Ухвала КГС ВС № 910/11692/20

УХВАЛА 13 серпня 2021 року м. Київ Справа № 910/11692/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Краснова Є. В., розглядаючи матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка "Донаре віта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 (колегія суддів: Шапран В. В., Андрієнко В. В., Буравльов С. І.) і рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 (суддя Полякова К. В.) у справі за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Київська обласна сільськогосподарська брокерсько - комерційна фірма "Обрій" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка "Донаре віта" про стягнення заборгованості та виселення за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка "Донаре віта" до Комунального підприємства Київської обласної ради "Київська обласна сільськогосподарська брокерсько - комерційна фірма "Обрій" про стягнення збитків та зобов`язати вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 30.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка "Донаре віта" звернулося із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 (повний текст підписаний 13.07.2021) і рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021, в якій просило скасувати судові рішення в частині задоволення первісних позовних вимог про стягнення 397 133, 90 грн основного боргу та 16 733, 95 грн пені та виселення скаржника із займаного нежитлового приміщення та в частині відмови у задоволенні зустрічних вимог і ухвалити нове рішення в цій частині, яким в задоволенні первісних вимог про стягнення 397 133, 90 грн основного боргу та 16 733, 95 грн пені та виселення скаржника - відмовити, а зустрічні позовні вимоги про стягнення 1 220 888, 31 грн збитків та усунення перешкод у користуванні нежитловим орендованим приміщенням шляхом відновлення електропостачання та водопостачання - задовольнити. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2021 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю. Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду 1) позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»). У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір" та з урахуванням вимог касаційної скарги, судовий збір за її подання мав бути сплачений в сумі 57 450, 68 грн ((397 133, 90 грн основного боргу + 16733, 95 грн пені) х 1,5 % + 2 102 грн за немайнову вимогу) + (1 220 888,31 грн збитків х 1,5 % + 2 102 грн за немайнову вимогу)) х 200%. До касаційної скарги додано докази сплати судового збору у розмірі 52 021 грн (платіжне доручення № 1680 від 29.07.2021), тобто не у повному обсязі. З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 5 429, 68 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку: 207 та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК у зв`язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права при вирішенні спору. Суд звертає увагу на те, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених зокрема пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19). Водночас, зазначення у касаційній скарзі загальної вказівки на незастосування положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-ІХ та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID - 19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ без належного обґрунтування, є недостатнім для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України. У зв`язку з вищенаведеним, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху. Для усунення недоліків касаційної скарги, поданої, на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник має зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. При цьому слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 298 ГПК особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. Разом з тим, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами частини другої статті 287 ГПК. Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді незазначення передбачених вищенаведеними вимогами закону підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Крім того, у касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання (дії) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Однак враховуючи те, що касаційну скаргу скаржника залишено без руху, тобто питання про відкриття касаційного провадження наразі позитивно не вирішено, у суду відсутні підстави для розгляду на даний момент даного клопотання. Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка "Донаре віта" залишити без руху до 10.09.2021.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Клініка "Донаре віта" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Клініка "Донаре віта" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснов