, колегія суддів не приймає, так як саме позивач встановлює обсяг доказів, які він подає на підтвердження заявлених вимог. Призначення експертизи в цій справі є лише одним з таких доказів, яким суд при ухваленні рішення надаватиме правову оцінку. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд вправі самостійно визначити розмір моральної шкоди не впливають на правильність постановлення оскаржуваної ухвали, адже перевірку обґрунтованості заявлених вимог суд має встановлювати лише під час судового розгляду. Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини. Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України п.9 від 31.03.1995 №42 «Про судову практику по справам про стягнення моральної шкоди», розмір стягнення моральної шкоди, суд встановлює залежно від характеру страждань, які вчинені позивачу, характеру немайнових збитків і з врахуванням інших обставин. При встановленні суми моральної шкоди, за вищевказаними позовними вимогами, за даним позовом суд враховує характер та ступінь душевних і фізичних страждань, переживань, тяжкість вимушених змін в його житті. Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 08 жовтня 1998 року № 53/5 передбачено основні види експертиз, серед яких є психологічна експертиза (п.1.2.6 Інструкції). Згідно п. 6.6. розділу зазначених Науково-методичних рекомендацій, одне з питань, яке вирішує психологічна експертиза - який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду). Враховуючи вимоги закону про призначення експертизи, суд зобов`язаний забезпечити змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо призначення експертизи у справі, а також не свідчать про порушення судом норм процесуального права, що б могли бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 384, 389 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 19 серпня 2021 року. Судді А.П. Корніюк І.В. П`єнта О.І. Талалай