LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС380/5883/20

від 12.08.2021 · Адміністративна

УХВАЛА 12 серпня 2021 року м. Київ справа № 380/5883/20 адміністративне провадження № К/9901/27965/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі - ГУ ДМС України у Львівській області), в якому просив: визнати протиправними дії ГУ ДМС України у Львівській області щодо відмови у видачі йому паспорта громадянина України згідно з поданою ним заявою від 06 травня 2020 року та зобов`язати видати йому такий паспорт. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року, в позові відмовлено. 28 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Цімура Я.В. повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року. Заявник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити позов. Предметом спору у цій справі є правомірність відмови органу ДМС у видачі паспорта громадянина України особі, яка є громадянином іншої країни. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги заявник вказав на незастосування судами правових позицій Верховного Суду, висловлених, зокрема, у справах №№120/3428/20, 815/6748/15 та 820/1042/17, проте які саме норми у супереч такому висновку застосовано судами першої та апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 не конкретизував, а лише навів окремі цитати із судових рішень у зазначених справах. Крім того, обставини, установлені судами у справах №№120/3428/20, 815/6748/15 та 820/1042/17 не є подібними до спірних правовідносин і висновки Верховного Суду у зазначених справах, висловлені за обставин, установлених у кожному конкретному випадку. Лише посилання представника ОСОБА_1 на правову позицію Верховного Суду, висловлену у інших справах не є підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки положення цієї статті вимагають від заявника указати саме яку норму права у подібних правовідносинах неправильно застосовано судом апеляційної інстанції та зазначити чому таке застосування не відповідає висновку Верховного Суду, висловленому у подібних правовідносинах. Суд також відхиляє інші аргументи касаційної скарги, оскільки доводи заявника зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів та незгоди з висновками судів про відсутність підстав для задоволення позову. Так, за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а позивач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність справи та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі. Проста констатація самого факту наявності або відсутності постанови Верховного Суду у справі з подібними правовідносинами не є достатньою підставою для обґрунтування касаційної скарги, оскільки вимагає визначення норми права, щодо якої наявний або відсутній висновок Верховного Суду та викладення обґрунтувань неправильного застосування/ не застосування цієї норми права. Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, представником ОСОБА_1 не викладено передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя С.А. Уханенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»