Постанова 4824 № 359/8452/21

Справа № 359/8452/21 Головуючий в суді І інстанції - Вознюк С.М. Провадження № 33/824/115/2022 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 січня 2022 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2021 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,- визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, 22.08.2021 о 11:30 год. в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 2/2, ОСОБА_1 , керувала автомобілем "Audi" д.н.з. НОМЕР_1 , не перевіривши перед виїздом технічний стан транспортного засобу, у зв`язку з чим не спрацювали гальма, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілями «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 та «Hyndai» д.н.з. НОМЕР_3 , які зупинились попереду на червоний сигнал світлофора. В свою чергу автомобіль «Hyndai» д.н.з. НОМЕР_3 під час неконтрольованого руху допустив зіткнення з транспортним засобом «Honda» д.н.з. НОМЕР_4 , який зупинився попереду. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2021 року та звільнити її від відповідальності. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а також з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що автомобіль за кермом якого вона була, належить не їй, на прохання товариша, погодилась протестувати дане авто, не проїхавши й 1000 м, сталася аварія, у зв`язку з відмовою гальм, власник сидів поруч з нею. Вважає, що за технічний стан автомобіля вона відповідальності не несе, оскільки перед виїздом на тестування автомобіля власник завірив її в повній технічній справності при свідках, технічна несправність, а саме відмова гальм не є її провиною. Апелянт стверджує, що аварійна обставина виникла незалежно від дій учасників руху, а в зв`язку з раптовою поломкою транспортного засобу. Звертає увагу, що суд першої інстанції на вказані обставини не звернув увагу, формально підійшов до справи, не врахував дані про особу порушника, ступінь її вини, матеріальний стан, соціальний статус та обставини, що пом`якшують відповідальність. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що вона є одинокою матір`ю трьох дітей, двоє з яких неповнолітні, та один з яких є інвалідом від народження, 15 років офіційно перебуває по догляду за дітьми, являється з малозабезпеченої родини, яка інших доходів та майна окрім єдиного житла не має, компенсувати матеріальні відшкодування не в змозі. Так, будучи неодноразово належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 в судові засідання не з`являлась, неодноразово повідомляла засобами телефонного зв`язку про неможливість прибуття в судове засідання у зв`язку з хворобою її та/або членів її родини, однак будь яких підтверджуючих даних про поважність причин неявки до суду не направляла, будь яких клопотань про відкладення судового розгляду також до суду не надходило. Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). А тому, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Так, пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі за змістом - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно по п.2.3 «а» ПДР України водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; За порушення зазначених вимог ПДР України передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Відповідальність за ст.124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті. Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу. Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП за змістом якого орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно з положеннями ч.4 ст.256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП. Відповідно до п.2 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція), Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 своїм правом скористалась, надала пояснення (а.с. 4), заперечень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу, невідповідності щодо внесених відомостей до схеми місця дорожньо-транспортної пригоди не заявляла. Первинні пояснення самої ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення були ретельно перевірені в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду, з яких вбачається вільне визначення останньою своєї позиції до вчиненого. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №269922 від 22.08.2021 року (а.с 2), схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, якою зафіксовано обстановку місця події та пошкодження транспортних засобів від 22.08.2021 (а.с. 3), письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 7). Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить всі необхідні данні, які характеризують об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (настання реальних наслідків у вигляді пошкодження певних об`єктів), що прямо закладено в диспозиції даної статті, усі вони перевірені та встановлені під час судового розгляду. Як вбачається з письмових пояснень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення апелянта та доводів самої скарги, ОСОБА_1 визнала, що саме під його керуванням автомобіль «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілями «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 та «Hyndai» д.н.з. НОМЕР_3 . Апеляційний суд критично відносить до доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона не несе відповідальність за технічний стан автомобіля, оскільки перед виїздом на тестування автомобіля власник завірив ОСОБА_1 в повній технічній справності транспортного засобу при свідках. Так, у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Підстав для призначення судової авто-технічної експертизи, про яку прохає ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено. За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови по доводам, наведеним у скарзі. Таким чином, суд, який розглядав справу, прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з урахуванням вимог ст.ст. 33, 124 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Доказів при апеляційному перегляді постанови суду, які б свідчили про відсутність події та складу адміністративного правопорушення не встановлено. На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , тому залишає її без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду від 07 вересня 2021 року - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Рудніченко