Постанова 4857 № 307/1152/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 307/1152/21 пров. № А/857/11949/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів: Обрізка І.М., Шинкар Т.І. з участю секретаря судового засідання Гром І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 червня 2021 року, ухвалене суддею Чопик В.В. в місті Тячів у справі № 307/1152/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби, першого заступника начальника Закарпатської митниці Балабан І.В. про скасування постанови про накладення штрафу та закриття справи, В С Т А Н О В И В: Позивач, звернувся в суд з позовом у якому просить суд скасувати постанову першого заступника начальника Закарпатської митниці Балабан І.В. у справі про порушення митних правил № 0240/30500/21 від 31.03.2021 року. У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31 березня 2021 року відповідач виніс постанову про порушення митних правил, на підставі якої наклав на позивача штраф у розмірі 300 відсотків несплачених митних платежів, у зв`язку з тим, що позивач заявив у митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдиві відомості щодо країни походження та надав з цією метою митному органу документи, що містять такі відомості, а також не сплатив митні платежі у строк (грошове зобов`язання), встановлений законом, тобто, вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, які мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митною Кодексу України. Позивач зазначає, що у нього не було жодного умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів, оскільки декларація-інвойс була надана експортером і з невідомих причини через два роки експортер не підтвердив походження товарів, виробником якого є член ЄС -Швейцарія, а митні органи дійшли висновку, що подана декларація-інвойс від 18.12.2017 не відповідає вимогам щодо точності документу, тобто не стверджено, що такий документ є неправдивим. Крім цього, звернув увагу на те, що 27.03.2020 року відповідач отримав офіційну відповідь уповноваженої особи Словацької Республіки (лист Держмитслужби№16-3/16-01-01/7.7/566 яким надіслано відповідачу відповідь словацької сторони від 04.03.2020 р. №121611/2020-2000102/210 ) про те, що в т.ч. декларація-інвойс від 18.12.2017 №5017818 не відповідають вимогам щодо точності. Однак, рішення про накладення штрафних санкцій за ст.485 МК України відповідач постановив 31 березня 2021 року, тобто більше ніж через рік після виявлення правопорушення, що є грубим порушенням вимог законодавства, так як за вказаних обставин провадження у справах про адміністративні правопорушення необхідно було закрити у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. З цих підстав, позивач вважає, що спірну постанову відповідача слід скасувати, а справу закрити. Рішенням Тячівського міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2021 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову першого заступника начальника Закарпатської митниці ДМС Балан І.В. у справі про адміністративне правопорушення, а саме у справі про порушення митних правил №0240/30500/21 від 31.03.2021, а справу закрито. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тячівського міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2021 року та відмовити в повному обсязі. У обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що відповідач у березні 2020 року було отримав офіційну відповідь уповноваженого органу Словацької Республіки щодо не підтвердження достовірності й правильності (точності) складеного експортером декларації-інвойсу від 18.12.2017 і не підтвердження преференційного походження оформленого на адресу громадянина ОСОБА_1 товару в рамках Протоколу І до Угоди. Зважаючи на те, що позивач заявив у митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдиві відомості щодо країни походження та надав з цією ж метою митному органу документи, що містять такі відомості, а також, не сплатив митні платежі у строк (грошове зобов`язання), встановлений законом, відповідачем 31.03.2021 року Закарпатською митницею розглянуто вищевказану справу про порушення митних правил та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі триста відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 27649 гривень 74 копійки. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що постановою першого заступника начальника Закарпатської митниці ДМС Балан І.В. у справі про адміністративне правопорушення, а саме у справі про порушення митних правил №0240/30500/21 від 31.03.2021 р. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що відповідно становить 27649 грн. 74 коп. У постанові відповідач зазначив те, що підставою прийняття вказаної постанови була проведена перевірка відповідачем, в ході якої встановлено, що 22.12.2017 в зоні діяльності митного поста «Виноградів - вантажний» Закарпатської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 здійснено митне оформлення товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставки ввізного мита, передбаченого п.1 ст.29 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а саме: відповідно до декларації інвойсу від 18.12.2017 № 5017818 за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 22.12.2017 №UAЗ05130/2017/016310 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар: «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів марки: «VOLVO», модель FH 42T, номер шасі НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2007, модельний рік виготовлення 2008, країна походження: Європейська спільнота, фактурна вартість 3400 Євро, заявлена митна вартість 153609,74 грн. експортер - словацька компанія «SLOVAK FINANCE s.r.o» (85104 Bratislava, ul.Medvedovej,15). Також, перевіркою встановлено, що громадянином ОСОБА_1 задекларовано в поданій до митного оформлення митній декларації типу ІМ40ДЕ від 22.12.2017 № UAЗ05130/2017/016310 тарифну преференцію «410» (гр.36 МД) на підставі преференційного документу: декларації-інвойс від 18.12.2017 № 5017818 (гр..44 МД), виданої словацькою компанією «SLOVAK FINANCE s.r.o» (85104 Bratislava, ul.Medvedovej,15) та здійснено митне оформлення товару за ставкою ввізного мита - 5%. Згідно заявлених даних, по МД № UAЗ05130/2017/016310 нараховані та сплачені митні платежі в сумі 39 938,54 грн. (мито (5%) - 7 680,49 грн., ПДВ - 32 258,05 грн. Відповідачем, відповідно до п.7 та п.8 ч.