Постанова Запорізький апеляційний суд № 310/8778/20

Дата документу 19.08.2021 Справа № 310/8778/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №310/8778/20 Головуючий у 1 інстанції: Вайнраух Л.А. Провадження № 22-ц/807/2640/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «19» серпня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Кочеткової І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 травня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: В листопаді 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 29.01.2008 року. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 11.10.2020 року має заборгованість 39792,94 грн., яка складається з наступного: 28579 грн. заборгованість за кредитом, в тому числі 28579 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1902,11 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України; 9311,83 грн. заборгованість за пенею. На підставі зазначеного просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 29.01.2008 року у розмірі 39792,94 грн. та судові витрати у розмірі 2102 грн. Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 травня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 29.01.2008 року, яка існує станом на 11.10.2020 року, а саме, за простроченим тілом кредиту у сумі 28 579,00 грн. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 509,64 грн. Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на узгодження умов щодо відсоткової ставки та пені, просило скасувати рішення суду в частині незадоволених позовних вимог та задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України, та пенею, в іншій частині рішення залишити без змін, вирішити питання про судові витрати. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 05 липня 2021 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 05 липня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду оскаржується АТ КБ «ПриватБанк» в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України, та пенею, в іншій частині рішення не оскаржується та не переглядається. За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України). Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України, та пенею, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог банком. Судом першої інстанції встановлено, що 29.01.2008 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 22). За розрахунком банку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 11.10.2020 року становить 39792,94 грн., яка складається з наступного: 28579 грн. заборгованість за кредитом, в тому числі 28579 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1902,11 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України; 9311,83 грн. заборгованість за пенею. Факт переказу банком кредитних коштів на картковий рахунок і факт користування позичальником банківськими коштами підтверджується випискою із карткового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 на виконання її заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг. Згідно з вказаною випискою ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, періодично знімала кредитні кошти та вносила платежі на погашення кредиту (а.с.42-58). Виписки по рахунках/карткам ПАТ КБ «ПриватБанк» є належними та допустимими доказами щодо надання Банком кредитних коштів Клієнту, отримання і використання таких коштів Клієнтом, нарахування Банком відсотків, комісії, пені, а також часткового погашення позичальником заборгованості за кредитним договором, що підтверджується Постановою Вищого Господарського суду України від 13.11.2014 р. у справі № 908/4154/13. За приписами п. п. 5.1, 5.4, 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2006 р. інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша стаття 627 ЦК України). З матеріалів справи, а саме, з Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем, вбачається, що сторони узгодили розмір процентів за користування кредитними коштами 3 % на місяць (36% річних) на залишок заборгованості, штраф при порушенні позичальником строків виконання будь-якого зобов`язання, передбаченого договором більш ніж на 120 днів, в розмірі 250 грн.+5% від суми позову, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня (1) - в розмірі базової процентної ставки по договору / 30 - нараховується за кожний день прострочення кредиту, пені (2) - в розмірі 1% від суми заборгованості, але не менш ніж 10 грн. в місяць (а.с.23). Отже, помилковим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог банку та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею в сумі 9311,83 грн. ОСОБА_1 отримала апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.112). Заяву про застосування строків позовної давності не надала. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій. Також, поряд із пенею банк просив стягнути відсотки в розмірі 84 % (з 01.08.2020 року 60%) від простроченої заборгованості згідно з ч.2 ст.625 ЦК України в сумі 1902,11 грн., посилаючись на п.2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг. Анкета-заява від 29.01.2008 року та Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду», підписані ОСОБА_1 , не містять відомостей щодо погодження сторонами розміру відсотків 84% та 60% від простроченої суми заборгованості відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. В даному випадку щодо Умов та правил надання банківських послуг неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), оскільки такі не містять підпису позичальника викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (провадження № 14-131 цс19). Велика Палата Верховного Суду зазначала, що наявність у справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України. Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів. Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. Отже посилання АТ КБ «ПриватБанк» на п. 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг, в якому визначено розмір процентів від суми неповернутого в строк кредиту (84%, 60%), є неприйнятними, оскільки позивачем не доведено ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг саме у наданій банком редакції. За таких обставин, аргументи апеляційної скарги про наявність підстав для стягнення на користь позивача заборгованості за відсотками в сумі 1902,11 грн., нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.625 ЦК України не заслуговують на увагу. Посилання в апеляційній скарзі на безпідставність відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом є безпідставними, оскільки такі позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не заявлялись. Враховуючи вищевикладене, рішення суду згідно з п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, загальної сумі заборгованості та розподілу судових витрат з прийняттям нової постанови про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за пенею в розмірі 9311 гривень 83 копійки, загальна сума заборгованості за кредитним договором б/н від 29 січня 2008 року станом на 11 жовтня 2020 року - 37 890 гривень 83 копійки, рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України, залишено без змін, рішення суду в частині стягнення заборгованості за тіло кредиту не оскаржувалось та не переглядалось. Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України АТ КБ «ПриватБанк» має право на компенсацію відповідачем суми судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2001,52 грн., суми судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, з врахуванням часткового задоволення вимог апеляційної скарги в розмірі 737,82 грн., а всього 2 739,34?грн. Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 травня 2021 року у цій справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, загальної сумі заборгованості та розподілу судових витрат скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за пенею в розмірі 9311 (дев`ять тисяч триста одинадцять) гривень 83 копійки, загальна сума заборгованості за кредитним договором б/н від 29 січня 2008 року станом на 11 жовтня 2020 року - 37 890 (тридцять сім тисяч вісімсот дев`яносто) гривень 83 копійки. Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України, залишити без змін. Рішення суду в частині стягнення заборгованості за тіло кредиту не оскаржувалось та не переглядалось. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2 739 (дві тисячі сімсот тридцять дев`ять) гривень 34? копійки. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складений 19 серпня 2021 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська І.В. Кочеткова