Постанова Харківський апеляційний суд № 619/1590/14-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 04 серпня 2021 року м. Харків справа № 619/1590/14-ц провадження № 22-ц/818/4228/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого - Пилипчук Н.П., суддів - Кругової С.С., Тичкової О.Ю., за участю секретаря судових засідань - Гармаш К.В., учасники справи: позивач : Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми, з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року, постановлену у складі судді Нечипоренко І.М., в залі суду в місті Дергачі, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення - відмовлено. Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 травня 2014 року по справі № 619/1590/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми - залишено без розгляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду справи. Вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права, а саме ч. 3 ст. 328 ЦПК України прийняв рішення про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Також вказує, що суд першої інстанції помилково відмовив заявнику у поновленні пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки повне заочне рішення ОСОБА_2 не вручалося у день його проголошення, заяву про перегляд заочного рішення подана у передбачений законом 20-денний строк з дня отримання копії заочного рішення. Вказує, що встановлені судом обставини щодо отримання ОСОБА_2 позовної заяви з додатками та здійснення виконання зазначеного рішення протягом 6 років є недоведеними. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суд першої інстанції виходив з того, що заява подана з пропуском строку на її подання та заявником не наведено поважних причин пропуску строку. Судова колегія погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступних підстав. Пунктом 13 Перехідних положень до ЦПК України передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом. Відповідно до положень статті 228 ЦПК України (в редакції 2004 року, яка діяла на момент ухвалення рішення) заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. За правилами частини другої статті 72 ЦПК України (в редакції 2004 року) документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала. не знайде підстав для поновлення або продовження строк. Строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням відповідача у разі його пропущення з поважних причин, у порядку передбаченому ст..73 ЦПК України (в редакції 2004 року). Аналогічні норми містяться у ЦПК України в редакції 2015 року. Так, згідно із ст. 284 ЦПК Україниз аочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно із ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням. У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Судом встановлено, що згідно до акта від 07.10.2020, складеного архіваріусом Дергачівського районного суду та затвердженого головою суду, цивільна справа № 619/1590/14-ц вилучена та знищена за закінченням строку зберігання, при цьому, оригінал рішення який вилучений зі справи зберігається постійно. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05.04.2021 відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі № 619/1590/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині: копії кредитного договору №7/08-8 від 07.07.2008, укладеного між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 ; копії договору поруки №07/08-8-1 від 07.07.2008, укладеного між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 , як поручителем за виконання ОСОБА_1 зобов`язань по кредитному договору №7/08-8 від 07.07.2008; копії договору поруки №07/08-8-2 від 07.07.2008, укладеного між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 , як поручителем за виконання ОСОБА_1 зобов`язань по кредитному договору №7/08-8 від 07.07.2008; копії претензії Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» від 24.02.2014 про повернення заборгованості в розмірі 1981,08 доларів США та 33602,40 грн, яка адресована відповідачам по справі; копії рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08.06.2010 по справі № 2-1412/2010; оригіналу рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12.05.2014. ОСОБА_2 , звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку, як на поважність причин пропуску строку посилалась на те, що вказане рішення нею було отримано наприкінці 2020 року, про наявність рішення раніше їй відомо не було. У звіті Європейської комісії «За демократію через право» (далі - Венеціанська комісія) від 25-26 березня 2011 року на підставі аналізу правових систем європейських держав у пошуках спільних складових, характерних як для «верховенства права», так і «правової держави», пропонується щонайменше 6 необхідних елементів, яких необхідно дотримуватися не лише формально, але й по суті, а саме: 1) законність, включно з прозорим, підзвітним і демократичним процесом прийняття законів; 2) правова визначеність; 3) заборона свавілля у прийнятті рішень; 4) доступ до правосуддя, що здійснюється незалежним і безстороннім судом, включно з можливістю оскаржити в суді адміністративні акти; 5) повага до прав людини; 6) недискримінація і рівність перед законом. Одним з аспектів принципу правової визначеності є те, щоб у разі винесення судами остаточного судового рішення воно не підлягало перегляду. Сталість і незмінність остаточного судового рішення, що набуло чинності, забезпечується через реалізацію відомого принципу resjudicata. Остаточні рішення національних судів не повинні бути предметом оскарження. Можливість скасування остаточних рішень, без урахування при цьому безспірних підстав публічного інтересу, та невизначеність у часі на їх оскарження несумісні з принципом юридичної визначеності. Тому категорію resjudicata слід вважати визначальною й такою, що гарантує незмінність установленого статусу учасників спору, що визнано державою та забезпечує сталість правозастосовних актів. Правова визначеність також полягає в тому, щоб остаточні рішення судів були виконані. Як зазначено у рішенні Дергачівського районного суду Харківської області від 12.05.2014 зазначено, що відповідачі у судове засідання 12.05.2014 не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові відправлення. (а.с. 41-42). Згідно даних керівника апарату Дергачівського районного суду Харківської області (а.с.82-83) відповідно до відомостей автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3», судом по цивільній справі № 619/1590/14-ц ОСОБА_2 на поштову адресу АДРЕСА_1 , за вихідним номером 6988/14-вих від 22.04.2014 було направлено судову повістку на 12.05.2014, копію ухвали від 14.04.2014 та копію позовної заяви з додатками. Крім того, Міжрайонним ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах направлені суду копії матеріалів виконавчого провадження № 45010465 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Укргазбанку заборгованості, з яких убачається, що з грудня 2014 року на рахунок АБ «Укргазбанк» здійснювалися відрахування з доходів ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом по справі № 619/1590/14-ц, які в лютому 2020 року припинились. Зазначені обставини у сукупності свідчать про обґрунтованість висновків суду першої інстанції проте, що ОСОБА_2 було відомо про існування рішення суду першої інстанції, яке вона виконувала тривалий час. При цьому необхідно ураховувати, що безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишив вказану заяву без розгляду. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм процесуального права, тому колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається. Керуючись ст.ст.367,374,375,381,382,384, 389 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий - Н.П. Пилипчук Судді - С.С. Кругова О.Ю. Тичкова