Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 461/5202/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 461/5202/21 пров. № А/857/14196/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Макарика В.Я. суддів Довгої О.І., Улицького В.З., за участю секретаря судового засідання Пославського Д.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2021 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Фролова Л.Д.) у справі № 461/5202/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області до громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 про продовження строку затримання,- В С Т А Н О В И В: 18 червня 2021 року Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області звернулося з адміністративним позовом до громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 в якому просило продовжити строк затримання громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 на строк шість місяців з метою вжиття заходів щодо його ідентифікації та примусового видворення. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2021 року позов Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про продовження строку затримання громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 , в Державній установі «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України», - задоволено повністю. Продовжено строк затримання громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 , в Державній установі «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України» (Миколаївська область, Вознесенський район, с. Мартинівське, вул.Європейська,1), на строк шість місяців, з метою вжиття заходів щодо його ідентифікації та примусового видворення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі. Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що рішенням Галицького районного суду у м. Львові від 24.06.2020 у справі № 461/4985/20 було задоволено адміністративний позов ГУ ДМС України у Львівській області до громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 , про примусове видворення за межі території України. Рішенням Галицького районного суду у м. Львові від 24.06.2020 у справі № 461/4987/20 було задоволено адміністративний позов ГУ ДМС України у Львівській області до громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 про затримання іноземця терміном на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, з метою ідентифікації та примусового видворення за межі території України. Рішенням Галицького районного суду у м. Львові від 22.12.2020 у справі № 461/10693/20 було задоволено адміністративний позов ГУ ДМС України у Львівській області до громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 про продовження строку примусового затримання на строк шість місяців, з метою вжиття заходів щодо його ідентифікації та примусового видворення. Вказаними судовими рішеннями було затримано громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 та поміщено до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на строк визначений ч.11 ст.289 КАС України. З метою забезпечення ідентифікації відповідача, ГУ ДМС України у Львівській області зверталось із листами до Посла Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка в Туреччині (лист від 17.09.2020 №4601.4.2-9924/46.1-20, від 08.09.2020 №4601.4.2-9383/46.2-20, від 21.05.2021 №4601.4.2-4898/46.1-21, на підтвердження зазначеного відповідачем надано копію листа) з приводу адміністративного затримання та сприяння у ідентифікації відповідача та повернення його на батьківщину. ГУ ДМС України у Львівській області не отримано від Посла Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка в Туреччині жодних документів, необхідних для ідентифікації особи відповідача. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач за час перебування у Державній установі «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України» не звертався до територіальних органів ДМС із заявою про визнання його біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту. Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку. Згідно з ч. 1-3 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в`їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України. Примірник рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України. Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу. Нормою ч. 11 ст.289КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не має постійного місця проживання, у нього відсутні документи, що дають право на виїзд з України, тому наявні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення та існує ризик його втечі. Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2021 року у справі № 461/5202/21 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. Я. Макарик судді О. І. Довга В. З. Улицький