І ст. 336 МК направлено запити для проведення перевірки уповноваженими органами Словаччини декларацій інвойсів, складених експортером Словацької Республіки - компанією SLOVAK FINANCE s.r.o» (85104 Bratislava, ul.Medvedovej,15) на рахунках, фактурною вартістю товарів, що не перевищує 3400 євро, в тому числі: декларацію інвойс від 18.12.2017 № 5017818. На вказаний запит отримано відповідь уповноваженого органу Словацької Республіки від 04.03.2020 № 121611/2020-2000102/21О щодо не підтвердження достовірності й правильності (точності) складеного експортером декларації - інвойсу від 18.12.2017 № 5017818 і не підтвердження преференційного походження оформленого на адресу громадянина ОСОБА_1 товару в рамках Протоколу І до Угоди. Уповноваженим органом Словацької Республіки письмово повідомлено про результати перевірки декларації інвойсу від 18.12.2017 №5017818, виданого експортером - словацькою компанією «SLOVAK FINANCE s.r.o» (85104 Bratislava, ul.Medvedovej,15), Відповідач зробив висновок, що ОСОБА_1 вчинив протиправні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов`язань митні декларації № UAЗ05130/2017/016310 на суму 9216,58 грн., а відтак оскаржуваною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення митних правил та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 27649,74 грн за порушення статті 485 МК . Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач наклав адміністративне стягнення з пропуском строків накладення адміністративного стягнення визначених статтею 467 МК України. З цих підстав суд скасував постанови в справі про порушення митних правил та закрив провадження в справі про порушення митних правил. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне. За змістом пункту 23 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Як встановлено частиною 1 статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України). Згідно із частиною 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості (за переліком). Відповідно до частини 5 статті 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Водночас, частиною 8 статті 264 МК України передбачено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Отже, цією нормою визначено момент, з якого особа несе відповідальність за зазначення неправдивих відомостей при декларуванні товару - прийняття митним органом декларації. Стаття 458 МК України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Згідно зі статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Тобто, для притягнення до відповідальності за статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. При цьому за змістом частини 1 статті 467 МК України (в редакції на момент вчинення порушення митних правил) якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Диспозиція статті 485 вказаного Кодексу передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони правопорушення, і порушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові митного органу щодо позивача (заявлення з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру в митних деклараціях, що подавались у грудні 2017 року, неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості), як встановив суд першої інстанції, у даному випадку, не носить триваючого характеру, адже час можливого вчинення останнього як такого безпосередньо пов`язаний з поданням відповідних декларацій. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 28 грудня 2018 року у справі № 640/3257/17, від 09 липня 2020 року у справі № 640/20172/16-а, від 24.12.2020 року у справі № 461/3117/17. Водночас редакція статті 485 МК України, яка діяла на момент прийняття митним органом оскарженої постанови і передбачала, що адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення, не має зворотної дії в часі, оскільки, по-перше посилює правову відповідальність особи, по друге - не діяла на час вчинення позивачем митного правопорушення. Апеляційний суд встановив те, що оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у справі № 0240/30500/21 про порушення митних правил, яке мало місце у грудні 2017 року (виявлено відповідачем у березні 2020 року, після отримання відповіді уповноваженого органу Словацької Республіки), прийнята відповідачем 31.03.2021 року. На основі наведених міркувань, апеляційний суд дійшов висновку про пропущення відповідачем строку накладення на позивача адміністративного стягнення за правопорушення передбачене статтею 485 МК України, яке не є триваючим, строк притягнення до відповідальності за яке відліковується з моменту подання декларації, у якій декларант заявив недостовірні відомості щодо товару, який підлягає розмитненню. Таким чином, апеляційний суд вважає, що оскаржену постанову у справі про порушення митних правил необхідно скасувати за закрити справу № 0240/30500/21 про порушення митних правил. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 червня 2021 року в справі №307/1152/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Р. Б. Хобор судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар