Постанова 4804 № 229/448/16-ц

Єдиний унікальний номер 229/448/16-ц Номер провадження 22-ц/804/724/20 Головуючий у 1-й інстанції Панова Т.Л. Єдиний унікальний номер 229/448/16-ц Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/724/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 лютого 2020 року Донецький апеляційний суд в складі: судді-доповідача Папоян В.В. суддів Біляєвої О.М., Тимченко О.О. за участю секретаря Сергєєвої К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 12 грудня 2019 року цивільну справу № 229/448/16-ц за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію (головуючий в 1 інстанції суддя Панова Т.Л., повний текст рішення складено 12 грудня 2019 року) В С Т А Н О В И В: Заочним рішенням Дружківського міського суду від 21.03.2016 року у справі № 229/448/16-ц було задоволено позов ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість за надану теплову енергію у сумі 11 689 грн. 57 коп. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Дружківського міського суду від 21.03.2016 року, в якому зазначила клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 12 грудня 2019 року заявнику було відмовлено у поновленні строку звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, та заяву було залишено без розгляду. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати; поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення суду. В обґрунтування доводів скарги зазначає, що суд безпідставно відмовив їй у поновлені пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Помилково застосував до спірних правовідносин положення ст. 228 ЦПК України в редакції, що діяла на момент ухвалення заочного рішення, адже згідно ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, та не врахував, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення слід відраховувати від дати отримання копії повного тексту заочного рішення, а саме 11 листопада 2019 року. Заяву про перегляд заочного рішення нею було подано 28 листопада 2019 року та відповідно до ч.3 ст.284 ЦПК України вона має право на поновлення пропущеного строк. Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування доводів зазначає, що ухвалу постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства. Заявником не наведено поважних причин, які стали підставою для пропуску процесуального строку та не надано жодного доказу на їх обґрунтування. ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримала, просила ухвалу суду скасувати. ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду не заперечувала проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та просила ухвалу суду скасувати. Інші особи, які приймають участь у справі у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали. Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 224 ЦПК України у редакції, що діяла станом на березень 2016 року, тобто на момент ухвалення заочного рішення, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Згідно зі статтями 227, 233 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом За ст. 228 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. З матеріалів справи убачається, що заочним рішенням Дружківського міського суду від 21.03.2016 року у справі № 229/448/16-ц було задоволено позов ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість за надану теплову енергію у сумі 11 689 грн. 57 коп. Вирішено питання про судові витрати та роз`яснено порядок оскарження заочного рішення. Відповідно до супровідного листа копію заочного рішення від 21.03.2016 року надіслано відповідачам, зокрема на ім`я апелянта, на адресу: АДРЕСА_1 . Проте доказів його отримання у матеріалах справи немає. 07 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою про видачу копії заочного рішення, яку отримала 11 листопада 2019 року, що підтверджується її особистим підписом на заяві. У подальшому, 29 листопада 2019 року, ОСОБА_1 надала до суду заяву від 28 листопада 2019 року про перегляд заочного рішення від 21 березня 2016 року. У якій, посилаючись на положення ч.3 ст. 284 ЦПК України, зазначила клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та повертаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції посилався на те, що зі змісту заяви не убачається поважних причин, які стали підставою для пропуску заявником відповідного строку та не надано суду жодного доказу на їх обґрунтування. При цьому суд першої інстанції посилався на ст.126-127 ЦПК України, у яких зазначені загальні положення щодо наслідків пропуску процесуальних строків, їх поновлення та продовження. Проте не можна погодитися з таким висновком з наступних підстав. За частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно п.13 Перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Убачається, що заочне рішення суду ухвалено у відсутність відповідачів 21 березня 2016 року, тобто під час дії попередньої редакції ЦПК України, згідно якої заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії (ст. 228 ЦПК України). Саме такий порядок оскарження було роз`яснено судом першої інстанції у заочному рішенні. Копію заочного рішення ОСОБА_1 було отримано лише 11 листопада 2019 року та відповідну заяву про його перегляд нею було подано до суду першої інстанції 29 листопада 2019 року. Тобто нею дійсно було пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, проте в заяві зазначено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. Проте, при розгляді клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції, відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України, повинен був керуватися ч.3 ст. 284 ЦПК України (в редакції ЗУ № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на момент подання клопотання), яка є спеціальною нормою, що регулює питання поновлення строку стосовно заяви про перегляд заочного рішення. Відповідно до ч.3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. За ч. 4 ст. 284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Таким чином, убачається, що подання заяви про поновлення строку протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення є самостійною, безумовною підставою для поновлення відповідного процесуального строку та не вимагає наявності інших поважних причин для його поновлення. ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення 29 листопада 2019 року, тобто в межах двадцятиденного терміну після отримання нею копії заочного рішення. Отже, за ч. 3 ст. 284 ЦПК України вона має право на поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, апеляційний суд зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, а також права на оскарження судового рішення з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду (рішення у справі «Балле проти Франції» від 04.12.1995 р., рішення у справі «Мушта проти України», заява № 8863/06, 18.11.2010 р.). Європейський суд зазначає, що суворе застосування строку без урахування обставин справи може перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»). ЄСПЛ також наголошує на необхідності перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року), а також, чи є обмеження права особи на доступ до суду пропорційним (рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року.) Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Белле проти Франції, § 36; Нун`єш Діаш проти Португалії). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії). Таким чином, відмовляючи у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а у подальшому залишаючи її без розгляду, суд першої інстанції порушив право заявника на доступ до суду, передбачене ст. 6 Конвенції. Однак викладені в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та його скасування, не підлягають вирішенню судом апеляційної інстанції, оскільки відноситься до компетенції суду першої інстанції. Оскільки суд першої інстанції порушив порядок встановлений для вирішення питання, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку, та внаслідок цього помилково залишив заяву без розгляду на підставі ст. 127 ЦПК України, то за таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 382, 383 ЦПК України апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 12 грудня 2019 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді: В.В. Папоян О.М. Біляєва О.О. Тимченко Повний текст постанови складений 18 лютого 2020 року Суддя-доповідач В.В. Папоян