Постанова 4856 № 560/764/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/764/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 15 листопада 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування довідок про заробітну плату ОСОБА_1 №14 від 28 червня 2012 року та №№ 25, 26 від 26 березня 2015 року при призначенні пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідок про заробітну плату №14 від 28 червня 2012 року та №№ 25, 26 від 26 березня 2015 року, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 20 січня 2020 року та провести виплату з урахуванням проведених виплат. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2021 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2021 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відсутні підстави для врахування заробітку при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою про заробітну плату від 28.06.2012 №14, виданої ЗАТ ХК "Буденергосервіс", оскільки довідка не підтверджена первинними документами та до 2012 року не проводились відрахування до Пенсійного фонду Російської Федерації. Крім того, відповідно до отриманої від управління Пенсійного фонду РФ м. Коврові Володимирської області інформації ЗАТ КХ "Стройенергосервіс" з 05.12.2002 по 18.08.2009 було зареєстроване у м. Москві і зняте з обліку у зв`язку з перереєстрацією у м. Ковров, Володимирська область. Зазначена організація 04.09.2009 взята на облік в управлінні Пенсійного фонду в м. Ковров. Також повідомлено, що листи, адресовані на адресу організації щодо надання документів для проведення звірки, повертаються з відміткою про те, що організація не існує. Відомості про місцезнаходження документів щодо особового складу, а також про передачу документів на зберігання в архівні установи відсутні, надання відповіді на запит є неможливим. Довідки про доходи фізичної особи за 2014-2015 роки №25 та №26 від 26.03.2015 не відповідають формі довідки про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії, передбаченої додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (Порядок №22-1). Також в них відсутня інформація про сплату страхових внесків. Як наслідок, вказані довідки не можуть бути враховані при визначенні розміру пенсії. Крім того, при зверненні за призначенням пенсії позивач не надав довідку про заробітну плату за період з 01.10.2014 по 20.02.2015. Вважає помилковим посилання позивача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі №560/3062/20 у зв`язку з тим, що питання врахування заробітної плати, зазначеної в довідках №14 від 28.06.2012, №25 від 26.03.2015 та №26 від 26.03.2015, не були предметом розгляду у вказаній справі. Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 20.01.2020 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 26 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV). При цьому, при обчислені розміру пенсії відповідач не врахував довідки №14 від 28.06.2012, №25 від 26.03.2015 та №26 від 26.03.2015. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено запит до органу Пенсійного фонду Російської Федерації про проведення перевірки заробітної плати ОСОБА_2 за період роботи з 01.11.2005 по 30.06.2013 в ЗАТ ХК "Стройенергосервіс". Відповідно до отриманої інформації (лист від 23.08.2018 №4998/19) ЗАТ ХК "Стройенергосервіс" у період з 05.12.2002 по 18.08.2009 було зареєстроване в м. Москві і зняте з обліку у зв`язку з перереєстрацією в м. Ковров, Володимирської області. Зазначена організація взята на облік в управлінні Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Ковров 04.09.2009. Юридична адреса організації: м. Ковров, вул. Волго-Донська, 33, фактична адреса організації: 111116, м. Москва, вул. Енергетична буд. 12 к.

1. Також повідомлено, що листи, адресовані на адресу організації (м. Москва, вул. Енергетична, 12, к.1) про надання документів для проведення звірки, повертаються з відміткою - організація не існує. Відомостями про місцезнаходження документів щодо особового складу, а також про передачу документів на зберігання в архівні установи управління Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Коврові не володіє. Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо підстав не зарахування заробітної плати за періоди з 15.02.2008 по 03.02.2009, з 04.02.2009 по 27.12.2009, з 11.06.2010 по 28.05.2011, з 01.06.2011 по 28.04.2012, з 02.05.2012 по 18.06.2012 та з 01.10.2014 по 20.02.2015 при обчисленні розміру пенсії позивача. Листом №2200-0304-8/56130 від 21.12.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило про те, що врахування заробітної плати за періоди роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав з 01.01.2004 здійснюється згідно з вимогами статті 24 Закону №1058-IV за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилась трудова діяльність. На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі №560/3062/20 періоди роботи з 15.02.2008 по 03.02.2009, з 04.02.2009 по 27.12.2009, з 11.06.2010 по 28.05.2011, з 01.06.2011 по 28.04.2012, з 02.05.2012 по 18.06.2012 та з 01.10.2014 по 20.02.2015 враховано ОСОБА_1 до страхового стажу та в розрахунок заробітку в нульовому значенні. Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідок №14 від 28.06.2012, №25 від 26.03.2015 та №26 від 26.03.2015 при призначенні пенсії є протиправною. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають. Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Приписами частин 2, 3 статті 6 Угоди встановлено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення. Положеннями статті 3 Угоди також визначено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами. Отже, Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при визначенні розміру пенсії, а тому, і заробіток за відповідний період слід включати при обчисленні пенсії. