Постанова 4824 № 310/157/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції: Козленко Г.О. Єдиний унікальний номер справи № 310/157/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11489/2021 ПОСТАНОВА Іменем України 12 серпня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мережко М.В., суддів: Верланова С.М., Савченка С.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фесенко Сергій Іванович, на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року про повернення заяви заявникові у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, встановив: У січні 2019 року позивач звернувся до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області із вказаним позовом. Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 квітня 2019 року позов задоволено. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у травні 2020 року подали заяви про перегляд заочного рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 квітня 2019 року. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 листопада 2019 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення скасовано заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 квітня 2019 року по цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та передано справу за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва для розгляду справи в загальному порядку. Ухвалою від 15 червня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження. В підготовчому судовому засіданні представник, який діє в інтересах ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи на вирішення якої просив поставити перелік питань. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року заяву повернуто заявнику. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд неправильно застосував до поданої заяви ст. 116 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 є відповідачем по справі. Вказує, що суд не врахував норми Закону України «Про судовий збір», якими не передбачено сплату судового збору за подання таких заяв. Зазначає, що суд порушив принцип рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 року відкрито провадження у справі. За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч.3 ст.116 ЦПК України). Частиною 2 ст.116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Тобто одним із способів забезпечення судом доказів є призначення експертизи, що передбачено ст.116 ЦПК України. При цьому, відповідно до вимог ч.3 ст. 117 ЦПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви. Однак, в порушення вказаних положень законодавства, до заяви про забезпечення доказів не додано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі, встановленому законом. Водночас, відповідно до ч.4 ст.117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення такого клопотання заявнику. Посилання апелянта на порушення суддею першої інстанції принципу рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та не підтверджені жодними доказами. Доводи апеляційної скарги щодо можливості застосування положень ст.. 116 ЦПК України лише до позивача у справі є безпідставними, оскільки, як визначено безпосередньо у тексті частини першої вказаної статті, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Твердження апелянта про наявність колізії між нормами чинного ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», яким не передбачено сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів також оцінюються судом критично. Так, відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору за подання до суду: заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз`яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів; встановлюються у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для фізичних осіб. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказана ухвала є законною та обґрунтованою, ухваленою на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фесенко Сергій Іванович, залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: М.В. Мережко Судді: С.М. Верланов С.І. Савченко