Постанова 4857 № 305/464/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2021 рокуСправа № 305/464/20 пров. № А/857/1670/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 11 січня 2021 року (суддя Марусяк М.О., повний текст складено 16 січня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби та виконуючого обов`язки начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Івануса Віктора Івановича про визнання незаконною та скасування постанови про порушення митних правил, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби (далі Митниця) та виконуючого обов`язки начальника Митниці Івануса В.І. в якому просив постанову в справі про порушення митних правил від 19.03.2020 №0097/30500/20 (далі Постанова) скасувати, а провадження закрити. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 11 січня 2021 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим судовими рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В доводах апеляційної скарги з посиланням на окремі обставини справи вказує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення позивачем, які були зазначені у Постанові, зокрема щодо нездійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фікар УА» (далі ТОВ), після закінчення строку переробки товарів, а також і до 30.09.2019, реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим. Твердження ОСОБА_1 про те, що він з 30.04.2019 не є директором ТОВ є безпідставним, оскільки згідно з наданою відповіддю від фірми «Cokoladovny Fikar s.r.o.», підписаної керівником Фікар Йіндріх, їм нічого не було відомо про звільнення ОСОБА_1 і він не підписував жодного документа, оскільки не перебував на території України. Зазначає, також, що ОСОБА_1 06.08.2019 подав заяву на отримання дозволу на продовження строку розміщення товарів у митному режимі переробки на митній території України, яку він особисто підписав, а те, що у заяві зазначено ОСОБА_2 , вважають, що це технічна помилка. ОСОБА_1 є директором ТОВ згідно з обліковими даними Рахівської ДПІ та подає звіти в електронній формі. Такі ж дані містяться в Єдиному державному реєстрі. Крім того, ОСОБА_1 визнав те, що він є директором ТОВ у поясненнях, які він надавав 09.09.2019 року до протоколу про порушення митних правил. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, так як учасниками справи не подано клопотань про розгляд справи за їх участю. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що на час винесення оскаржуваної Постанови не було достатніх, належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 . Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.07.2018 до митного поста «Виноградів-вантажний» Закарпатської митниці ДФС (далі Митниця-1) надійшла заява ТОВ щодо надання дозволу на розміщення іноземного товару для виготовлення кондитерських (шоколадних) виробів у митний режим «переробка» на митній території. Заява підписана керівником підприємства ОСОБА_2 . В день надходження заяви на підставі частини першої статті 151 Митного кодексу України (далі МК) Митницею-1 дозволено ТОВ поміщення іноземного товару у митний режим «переробка на митній території» та встановлений строк переробки 120 днів з дня поміщення товарів у зазначений митний режим. 01.12.2018 загальними зборами засновників ТОВ директором ТОВ обрано ОСОБА_1 . В цей же день, ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків ТОВ. На підставі заяви від 24.07.2018, 08.04.2019 згідно митної декларації типу IM 51 ДЕ №305130/2019/008048 (далі МД) ТОВ під керівництвом ОСОБА_1 розмістило іноземний товар загальною вартістю 1283,20 євро для виготовлення шоколадних виробів у митний режим «переробка на митній території». Митницею-1 встановлений строк закінчення переробки даної партії іноземного товару до 06.08.2019. 06.08.2019 до митного поста «Виноградів-вантажний» надійшла заява ОСОБА_1 щодо надання дозволу на продовження строку розміщення товарів у спірний митний режим у зв`язку з виробничою необхідністю закінчити замовлення по виготовленню шоколадних фігурок по МД строком до 30.09.2019. В цей же день Митницею-1 дозволено ТОВ продовження строку переробки до 30.09.2019. Після закінчення строку переробки товарів, а також і станом на 17.01.2020 реекспорт продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим ТОВ не здійснено. На підставі викладених обставин позивач визнаний виним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 480 МК (а.с.8-14). Згідно зі статтею 147 МК переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки. Відповідно до частини першої статті 149 МК поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Згідно з частиною першою статті 151 МК строк переробки товарів на митній території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів. Зі змісту частини першої статті 160 Митного кодексу України вбачається, що крім випадків конфіскації або втрати товарів, митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим. Враховуючи викладене, поміщення товарів нерезидента у митний режим переробки здійснюється за умови отримання підприємством-резидентом відповідного дозволу митного органу на переробку товарів на певний строк, за закінченням якого продукти переробки повинні бути реекспортовані або поміщені в інший митний режим. Зі змісту частини третьої статті 150 МК вбачається, що відповідальність перед органами доходів і зборів за порушення визначеного порядку переробки товарів несе підприємство, якому видано дозвіл на проведення операцій з переробки товарів на митній території України. Частиною першою статті 480 МК передбачено, що порушення встановленого цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядку здійснення операцій з переробки товарів, у тому числі невивезення за межі митної території України (неввезення на митну територію України) товарів, що переміщувалися через митний кордон України з метою переробки, та/або продуктів їх переробки після закінчення строку переробки, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, у випадку порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів, в тому числі щодо завершення митного режиму переробки шляхом реекспорту продуктів переробки або оформлення їх в інший митний режим згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту та заявленими відомостями, відповідальність покладається на підприємство-резидент, якому видано дозвіл на проведення операцій з переробки товарів на митній території України. З оскаржуваної Постанови видно, що позивач, як керівник ТОВ визнаний винним у не здійсненні реекспорту продуктів переробки за МД на загальну суму 1283,20 євро чи поміщення їх в інший митний режим. Разом з тим, як слушно зауважує позивач вказане порушення не ставиться йому у вину у протоколі про порушення митних правил від 09.09.2019 №4054/30500/19 (далі Протокол), відтак у суду апеляційної інстанції немає підстав стверджувати, що вказане порушення, зокрема по нездійсненні реекспорту товарів за МД мало місце. Відповідно до статті 494 МК про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: 1) дату і місце його складення; 2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; 3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; 4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; 5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; 6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є; 7) відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; 8) інші необхідні для вирішення справи відомості. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками. Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення. У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою. Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів. Так у Протоколі зазначено на підставі заяви від 24.07.2018 ТОВ просило надати дозвіл на розміщення іноземного товару для виготовлення кондитерських виробів у митний режим переробка на митній території згідно таких митних декларацій IM51ДЕ №№UA3050130/2018/011324, 3050130/2018/016168, 3050130/2018/018091, 3050130/2019/004395, 3050130/2019004395, 3050130/2019/007269 по яких не здійснено реекспорту продуктів переробки та не вивезено не використану давальницьку сировину та не поміщено в інший митний режим. Зі змісту Протоколу видно, що у ньому не встановлено наявність порушення, що інкримінується позивачу у Постанові, а саме нездійснення ТОВ під керівництвом ОСОБА_1 реекспорту продуктів переробки та не вивезення невикористаної давальницької сировини, завезеної згідно МД та не поміщення її в інший митний режим (а.с.15-21). З огляду на викладене, усі інші доводи апеляційної скарги не приймаються апеляційним судом до уваги, так як оскаржувана Постанова винесена на підставі не підтверджених у ній обставин. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на час прийняття спірної Постанови не було належних доказів для притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил передбачених статтею 480 МК. Подані Митницею до справи документи стосуються загальних відомостей щодо обставин призначення позивача на посаду керівника ТОВ, можливо його звільнення, пояснення до Протоколу позивача, в яких жодним способом не зафіксовано, що мало місце порушення щодо товарів за МД. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 11 січня 2021 року. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В.Я. Качмар судді А.Р. Курилець О.І. Мікула