Постанова 4824 № 359/5770/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/3707/2021 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий в суді першої інстанції: Ткаченко Д.В. Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Маліновський О.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнутоз ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. Як зазначено у постанові, 19 червня 2021 року о 09 год. 10 хв. в с. Гора по вул. Бориспіль-7, ДПМА Бориспіль, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в присутності двох свідків він відмовився. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити справу за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що матеріали справи не містять доказів того що він керував транспортним засобом в нетверезому стані та вказує на те, що машину він продає та саме покупець просив проїхатись на що він погодився, проте коли під`їхали поліцейські, покупець відійшов та не повернувся до автомобіля. Крім того зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній постанові перекручував факти, висував явні здогади, на які посилається при винесенні рішення, а тому вважає, що постанова суду містить явно неправдиві відомості, які безумовно спростовуються матеріалами справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав. При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об`єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка, керуючись законом суд прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №013253, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безпідставними, не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №013253 від 19.06.2021 року з яким ОСОБА_1 ознайомився, поставши власноруч підпис в протоколі при цьому не надавши жодних пояснень по суті (а.с.1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили добровільну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога (а.с.4-5) та наявним в матеріалах справи направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що після повідомлення поліцейським встановлених наркотичних ознак наркотичного сп`яніння жодних заперечень чи зауважень від ОСОБА_1 не надходило та сам ОСОБА_1 поводив себе агресивно, постійно підвищував голос на зауваження працівників поліції не реагував та постійно наполягав на складанні протоколу. Посилання ОСОБА_1 на те, що він 23.06.2021 самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичній лабораторії «CSD» за результатом якого жодних наркотичних речовин у сечі ОСОБА_1 не виявлено, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 визнано винуватим не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Вказаний результат висновку медичної лабораторії «CSD» від 23 червня 2021 року, не може бути взятий до уваги, оскільки огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в спеціалізованих медичних установах в присутності поліцейського відповідно до ст.266 КУпАП, про що вже обґрунтовано зазначено в оскаржуваній постанові. Крім того, посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом є безпідставними та не підтверджені жодним чином, оскільки на місці події ОСОБА_1 жодного разу не зазначав про те, що він не керував транспортним засобом, а надані пояснення в апеляційної інстанції, розцінюються судом як намагання уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, оскільки в наданих власноручних поясненнях ОСОБА_1 до суду першої інстанції, які містяться в матеріалах справи (а.с.17), ОСОБА_1 зазначав, що він стояв на узбіччі, оскільки у нього зламався автомобіль та зазначив поліцейським, що коли відремонтує машину поїде далі, що спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом. В матеріалах справи міститься картка обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП, поскільки 19.06.2021 ОСОБА_1 здійснив невимушену зупинку під естакадою, що і стало підставою для перевірки документів у водія ОСОБА_1 та в подальшому виявлення ознак наркотичного сп`яніння за що саме і притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого. 1 ст. 130 КУпАП., оскільки відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо особи, фактичних обставин справи, нормативного акту, що передбачає відповідальність, свідків, роз`яснення прав, пояснень особи та інших даних. Суд першої інстанції, врахувавши положення ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_1 стягнення, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП. За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування у справі апеляційним переглядом не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП- без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.А. Маліновський