LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818639/5277/17

від 11.02.2020 ·

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України Справа № 639/5277/17 Провадження № 22-ц/818/1478/20 11 лютого 2020 року м. Харків Харківський апеляційний суд в складі колегії: головуючого Сащенко І.С. суддів Коваленко І.П., Овсяннікової А.І. за участю секретаря Іманвердізаде А.А. учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват банк», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 грудня 2019 року ( суддя Труханович В.В.) по цивільній справі за позвовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- встановив: Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви зазначала, що заочне рішення було ухвалене з порушенням норм закону, оскільки вона не була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду. Окрім того, судом не було застосовано строк позовної давності. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року залишено без розгляду. Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скарга мотивована неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; порушенням процесуального права. Зазначає, що про заочне рішення суду вона дізналася лише у грудні 2019 року, та своєчасно після цього подала заяву про перегляд заочного рішення. Таким чином, вона була позбавлена можливості реалізувати своє право на судовий захист. Правом на надання відзиву по справі сторони не скористались. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що заявником не заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, як це передбачено ст. 127 ЦПК України. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно з положеннями статті 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішеня може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних підстав. Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Таким чином, ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (частина четверта статті 287 ЦПК України). Відповідно статті 285 ЦПК України встановлені вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення. У частині восьмій цієї статті зазначено, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Відповідно до положень статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У справі «Bellet v. France» («Белле проти Франції», рішення від 04 грудня 1995 року), Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain («Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», рішення від 28 жовтня 1998 року) та у справі Miragall Escolano and others v. Spain («Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», рішення від 13 січня 2000 року) Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд першої інстанції на вказані положення закону уваги не звернув та передчасно залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду. Ухвала суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі вимог п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 грудня 2019 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 12.02.2020 року. Головуючий І.С. Сащенко Судді А.І. Овсяннікова І.П. Коваленко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»