Ухвала КЦС ВС № 185/3687/18

Ухвала 9 липня 2021 року м. Київ справа № 185/3687/18 провадження № 61-10900ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградсьго міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 2 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Павлоградська районна державна адміністрація, Друга павлоградська державна нотаріальна контора, про визнання недійсними та скасування свідоцтв, визнання недійсним договору дарування, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, визнання незаконними та скасування рішень, скасування державної реєстрації права власності, ВСТАНОВИВ: 30 червня 2021 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Павлоградсьго міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 2 червня 2021 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. До касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване тим, що заявник не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку із відсутністю грошових коштів. На підтвердження вказаних доводів заявником додано довідку про доходи від 15 червня 2021 року, зі змісту якої вбачається, що з червня 2020 року до травня 2021 року ОСОБА_1 отримано 20 812 грн. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони за попередній календарний рік. Керуючись статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», касаційний суд доходить висновку про те, що для вирішення питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» заявник повинна надати докази, які б підтверджували розмір її доходу. Обставини, зазначені ОСОБА_1 , не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження її реального майнового стану, у тому числі за попередній календарний рік, який перешкоджає заявнику виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. Заявником не доведено обставин, які б свідчили про наявність достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору. Тому клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не підлягає задоволенню. Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує судові рішення в частині задоволених позовних вимог (однієї майнового характеру та чотирьох немайнового характеру). Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн). За таких обставин за подання касаційної скарги в частині оскарження задоволених позовних вимог немайнового характеру заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5 638,40 грн (2 819,20(704,80*4)*200%), про що надати відповідний документ або документ, що підтверджує підстави звільнення її від сплати судового збору. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8 810 грн). Розмір судового збору за подання позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння визначається з урахуванням вартості спірного майна. Ціна позову визначається на день подання позову і саме з такої ціни позову визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Подана касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей щодо ціни позову, що унеможливлює визначення розміру судового збору. За таких обставин заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру, виходячи з 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, яка становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8 810 грн). Судовий збір у розмірі 704,80 грн сплачувався за подання до суду позовної заяви майнового характеру у разі, якщо 1 відсоток ціни позову становив менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у розмірі 8 810 грн - якщо 1 відсоток ціни позову становив більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградсьго міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 2 червня 2021 року залишити без руху. Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків. У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко