Постанова Вінницький апеляційний суд № 930/13/21

Справа № 930/13/21 Провадження № 22-ц/801/1830/2021 Категорія: 99 Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М. Доповідач:Міхасішин І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2021 рокуСправа № 930/13/21м. Вінниця Вінницький апеляційний у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В., суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М. за участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу № 930/13/21за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Чугуєву, Чугуївському та Печенізькому районах Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 25 червня 2021 року про залишення заяви без розгляду, постановлену в складі судді Алєксєєнка В.М., в залі суду встановив: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в Немирівський районний суд Вінницької області із заявою про встановлення факту смерті. Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 25 червня 2021 року заяву залишено без розгляду. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що заявник користуючись своїм правом на ініціювання заяви про залишення без розгляду позовної заяви, просив залишити його заяву без розгляду, що не суперечить чинному законодавству. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, зазначаючи що оскаржувана ухвала є необ`єктивною, необґрунтованою та винесеною із грубим порушенням матеріального та процесуального законодавства. Оскільки вона була ведена судом в оману, так як остання була присутня в судовому засіданні 25 червня 2021 року та написала заяву за переконанням працівників суду вважаючи, що справу буде зупинено, працівники суду скористались її юридичною необізнаністю. У апеляційній скарзі просить ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 25 червня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заявниця ОСОБА_1 та її адвокат Примакова В.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили суд її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Згідно вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду справи. Суд, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що заявник користуючись своїм правом на ініціювання заяви про залишення без розгляду позовної заяви,просила залишити його заяву без розгляду, що не суперечить чинному законодавству. Апеляційний суд вважає, що такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права. Відповідно до частини першої статті 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії. які становлять втручання у її права". Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 27 січня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті. Підготовче засідання призначено на 09 березня 2021 року. Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Таким чином, підготовче судове провадження - це стадія судового процесу, в якому розглядається предмет спору, позивні вимоги, заперечення на позивні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України). Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні. Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. За змістом вимог положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом. Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу). З урахуванням зазначених норм права та з дотриманням релевантної судової практики Верховного Суду, суд апеляційної інстанції, встановив, що у цій справі закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, а тому у суду першої інстанції відсутні підстав для застосування пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України у спірних правовідносинах. Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права? які призвели до неправильного вирішення заяви про залишення заяви без розгляду та постановлення ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 25 червня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий І.В. Міхасішин Судді: Ю.Б. Войтко І.М. Стадник