Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/8914/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6666/21 Справа № 201/8914/20 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Свистунової О.В. суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А. за участю секретаря Гулієва М.І.о., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2021 року по справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, В С Т А Н О В И Л А: Жовтневим районним судом міста м. Дніпропетровська 02 жовтня 2020 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 17 вересня 2020 року. У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд судового наказу від 02 жовтня 2020 року, виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, за нововиявленими обставинами. Заява мотивована тим, що при постановленні судового наказу суду не були відомі факти, за наявності яких суд прийняв би інше рішення. Вказав, що підстав стягувати з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , немає, оскільки він в цілому приймає активну участь у його утриманні та вихованні. Крім того, 05 грудня 2019 року за попередньою домовленістю з колишньою дружиною ОСОБА_1 в рахунок сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , він за згодою виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради, уклав договір дарування квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого передав у власність свого малолітнього сина указану квартиру. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 17 травня 2021 року скасовано судовий наказ № 201/8914/20 (2-н/263/1755/2020) від 02 жовтня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 17 вересня 2020 року. У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 17 травня 2021 року, відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, судовий наказ Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 жовтня 2020 року залишити в силі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не доведені обставини, що мають значення для справи. Також, скаржник зазначає, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Жовтневим районним судом міста м. Дніпропетровська 02 жовтня 2020 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 17 вересня 2020 року. У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд судового наказу від 02 жовтня 2020 року, виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, за нововиявленими обставинами. Заява мотивована тим, що при постановленні судового наказу суду не були відомі факти, за наявності яких суд прийняв би інше рішення. Крім того, 05 грудня 2019 року за попередньою домовленістю з колишньою дружиною ОСОБА_1 в рахунок сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , він за згодою виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради, уклав договір дарування квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого передав у власність свого малолітнього сина указану квартиру. Задовольняючи заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що вказані обставини є істотними для вирішення питання про видачу судового наказу і не були відомі на час розгляду судом заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке. Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. За змістом статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Згідно з частиною восьмою статі 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта стаття 423 ЦПК України). Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Як встановлено із матеріалів справи, наведені у заяві обставини, щод 05 грудня 2019 року було укладено договір дарування квартири, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Я.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4619, були відомі на час видачі судового наказу, адже стягувач надала свою письмову згоду на укладення вказаного договору(а.с.69), зазначене в свою чергу свідчить про відсутність однієї з обов`язкових ознак нововиявлених обставин, а саме те, що ці обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою. При цьому, колегія суддів враховує, також, і те, що ЦПК України не передбачає можливості скасування судового наказу про стягнення аліментів відповідно до п.4 ч.1 ст.161 цього Кодексу. У випадку незгоди боржник вправі захистити своє право шляхом подачі позову про зменшення розміру аліментів (припинення стягнення, тощо) (ч.7 ст.170 ЦПК України). Разом з тим, в порядку наказного провадження вирішуються безспірні вимоги, передбачені статтею 161 ЦПК України, без перевірки обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 168 ЦПК України). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини на які посилається заявник не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки ці обставини були відомі на час розгляду справи, що не заперечується ним самим в заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами; вони не підлягають дослідженню під час вирішення питання стягнення аліментів в порядку наказного провадження, а тому не можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.В. Свистунова Судді: Т.П. Красвітна І.А. Єлізаренко