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі №560/3062/20, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 15 лютого 2008 року по 03 лютого 2009 року, з 04 лютого 2009 року по 27 грудня 2009 року, з 11 червня 2010 року по 28 травня 2011 року, з 01 червня 2011 року по 28 квітня 2012 року з 02 травня 2012 року по 18 червня 2012 року та з 01 жовтня 2014 року по 20 лютого 2015 року та призначити пенсію згідно заяви від 19 березня 2020 року з моменту набуття на неї права, а саме з 20 січня 2020 року. Таким чином, заробіток за вказані періоди підлягає включенню при обчисленні пенсії. Довідки №14 від 28.06.2012, яка видана ЗАТ "Холдингова компанія "Стройенергосервіс" (Російська Федерація), №25 від 26.03.2015 та №26 від 26.03.2015, які видані за період роботи в ТОВ "Вимпеленергомонтаж", містять відомості про заробітну плату позивача в Російській Федерації. Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Пунктом 2 частини 1 статті 64 Закону №1058-IV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати. Згідно з пунктом 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі. В листі №2200-0304-8/56130 від 21.12.2020 зазначено про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій направило запит від 22.03.2020 №2200-0213-8/10724 до Пенсійного фонду Російської Федерації щодо витребування довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи в ТОВ "Вимпеленергомонтаж" з 01.10.2014 по 20.02.2015, а також проведення звірки достовірності видачі довідки про заробітну плату. Проте відповідь не надійшла. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області посилається на лист від 23.08.2018 №4998/19, з якого стало відомо, що ЗАТ "Холдингова компанія "Стройенергосервіс" перебуває у стані припинення, не встановлено місце знаходження первинних документів. Разом з цим, виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей, а не виникнення сумнівів і проведення перевірки, є підставою для неврахування довідки. Відсутність підприємства за місцезнаходженням, а так само і відсутність документів по цьому підприємству на зберіганні в архівних установах не може нівелювати відомості довідки про заробітну плату, оформленої належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу та одержаної заробітної плати. Відповідач неправомірно обмежився запитом до пенсійного органу Російської Федерації та на підставі наданого листа (мотивованого не відсутністю підтверджуючих документів, а тим, що іноземний орган не володіє відомостями про місцезнаходження документів в зв`язку з процесом ліквідації товариства) позбавив позивача права на належне обчислення розміру пенсії. Будь-яких посилань на невідповідність довідки чинному законодавству (або її недостовірності) відповідач не навів, а відсутність документів підприємства, на якому працював пенсіонер, не може бути підставою для настання для нього несприятливих наслідків, з урахуванням того, що сам пенсіонер вчинив усі необхідні дії для призначення пенсії з урахуванням заробітної плати за відповідний період. У даному випадку позивач не може бути позбавлений права на обчислення пенсії через неможливість перевірки достовірності довідки органом пенсійного фонду Російської Федерації, тобто, у зв`язку з обставинами, що виникли не з вини позивача. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №348/463/17 та від 13.02.2020 у справі №523/19088/16-а. Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, довідки №14 від 28.06.2012, №25 від 26.03.2015 та №26 від 26.03.2015, які надані позивачем, на цей час є дійсними, відсутні відомості про їх скасування уповноваженими органами або визнання нечинними (недійсними). При цьому, відсутність у відповідача даних підприємства іншої держави про сплату ним страхових внесків для нарахування пенсії або відомості про сплату внесків не у повному обсязі не може бути підставою для позбавлення особи права на зарахування стажу роботи або врахування розміру виплаченої йому заробітної плати. Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а. З урахуванням наведеного апеляційний суд також погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на частину 1 статті 40 Закону №1058-IV як на підставу для відмови в перерахунку пенсії, оскільки положеннями цієї правової норми визначено обов`язкове підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у періоди до 1 липня 2000 року, в той час як спірні довідки містять дані про заробіток позивача за період, починаючи з 2008 року. Доводи відповідача про те, що довідки №25 та №26 від 26.03.2015 не відповідають формі довідки про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії, передбаченої додатком 1 до Порядку №22-1 також є безпідставними, оскільки вказані довідки видані відповідно до форми, затвердженої законодавством країни, де працював позивач. Посилання відповідача на ненадання позивачем довідки про заробітну плату за період з 01.10.2014 по 20.02.2015 також є безпідставними, адже позивач не просить окремо врахувати заробітну плату за вказаний період, а лише зазначає про необхідність врахування відомостей про заробітну плату, зазначену в довідках №14 від 28.06.2012, №25 від 26.03.2015 та №26 від 26.03.2015. З урахуванням наведеного у сукупності колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідок №14 від 28.06.2012, №25 від 26.03.2015 та №26 від 26.03.2015 при призначенні пенсії. Для належного захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії з 20.01.2020 (з дати призначення), з урахуванням вказаних довідок. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.