Постанова 4818 № 642/936/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 04 серпня 2021 року м. Харків справа № 642/936/19 провадження № 22-ц/818/984/21 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - Пилипчук Н.П., суддів колегії - Тичкової О.Ю., Кругової С.С. за участю секретаря - Гармаш К.В. учасники справи: позивач : ОСОБА_1 , відповідач: Обласний комунальний заклад "Харківський театр для дітей та юнацтва, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Фонд соціального страхування України в Харківській області в особа Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального закладу "Харківський театр для дітей та юнацтва, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Фонд соціального страхування України в Харківській області про скасування рішення комісії від 08.02.2016 року та зобов`язати вчинити певні дії, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2020 року, ухвалене у складі судді Пашнєва В.Г., в залі суду в місті Харків, В С Т А Н О В И В : У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва» про стягнення допомоги з тимчасової втрати працездатності, середнього заробітку за несвоєчасну виплату та моральної шкоди. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що в період з 01.10.2013 року по 30.06.2016 року перебувала на посаді методиста І категорії по роботі з учнівською та студентською молоддю в ОКЗ «Харківський театр для дітей та юнацтва» по строковому трудовому договору. 23 жовтня 2015 року о 16 год. 30 хв. була отримана невиробнича травма, у зв`язку з чим перебувала на лікарняному з 26.10.2015 року по 23.01.2016 року. По листах непрацездатності серії АГР №167814 з 26.10.2015 по 04.11.2015 та серії АГР № 265081 з 05.11.2015 по 20.11.2015, виданих у зв`язку з невиробничою травмою, комісією із соціального страхування ОКЗ «ХТДЮ» 08.02.2016 року було прийняте рішення про відмову в призначенні допомоги згідно пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України № 1105-XIV. Рішення про відмову вважає необґрунтованим та незаконним, оскільки у довідці від 21.01.2016 році вказаний показник алкоголю в крові - 0,06 проміле, відповідно до критеріїв оцінки ступеню сп`яніння показник 0,06 проміле є фізіологічною нормою. Також безпідставність даного рішення обґрунтовано у відповіді виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 01.12.2016 року, в якому зазначено, що комісія із соціального страхування безпідставно відмовила їй у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності по листкам непрацездатності серії АГР №167814 та серії Р № 265081, посилаючись на пункт 5 частини 1 статті 23 Закону України 1105-XIV. Крім того, Фондом було роз`яснено, що при виникненні спірних питань у частині призначення та виплати матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду такі спори вирішуються у судовому порядку. У зв`язку з чим просила стягнути допомогу з ОКЗ «ХТДЮ» по тимчасовій непрацездатності у розмірі 1411,00 грн., середній заробіток за час затримки виплати допомоги з тимчасової непрацездатності за період з 15.02.2016 року по день фактичного розрахунку та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. 30.01.2020 року ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву, в якій просила скасувати рішення Комісії із соціального страхування ОКЗ «ХТДЮ» від 08.02.2016 року оформленого протоколом №5 та зобов`язати ОКЗ «ХТДЮ» повторно винести на комісію із соціального страхування ОКЗ «ХТДЮ» питання призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за листками непрацездатності серії АГР № 167814 за період 26.10.2015 року по 04.11.2015 року та серія АГР № 265081 за період 05.11.2015 року до 23.11.2015 року. Обґрунтовуючи уточнені позовні вимоги посилалась на те, що під час розгляду справи № 642/4183/16 отримала докази для поновлення строків для звернення з уточненням позовних вимог стосовно поновлення строків для визнання неправомірним Протоколу №5 засідання комісії (уповноваженого) із соціального страхування «Харківського театру для дітей та юнацтва» та його скасування. Під час розгляду справи № 642/4183/16 була проведена комплексна судово-медична експертиза, експертна комісія зазначила, що «тривале лікування ОСОБА_1 обумовлено не характером та тяжкістю тілесних ушкоджень, що були отримані нею внаслідок подій 23.10.2015 року, а наявністю хронічної супутньої патології та дегенеративно - дистрофічних змін опорно-рухового апарату...Причинний зв`язок між отриманням тілесних ушкоджень у вигляді забиття м`яких тканин та загострення хронічних захворювань встановлено не було. Дані докази були відомі відповідачу по даній справі, однак, ОКЗ «Харківський театр для дітей та юнацтва» не скасував самостійно Протокол №5 засідання комісії (уповноваженого) із соціального страхування від 08.02.2016 року про відмову призначити допомогу по тимчасової непрацездатності за період з 26.10.2015 року по 04.11.2015 року та 05.11.2015 року по 20.11.2015 року. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва», третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Фонд соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції про скасування рішення комісії від 08.02.2016 року, та зобов`язати вчинити певні дії відмовлено. Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування рішення комісії від 08.02.2016 року, та зобов`язати вчинити певні дії - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Не погоджується з висновками суду щодо відмови у задоволені позовних вимог через пропуск строку позовної давності. Вказує, що відповідач не подавала до суду жодної заяви про застосування строку позовної давності. Вказує, що без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише з наявністю про це заяви сторони. Таким чином, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність (постанови ВСУ від 24.06.2015 № 6- 738цс15, від 18.03.2015 № 6-25цс15). У випадку подання усної заяви про застосування строку позовної давності, необхідно чітко та вголос викласти її зміст та вимагати занесення стислого змісту цієї заяви до журналу судового засідання в порядку ЦПК чи протоколу в порядку ГПКУ (ухвала ВССУ від 17.06.2015 р.). Звертає увагу на те, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Вказує, що судом жодним чином не зазначено, чи порушено права позивача, а лише здійснено аналіз доказів та доводів сторін без жодних висновків. Наголошує, що судом не розглянуто та не досліджено жодної обставини та доказу, які б надали би чіткого розуміння, що апелянт пропустив строк на звернення до суду для захисту порушених прав, цей факт також жодним чином не зазначений у судовому рішенні. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12, 81 ЦПК України). Судом першої інстанції встановлено, що 01.10.2013 року по 30.06.2016 року ОСОБА_1 перебувала на посаді методиста І категорії по роботі з учнівською та студентською молоддю в Обласному комунальному закладі «Харківський театр для дітей та юнацтва» по строковому трудовому договору. 23 жовтня 2015 року о 16 год. 30 хв. була отримана невиробнича травма, у зв`язку з чим перебувала на лікарняному з 26.10.2015 року по 23.01.2016 року. По листах непрацездатності серії АГР №167814 з 26.10.2015 по 04.11.2015 та серії АГР № 265081 з 05.11.2015 року по 20.11.2015 року, виданих у зв`язку з невиробничою травмою, комісією із соціального страхування ОКЗ «ХТДЮ» 08.02.2016 року було прийняте рішення про відмову в призначенні допомоги згідно пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України № 1105-XIV. Згідно Акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 23.10.2015 о 16 год. 30 хв. від 11 лютого 2016 року визнано вищезазначений нещасний випадок вважати таким, що не пов`язаний з виробництвом. Відповідно до листа Головного управління Держпраці у Харківській області від 25.01.2019 року в ході інспекційного відвідування адміністрацією ОКЗ ХТДЮ надані листки непрацездатності серії АГР №167814 від 26.10.2015 року та серії АГР №265081 від 05.11.2015 року. Заява-розрахунок щодо фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам адміністрацією ОКЗ ХТДЮ до фонду соціального страховиком за листком непрацездатності серії АГР №167814 від 26.10.2015 року надано 25.11.2015 року. Відповідно до заяви-розрахунку нараховано допомогу у розмірі 188,24 грн. Відповідно до Протоколу засідання комісії соціального страхування №17 від 01.12.2015 року розглянувши звернення та документи про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам, комісія вирішила відмінити допомогу, у зв`язку з відсутністю пояснення обставин невиробничої травми та повернути лікарняний на дооформлення. Протоком засідання комісії соціального страхування №5 від 08.02.2016 року вирішено не призначати допомогу по тимчасовій непрацездатності за листами непрацездатності серії АГР №167814 від 26.10.2015 року та серії АГР №265081 від 05.11.2015 року відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України №1105 у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку з захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій пов`язаних з таким сп`янінням. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Згідно статті 255 КЗпП України види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах. Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до приписів ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455 (в редакції що діяла на момент нещасного випадку) тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах. Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності (п. 1.7). Листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу (п. 1.9). Особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо), листок непрацездатності (довідка) видається за місцем їх тимчасового перебування з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу на число днів непрацездатності (п. 1.10). Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного із страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві (стаття 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»). Водночас ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням.Разом з тим, відмова в призначенні матеріального забезпечення у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок, зокрема алкогольного сп`яніння, буде обґрунтованою лише у випадку, якщо між уживанням алкоголю й отриманою травмою чи захворюванням є прямий причинно-наслідковий зв`язок. Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду є Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Причинно-наслідковий зв`язок між сп`янінням та травмуванням установлює комісія із соціального страхування підприємства, де працює потерпілий, після розслідування та з`ясування причин нещасного випадку невиробничого характеру. Таким чином, підставою для застосування ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є наявність у листку непрацездатності відмітки про алкогольне, наркотичне або токсичне сп`яніння та встановлення причинного зв`язку травми (захворювання) з таким сп`янінням. Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи. Згідно з частиною третьою статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що виплаті роботодавцем допомоги по тимчасовій непрацездатності передує комплекс дій, у тому числі прийняття комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно листа Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності від 01.12.2016 року, спеціалістами відділу експертизи тимчасової непрацездатності та якості медичних послуг Харківського обласного відділення у соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено перевірку обґрунтованості видачі та правильності оформлення листів непрацездатності серії АГР №167814 з 26.10.2015 по 04.11.2015 та серії АГР №265081 з 05.11.2015 по 20.11.2015 року. Комунальним закладом охорони здоров`я «Харківська міська клінічна лікарня №11». На підставі даних, викладених в первинній медичній документації, встановлено, що вказані листки непрацездатності видані обґрунтовано з приводу випадку непрацездатності за наслідками одержаної 23.10.2015 невиробничої травми. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України № 1105-ХІУ допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням. Встановлення стану алкогольного сп`яніння встановлюється у тому випадку, коли показник алкоголю в крові особи більше 0,2 проміле. У довідці, яка була надана 21.01.2016 року КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.проф.О.І.Мещанінова» на запит адміністрації ОКЗ «Харківський театр для дітей та юнацтва» вказаний показник алкоголю в крові - 0,06 проміле, травму за ступенем тяжкості віднесено до легкої. Відповідно до критеріїв оцінки ступеню сп`яніння цей показник є фізіологічною нормою. Тобто, показник 0,06 проміле визначається тоді, коли має місце вживання алкоголю у кількості, яка не дає функціональних змін в організмі. Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що травму 23 жовтня 2015 року, яка первісно стала причиною тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , остання отримала внаслідок алкогольного сп`яніння, з урахуванням висновків Фонду соціального страхування України в Харківській області у листі від 01.12.2016 року, колегія суддів вважає, що комісією соціального страхування, рішення якої оформлено протоколом № 5 було безпідставно відновлено у призначенні ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності. Між тим, за змістом ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Як вбачається з матеріалів справи протокол №5 Комісії (уповноваженого) із соціального страхування «Харківського театру для дітей та юнацтва» від 08.02.2016 року позивачем отримано 09.02.2016 року, з позовною заявою ОСОБА_1 звернулась 12.02.2019 року. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на відсутність заяви відповідача про застосування позовної давності. Між тим, така заява міститься на а.с. 179-181 у т. 1 цієї цивільної справи, поважних причин пропуску строку позовної давності судом не встановлено. Доводи ОСОБА_1 про те, що вона тривалий час відстоювала свої права та у судовому порядку намагалась довести, що її травма пов`язана з виробництвом, що в ході розгляду тієї справи були встановлені обставини, на які вона зараз посилається - не заслуговують на увагу, оскільки про відмову у призначенні їй допомоги по тимчасовій непрацездатності вона була обізнана, отримавши 09.02.2016 року копію протоколу № 5 від 08.02.2016 року та не була позбавлена можливості його оскаржити. Повно і правильно встановивши обставини справи та застосувавши при вирішенні спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову в частині скасування рішення Комісії із соціального страхування ОКЗ «ХТДЮ» від 08.02.2016 року оформленого протоколом №5 та зобов`язання ОКЗ «ХТДЮ» повторно винести на комісію із соціального страхування ОКЗ «ХТДЮ» питання призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за листками непрацездатності серії АГР № 167814 за період 26.10.2015 року по 04.11.2015 року та серія АГР № 265081 за період 05.11.2015 року до 23.11.2015 року. Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Обласного комунального закладу "Харківський театр для дітей та юнацтва» на її користь допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 1411 грн., середнього заробітку за час затримки виплати допомоги з тимчасової втрати непрацездатності оскаржуваним рішенням - вирішено не було. Справа поверталась до суду першої інстанції для вирішення питання в цій частині. Додаткове рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 березня 2021 року, яке було ухвалено з цього приводу ОСОБА_1 наразі не оскаржила, хоча не позбавлена можливості це зробити. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий - Н.П. Пилипчук Судді - С.С. Кругова О.Ю. Тичкова