Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/10599/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10599/20 головуючий суддя І інстанції Ніколайчук С.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М., суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Павлоградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року в адміністративній справі №160/10599/20 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостінйних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Павлоградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостінйних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача з відмови в оплаті часу знаходження позивача на тимчасовій непрацездатності з 04 травня 2020 року по 15 травня 2020 року; - зобов`язати відповідача нарахувати відповідно до встановленого законом порядку за рахунок Фонду соціального страхування України допомогу по тимчасовій непрацездатності за період часу з 04 травня 2020 року по 15 травня 2020 року в розмірі 9660,48 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними дії Павлоградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області з відмови в оплаті часу знаходження позивача на тимчасовій непрацездатності з 04 травня 2020 року по 15 травня 2020 року. Зобов`язано Павлоградське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області нарахувати ОСОБА_1 відповідно до встановленого законом порядку за рахунок Фонду соціального страхування України допомогу по тимчасовій непрацездатності за період часу з 04 травня 2020 року по 15 травня 2020 року в розмірі 9660,48 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Павлоградське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду надається на загальних підставах за календарні дні тимчасової непрацездатності працівникам, яким на час простою визначено спеціальний графік виходу на роботу або передбачено необхідність виходу на роботу на певний період, що третьою особою виконано не було. ОСОБА_1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 , є громадянином України, згідно з паспортом серії НОМЕР_1 . Згідно з трудовою книжкою позивача серії АС №660033 від 18.07.1997 року, останній працює з 01.01.2013 року повний робочий день у ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля». Згідно з листком непрацездатності серії АДЮ 716851 та серії АДЮ №065408, позивач перебував на лікарняному з 30.04.2020 року по 15.05.2020 року. Наказом №46 від 15.04.2020 року ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» в період часу з 20.04.2020 року по 15.05.2020 року перебувало у простої. Перші 5 календарних днів знаходження позивача на тимчасовій непрацездатності з 29.04.2020 року по 03.05.2020 року було оплачено позивачу підприємством, згідно зі ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Інший період з 04.05.2020 року по 15.05.2020 року в сумі 9660,48 грн. має бути оплачений відповідачем, у зв`язку з чим 17.06.2020 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» подано до відповідача заяву-розрахунок про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Вказане підтверджується відповіддю ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на заяву позивача від 16.07.2020 року, датовану 05.08.2020 року №15/1433. 23.06.2020 відповідачем відхилено заяву- розрахунок у зв`язку з включеними до неї листків непрацездатності працівників підприємства з періодом непрацездатності, що збігається з періодом простою підприємства. 16.07.2020 року позивач звернувся до відповідача з приводу невиплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування України за місцем роботи ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» по листках непрацездатності. 24.07.2020 року Павлоградським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом №24.1-15/2427, в якій зазначено, що враховуючи, що дні хвороби за листком непрацездатності АДЮ №065408 збігаються з періодом простою підприємства та відсутній факт виходу на роботу для підтримання життєдіяльності підприємства, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування України не надається. Не погодившись з наведеними доводами відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час простою підприємства не з вини працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватись працівнику на загальних підставах. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до ст. 18 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною). Відповідно до ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві. Згідно ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності. Згідно ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Відповідно до ст. ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом. Порядок оформлення і видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, визначено Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвредженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 09 квітня 2008 року №189 (далі - Порядок № 189). Згідно з пунктом 3.2 Порядку № 189, організація експертизи тимчасової непрацездатності здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2011 року №455 та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, які не містять положень, згідно з якими листок непацездатності не видається у період простою підприємства. Відтак, наведені норми містять вичерпний перелік підстав, при яких допомога по тимчасовій непрацездатності не призначається, які розширеному тлумаченню не підлягають і, період простою підприємства, до такого переліку не належить, а єдиною і необхідною умовою, що підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином виданий та оформлений листок непрацездатності. Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для відмови позивачу в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності були висновки відповідача відносно того, що дні хвороби позивача за листком непрацездатності АДЮ №065408 збігаються з періодом простою підприємства та відсутній факт виходу на роботу для підтримання життєдіяльності підприємства. Однак, колегія суддів апеляційного суду наголошує, що вичерпний перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, визначений ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і, період простою підприємства, не належить до такого переліку підстав. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції відносно наявності підстав для задоволення позовних вимог. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Павлоградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року в адміністративній справі №160/10599/20 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко