Постанова 4856 № 560/4366/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4366/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 12 серпня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.10.2020 №220750001123 про відмову в призначенні пенсії за віком; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 трактористом в КСП ім.Кірова с.Великі Пузирки Ізяславського району Хмельницької області, сільськогосподарському підприємстві ім.Кірова с.Великі Пузирки Ізяславського району Хмельницької області, сільськогосподарському кооперативі ім.Кірова с.Великі Пузирки Ізяславського району Хмельницької області з 01.01.1988 по 04.08.2000, з 08.04.2016 по 16.04.2018 в ТОВ "Камчатка" с.Теліженці Ізяславського району Хмельницької області та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 09.09.2020. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2021 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2021 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону. При зверненні із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем не надано довідку уточнюючу пільговий характер роботи №119 від 29.10.2020 про період роботи трактористом-машиністом з 08.04.2016 по 16.04.2018, видану ТОВ "Камчатка". Згідно записів трудової книжки колгоспника від 26.01.1991 позивач працював трактористом з 01.01.1986 по 04.08.2000 однак трудова книжка заповнена з порушенням Інструкції ведення трудових книжок колгоспника (відсутня повна дата протоколу звільнення з роботи, відомості про відпрацьовані вихододні не завірені підписами відповідальних осіб), тому не була врахована Комісією для підтвердження вищезазначеного періоду пільгової роботи. Згідно рішення Комісії від 09.10.2020 у № 6 періоди роботи з 01.01.1988 по 12.06.2000 не зараховано до пільгового стажу, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами. Вказав, що в позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи, а тому підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону немає. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення ним 55 років звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням про відмову у призначенні пенсії №220750001123 від 20.10.2020 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу, згідно ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за відсутності у позивача 20 років пільгового стажу. Згідно листа №2200-0301-8/46482 від 20.10.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що в призначенні пенсії на пільгових умовах йому відмовлено, оскільки пільговий стаж позивача становить лише 14 років 4 місяці 23 дні, при необхідних не менше 20 років. Страховий стаж - 34 роки 10 місяців. Відповідач рішенням №6 від 09.10.2020 не зарахував до пільгового трудового стажу тракториста період роботи з 01.01.1988 по 12.06.2000, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами. Позивач не погодившись із таким рішенням відповідача, звернувся з адміністративним позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи трактористом в КСП ім.Кірова с.Великі Пузирки Ізяславського району Хмельницької області, сільськогосподарському підприємстві ім.Кірова с.Великі Пузирки Ізяславського району Хмельницької області, сільськогосподарському кооперативі ім.Кірова с.Великі Пузирки Ізяславського району Хмельницької області з 01.01.1988 по 04.08.2000, з 08.04.2016 по 16.04.2018 в ТОВ "Камчатка" с.Теліженці Ізяславського району Хмельницької області, у зв`язку із чим протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Для належного захисту прав позивача необхідно зовобов`язати відповідача призначити позивач пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 09.09.2020. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. За змістом ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються трактористи-машиністи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і за загального стажу роботи не менше як 30 років, з них не менш як 20 років на такій роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 01.04.2018 по 31.03.2019 - не менше 27 років у чоловіків. Згідно ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Згідно п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При цьому, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Пункт 18 Порядку №637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7. Так, за змістом даного листа до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має. Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу. Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, при вирішенні питання щодо зарахування періоду роботи позивача трактористом в колгоспі КСП ім.Кірова відповідачем безпідставно не взято до уваги такі відомості: - запис в трудовій книжці колгоспника від 01.01.1986 року про прийняття позивача в члени колгоспу "ім.Кірова" трактористом; - архівну довідку №364-Ш від 20.03.2020 року, видану районним трудовим архівом Ізяславської районної ради, якою підтверджується запис в трудовій книжці колгоспника про роботу трактористом в колгоспі "ім.Кірова" з 1988 року по 2000 рік; архівну довідку №365-Ш від 20.03.2020 видану трудовим архівом Ізяславської районної ради, архівну довідку №366-Ш від 20.03.2020 видану трудовим архівом Ізяславської районної ради, архівну довідку №367-Ш від 20.03.2020 видану трудовим архівом Ізяславської районної ради; - записи в трудовій книжці колгоспника в розділі "Відомості про роботу" про трудову участь в товаристві з обмеженою відповідальністю "Камчатка" на посаді тракториста, зокрема, за період з 08.04.2016 по 16.04.2018 рік, довідку про уточнюючий характер роботи №119 від 29.10.2020. У спірний період з 08.04.2016 по 16.04.2000 позивач був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції трактористом-машиністом на протязі повного польового періоду в рослинництві, що підтверджується довідкою від 29.102020 №119, виданою ТОВ "Камчатка" виданою на підставі особових рахунків за період з 08.04.2016 по 16.04.2018. Більш того, зазначені відомості містяться в трудовій книжці колгоспника серія НОМЕР_1 від 26.01.1991. Згідно записів трудової книги колгоспника від 26.01.1991 позивач працював трактористом з 01.01.1986 по 04.08.2000, однак трудова книжка заповнена з порушенням Інструкції ведення трудових книжок колгоспника (відсутня повна дата протоколу звільнення з роботи, відомості про відпрацьовані вихододні не завірені підписами відповідальних осіб), а тому не була врахована Комісією для підтвердження вищезазначеного період пільгової роботи. У відомостях книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспника, в якій виправлено ім`я ( ОСОБА_2 закреслено, дописано ОСОБА_3 ) та не зазначено рік народження, у 1988-1996 роках зазначено посаду "механізатор" та дописано посаду "тракторист". Письмовим повідомленням від 21.10.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначило, що підприємство в якому працював позивач на посаді тракториста з 1988 року по 2000 рік, колгосп ім.Кірова, ліквідовано без визначення правонаступників. Разом з цим, при вирішенні питання щодо зарахування періоду роботи позивача зарахування до пільгового стажу періоду з 01.01.1988 року по 12.06.2000 року в колгоспі ім.Кірова (КСП "ім.Кірова") відповідачем безпідставно не враховано запис в трудовій книжці колгоспника від 01.01.1986 про прийняття позивача на роботу трактористом, який підтверджується архівною довідкою від 20 березня 2020 року № 364-Ш, в якій значиться що в стажевій книзі № 9 (книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспника) за 1980-2000 роки колгоспу ім.Кірова с.Великі Пузирки Ізяславського району Хмельницької області, значиться, що ОСОБА_1 працював на посаді тракториста з 1988 року по 2000 рік, зазначено кількість відпрацьованих людиноднів, встановлений мінімуму та нарахування заробітної плати. Вказані записи також підтверджуються архівними довідками по оплаті праці № 365-Ш, 366-Ш, 367-Ш, Справкою про здачу екзаменів по спеціальності тракторист-машиніст III класу при Ізяславській рай сільгосптехніці з 13 травня по 17 травня 1986 року, свідоцтвом № 40815 про підвищення курсів кваліфікації спеціалістів сільськогосподарського виробництва по спеціальності тракторист тракторів: Т-150; Т-150-к; К-701. Порядок ведення трудових книжок на час виникнення спірних правовідносин регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974 (Інструкція). Згідно з п. 2.3 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Відповідно до пункту п.п. б п. 2.17 Інструкції всі записи в трудовій книжці за місцем роботи вносяться окремою строкою з посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів. Пунктом 1 даного Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи . Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу. Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою. Пунктом 13 Основних положень передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. У трудовій книжці позивача зазначено про трудову участь та виконання та перевищення виконання встановленого мінімуму трудової участі, а саме: - за 1988 рік - вироблених людиноднів за рік - 161, при встановленому мінімумі - 270; - за 1989 рік - вироблених людиноднів за рік - 296, при встановленому мінімумі - 270; - за 1990 рік - вироблених людиноднів за рік - 319, при встановленому мінімумі - 270; - за 1991 рік - вироблених людиноднів за рік - 306, при встановленому мінімумі - 270; - за 1992 рік - вироблених людиноднів за рік - 299, при встановленому мінімумі - 270; - за 1993 рік - вироблених людиноднів за рік - 298, при встановленому мінімумі - 270; - за 1994 рік - вироблених людиноднів за рік - 278, при встановленому мінімумі - 270; - за 1995 рік - вироблених людиноднів за рік - 289, при встановленому мінімумі - 270; - за 1996 рік - вироблених людиноднів за рік - 342, при встановленому мінімумі - 270; - за 1997 рік - вироблених людиноднів за рік - 292, при встановленому мінімумі - 270; - за 1998 рік - вироблених людиноднів за рік -283, при встановленому мінімумі - 270; - за 1999 рік - вироблених людиноднів за рік -177, при встановленому мінімумі - 270; - за 1999 рік - вироблених людиноднів за рік -177, при встановленому мінімумі - 270; - за 2000 рік - вироблених людиноднів за рік -102, при встановленому мінімумі -

250. Вказані відомості повністю узгоджуються із архівною довідкою від 20 березня 2020 року №364-Ш, де зазначено посада - тракторист, кількість відпрацьованих людиноднів та встановлений мінімуму, який повністю відповідає записам трудової книги, що вказує на те, що позивач працював трактористом і був зайнятий безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві та на протязі календарного року в тваринництві і виконував норми виробітку у зазначений період. З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що трудова книжка, а також архівна довідка містять відомості про трудову участь позивача за період 1988-2000 роки, а саме встановлений мінімум людиноднів, кількість відпрацьованих людиноднів. При цьому, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17 за змістом якої недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи. З урахуванням наведеного колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач як працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 683/977/17, від 08 травня 2018 року у справі № 672/455/17, у постановах від 12.12.2019 у справі № 674/1579/16-а, 20.02.2020 у справі № 607/14316/16-а, №171/1900/16-а, від 27.04.2020 у справі №648/1613/17. Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання відповідача на виправлення в книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспника, а саме ім`я ОСОБА_2 закреслено, дописано ОСОБА_3 та не зазначено рік народження, зазначення посади механізатор та дописано тракторист. З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд зазначає, що трудовий стаж роботи позивача на посаді тракториста у період з 01.01.1988 по 04.08.2000 та з 08.04.2016 по 16.04.2018 підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи, а тому такий стаж підлягає зарахуванню до спеціального стажу позивача. Таким чином, позивачем доведено, що він має право на призначення пенсії з підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак, відповідачами протиправно відмовлено у призначенні такої пенсії. Разом з цим, відповідач безпідставно не взяв до уваги зазначені документи позивача, де вказано період його роботи на посаді тракториста, та жодним чином не довів правомірність своїх дій щодо неврахування спірних періодів роботи позивача при розгляді його заяви про призначення пенсії на пільгових умовах, що свідчить про протиправність та необхідність скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України №220750001123 від 20.10.2020. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Враховуючи те, що пенсійного віку позивач досягнув 09.09.2020, а із заявою про призначення пенсії звернувся 19.08.2020, для належного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, спірні періоди роботи трактористом та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 10.09.2020. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.