Постанова 4815 № 557/1986/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 серпня 2021 року м. Рівне Справа № 557/1986/19 Провадження № 22-ц/4815/666/21 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С. секретар судового засідання Пиляй І. С. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - Інститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, - Державне підприємство «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, - Національна академія аграрних наук України, - Конкурсна комісія для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційні скарги Національної академії аграрних наук України, ОСОБА_2 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 21 січня 2020 року, ухвалене в складі судді Пацка Д. В. у смт Гоща о 16:01, повний текст складено 27.01.2020 року, в с т а н о в и в : У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, Національної академії аграрних наук України, Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної Комісії, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди в якому просив: -визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної Комісії Національної академії аграрних наук України від 26.11.2019 щодо визначення переможцем конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України ОСОБА_2 , оприлюднене на офіційному сайті Національної академії аграрних наук України 26.11.2019; -зобов`язати Національну академію аграрних наук України провести повторний конкурс на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України з дотриманням вимог Постанови КМУ від 03.09.2008 № 777; -визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України від 426-к від 12.12.2019 Про звільнення ОСОБА_1 ; -зобов`язати Інститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України; -стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 845,19 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що працював на посаді директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Науково-виробничого центру «Соя» Національної академії аграрних наук України за контрактом 01 квітня 2016 року до 01 квітня 2017 року. З 01.01.1018 року наказом президента Національної академії аграрних наук України № 339-к від 26.12.2017 року його призначено на посаду виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Науково-виробничого центру «Соя» Національної академії аграрних наук України до призначення директора у встановленому законом порядку. З 01.07.2019 року Державне підприємство «Дослідне господарство «Тучинське» Науково-виробничого центру «Соя» Національної академії аграрних наук України перейменоване на Державне підприємство «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (далі ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України). 26 листопада 2019 року відбулося засідання Конкурсної комісії на посаду ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України, за результатами конкурсу на заміщення посади директора підприємства переможцем конкурсу визначено ОСОБА_2 , а 17 грудня 2019 року дізнався про існування наказу Національної академії аграрних наук України від 12 грудня 2019 року № 426-К про звільнення його з посади виконуючого обов`язки директора, у зв`язку із закінченням строку трудового договору. З наказом Національної академії аграрних наук України про звільнення та результатами конкурсу не погоджується, оскільки є протиправні. Позивач рахує, що працював за безстроковим трудовим договором, оскільки більше двох місяців працював на посаді виконуючого обов`язки директора, протягом яких його не було ані затверджено на посаді директора, ані призначено нового директора, тому наказ Національної академії аграрних наук України від 12 грудня 2019 року № 426-К про звільнення із займаної посади на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, у зв`язку із закінчення строку трудового договору, є незаконним. Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 21 січня 2020 року позов задоволенно частково: -скасовано рішення Конкурсної комісії Національної академії аграрних наук України від 26.11.2019 щодо визначення переможцем конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України ОСОБА_2 , оприлюднене на офіційному сайті Національної академії аграрних наук України 26.11.2019 року; - визнано незаконним та скасовано Наказ Національної академії аграрних наук України № 426-к від 12.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 »; - зобов`язано Інститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, Національну академію аграрних наук України поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України; - стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 845 грн. 19 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено, вирішено питання судових витрат. Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, Національна академія аграрних наук України (далі НААН України), ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати рішення суду першої інстанції. У своїй апеляційній скарзі НААН України покликається на те, що судом не розглянуто клопотання НААН України про залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду, оскільки його аналогічні два позови перебувають у провадженні Запорізького окружного адміністративного суду та у провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Судом порушено ч.3 ст. 53 ЦПК України, оскільки не залучено до участі у справі ОСОБА_2 , як третю особу, яка перемогла у конкурсі на посаду директора. За наказом № 339-к від 28.12.2017 року НААН України ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство "Тучинське" ІСГ ЗП НААН України з 01.01.2018 року до призначення директора у встановленому законом порядку. Порядок укладення контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при прийнятті на роботу врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 року № 203 та постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.20089 року № 777, в яких визначено, що без проведення конкурсного відбору та укладення контракту призначення на посаду директора державного підприємства є незаконним. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.11.2018 року у справі № 645/3006/17. Укладений із ОСОБА_1 договір є строковим і після закінчення строку дії трудовий договір припиняється на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Обрання за конкурсом претендента на посаду є подією, пов`язаною із закінченням строку трудового договору. Згідно п.4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління, відповідно до покладених на них завдань , призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. Відповідно до п. 7.5 Статуту ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України директор підприємства призначається на посаду на конкурсній основі та звільняється з неї президентом НААН України, відповідно до діючого законодавства. Контракт з директором підприємства також укладається НААН України. Звільнення ОСОБА_1 в період його тимчасової непрацездатності не є порушенням трудового законодавства, оскільки ч. 3 ст. 40 КЗПП України забороняється звільняти працівника у період його непрацездатності на підстав ст.. 40, 41 КЗПП України. Просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Щодо поданої апеляційної скарги ОСОБА_2 слід зазначити, що останній оскаржив рішення в частині задоволення вимог про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної Комісії Національної академії аграрних наук України від 26.11.2019 року. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 провизнання протиправним та скасування рішення Конкурсної Комісії, зобов`язання НААН України провести повторний конкурс закрито, рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 21 січня 2020 року щодо вказаних позовних вимог, після перегляду касаційним судом, набрало законної сили. Так, постановою Рівненського апеляційного суду від 21 травня 2020 року апеляційні скарги НААН України, ОСОБА_2 задоволені частково. Рішення Гощанського районного суду від 21 січня 2020 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрито. Роз`яснено позивачу що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Також постановою Рівненського апеляційного суду від 04 червня 2020 року скасовано заходи забезпечення позову застосованні ухвалою Гощанського районного суду від 19 грудня 2019 року у даній справі №557/1986/19. Постановою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 травня 2020 року задовольнено частково: - постанову Рівненського апеляційного суду від 21 травня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України, ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України, НААН України, Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди скасувано справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; - постанову Рівненського апеляційного суду від 21 травня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної Комісії НААН України від 26 листопада 2019 року та зобов`язання НААН України провести повторний конкурс на заміщення вакантної посади директора ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України залишено без змін; - постанову Рівненського апеляційного суду від 04 червня 2020 року про скасування заходів забезпечення позову залишено без змін. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи висновки постанови Верховного Суду 24 лютого 2021 року про залишення без змін постанови Рівненського апеляційного суду від 21 травня 2020 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної Комісії НААН України від 26 листопада 2019 року та зобов`язання НААН України провести повторний конкурс на заміщення вакантної посади директора ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України, у даному апеляційному провадженні підлягає перегляду рішення Гощанського районного суду від 21 січня 2020 року тільки в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу НААН України від 426-к від 12.12.2019, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. На апеляційну скаргу надійшли відзиви від представника ОСОБА_1 та представника відповідача ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України. Вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційні скарги безпідставні. Просять рішення суду залишити без змін. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційних скарг стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції свої висновки вмотивував тим, що строк, на який було призначено ОСОБА_1 , вважається автоматично продовженим, тобто безстроковим, тому не було підстав звільняти позивача на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, а у НААН України не було підстав для проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора ДП "ДГ «Тучинське ІСГ НААН України». Суд послався на положення ч. 1 ст. 39-1 КЗпП України, відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Суд першої інстанції також вказав на незаконність звільнення ОСОБА_1 під час тимчасової непрацездатності, зазначивши, що таке звільнення було під час перебування позивача на лікарняному, і, відповідно до положень частини третьої статті 40 КЗпП України, є підставою для поновлення позивача на роботі. Проте, з таким висновами суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується. Судом встановлено: 1 квітня 2016 року між Науково-виробничим центром «Соя» НААН України та ОСОБА_1 укладено контракт строком на один рік до 01.04.2017 року за яким останнього призначено на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Науково-виробничого центру «Соя» Національної академії НААН України. З 01.01.1018 року наказом президента Національної академії аграрних наук України № 339-к від 26.12.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Науково-виробничого центру «Соя» Національної академії аграрних наук України до призначення директора у встановленому законом порядку. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Положеннями цього Закону передбачено, що наймання на роботу керівника підприємства, установи та організації (надалі підприємство), що є у державній власності, здійснюється шляхом укладення з ним контракту. У відповідності до норм цього Закону постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 03 вересня 2008 року затверджено Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки(далі Порядок). Згідно пункту 3 Порядку для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, крім керівників особливо важливих для економіки підприємств, суб`єкт управління утворює постійно діючу комісію або комісії для конкурсного відбору керівників окремих підприємств. За частиною 4 пункту 18 Порядку (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення комісії (а у випадках, визначених абзацами другим і п`ятим цього пункту, - рішення Кабінету Міністрів України) є підставою для укладення контракту між суб`єктом управління (господарською структурою) та переможцем конкурсного відбору. Державне підприємство «Дослідне господарство «Тучинське» Науково-виробничого центру «Соя» Національної академії аграрних наук України з 01.07.2019 року перейменоване на Державне підприємство «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (далі ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України). 26 листопада 2019 року відбулося засідання Конкурсної комісії Національної академії аграрних наук України на заміщення вакантної посади ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України. ОСОБА_1 брав участь у конкурсі на посаду керівника ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України. Згідно з протоколом № 1 від 04.10.2019 засідання Конкурсної комісії за результатами конкурсу на заміщення посади директора державного підприємства переможцем конкурсу визначено ОСОБА_2 . За результатами конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України, наказом Національної академії аграрних наук України від 12 грудня 2019 року № 426-К звільнено ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора, у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Надавши згоду на призначення виконуючим обов`язки директора ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України до призначення керівника цього підприємства у встановленому законодавством порядку, ОСОБА_1 мав усвідомлювати, що він виконуватиме такі обов`язки тимчасово до вирішення питання призначення керівником підприємства відповідно до вимог законодавства на конкурсній основі, а відтак може бути звільнений від їх виконання на підставі наказу президента НААН України. Суд апеляційної інстанції виходить із того, що між сторонами наявні строкові трудові правовідносини і спір підлягає вирішенню на підставі правових норм, що регулюють умови трудового договору з визначеним строком із врахуванням рішення конкурсної комісії. Оскільки, між НААН України та ОСОБА_1 був укладений строковий трудовий договір, строк дії якого визначався настанням юридичного факту - прийняттям відповідного рішення конкурсною комісією уповноваженого органу управління про призначення на посаду директора підприємства, звільнення позивача, з урахуванням змісту наказу про призначення, відповідає пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Такі висновки у подібних правовідносинах містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 310/2284/17. Висновок суду першої інстанції про те, що трудовий договір між НААН України та ОСОБА_1 , в силу положені ч. 1 ст. 39-1 КЗпП України, був безстроковим суперечить обставинам справи та нормам трудового законодавства. Частиною другою статті 39-1 КЗпП України встановлено, що трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23 КЗпП України. Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Згідно зі статтею 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення. Отже, у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певної події, зокрема до прийняттям відповідного рішення конкурсною комісією уповноваженого органу управління про призначення на посаду директора підприємства, такий договір вважається укладеним на певний строк, підпадає під частину другу статті 23 КЗпП України тому настання обумовленої події є підставою для припинення трудового договору у зв`язку з закінченням строку його дії та виключає застосування статті 39-1 КЗпП України. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06.12.2019 року до 19.12.2019 року знаходився на лікарняному, що підтверджено листом непрацездатності серії АДЧ №526225. Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 04 вересня 2019 року N 6-р (II)/2019 дійшов висновку, що положення частини третьої статті 40 КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини. Апеляційний суд враховує, що наказ про звільнення ОСОБА_1 видано 12 грудня 2019 року, тобто у період, коли позивач був непрацездатний, що є порушенням частини третьої статті 40 КЗпП України. Проте наслідком звільнення працівника у період його непрацездатності є зміна дати звільнення, а не поновлення на роботі. Аналогічний за змістом висновок висловлений у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі N 545/1151/16-ц (провадження N 61-17196вв19), від 11 грудня 2019 року у справі N 522/3410/15-ц (провадження N 61-43676св18), від 16 червня 2020 року у справі N 750/8456/17 (провадження N 61-22946св18). Зазначене суд першої інстанції до уваги не взяв та помилково вважав, що звільнення ОСОБА_1 під час його тимчасової непрацездатності є безумовною підставою для поновлення його на роботі. Оскільки, позивач звільнений у зв`язку із закінченням строкового трудового договору, відповідно до вимог законодавства, відсутні підстави для його поновлення. Порушення прав позивача, а саме звільнення його у день перебування на лікарняному може бути усунено судом шляхом зміни дати звільнення, тобто визначення дати припинення трудових відносин у перший день після закінчення періоду непрацездатності за наявності підстав для звільнення, тобто вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, змінити дату звільнення з посади виконуючого обов`язки директора ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України з "16 грудня 2019 року " на "20 грудня 2019 року". Під час апеляційного провадження представник позивача вказував на те, що звільнення позивача є незаконним, оскільки рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі №460/4700/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України від 26.11.2019 щодо визначення переможцем конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України. Такі аргументи представника позивача не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом з огляду на приписи ст.. 367 ЦПК України, якою врегульовано межі розгляду справи апеляційним судом. За ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Підстави незаконності звільнення ОСОБА_1 пов`язував із перебуванням у безстрокових відносинах із НААН України і з цих же підстав вважав незаконним проведення конкурсу, також незаконність звільнення пов`язував із звільненням у період непрацездатності. Посилання представника позивача, як на підставу незаконності звільнення, на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі №460/4700/19 не може заслуговувати на увагу апеляційного суду також з тих підстав, що вказане рішення вступило в законну силу 16.11.2020 року, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення, і Рівненський окружний адміністративний суд у своєму рішенні визнав протиправним рішення Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Тучинське» ІСГ ЗП НААН України від 26.11.2019 з інших підстав, аніж ОСОБА_1 вказував у позовних вимогах у справі, яка переглядається, Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права(ст. 376 ЦПК України). Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України задовольнити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 21 січня 2020 року скасувати. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України з "16 грудня 2019 року " на "20 грудня 2019 року". У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Національної академії аграрних наук України від 426-к від 12.12.2019 Про звільнення ОСОБА_1 та у задоволенні позову до Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України про поновлення на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 серпня 2021 року. Головуючий Н. М. Ковальчук Судді: С. В. Хилевич С. С. Шимків